Як і більшість моїх односельців-чечеліївців, наша родина теж завжди переплачувала районну газету «Трудова слава». Але не лише дорослих, а і нас - колись зовсім юного мене й моїх ровесників - цікавили події, які відбувалися в нашому районі та в країні, які висвітлювалися на шпальтах районки. Тоді ще не думав і не гадав, що майже відразу після школи доведеться й самому долучитися до її створення, спочатку в якості сількора, а потім штатного фотокореспондента. Не маючи досвіду та належної фахової освіти, мені довелося навчатися журналістської справи у старших колег. У редакції на той час були відділи: партійного життя, сільського господарства і промисловості, а також відділ листів, до якого надходило щодня чимало дописів від читачів, що давало змогу робити газету цікавою та різноманітною за змістом. Кожен із цих відділів готував свої тематичні сторінки, а моє завдання полягало в тому, щоб забезпечити їх фотоілюстраціями, з яких тоді доводилося виготовляти кліше в цинкографії друкарень міст Олександрії та Кіровограда. До кожного з них потрібно було додати текстову інформацію, яка називалася «підкліше». Оволодівати цими навиками допомагали колеги: В.Д.Вендров, котрий передав мені фотолабораторію, А.К.Ткаченко, І.Г.Лохвицький, В.Я.Павельєв, Г.Г.Крячко, І.Я.Литвинов, В.П.Лавецький та К.С.Білаш. Більшість з них мали фахову освіту і великий досвід цієї нелегкої професії, значимість якої я зрозумів трохи пізніше. Висвітлюючи події і заходи, спілкуючись з трудівниками різних сфер виробництва та соціальної сфери, мені ставали відомі ті проблеми, які й дотепер турбують громадськість району. Тож ми, працівники ЗМІ, маємо коректно і правдиво висвітлювати на сторінках газети думки і пропозиції читачів щодо соціально-економічного розвитку сільських громад та їх різні суспільно-політичні погляди. Це і є, на мою думку, основною складністю професії, тож жартома давно вже називаю нашу газету «Трудна слава».

Сергій АНДРУСЕНКО

На знімках: перший ряд: Іван Левченко, Захарій Куницький, Роман Попович (колишні редактори районки, Марія Сердюк (сількор), другий ряд: Іван Літвінов (відповідальний секретар редакції), Яків Захарченко, Григорій Коломоєць, Дмитро Краснощок (сількори), Іван Лохвицький, Віктор Павельєв (колишні редактори); працівники редакції  Григорій Крячко, Володимир Лавецький та Анатолій Ткаченко біля щойно вивішеного на стенд свіжого номера «Трудової слави».

Фото автора.