24-та річниця існування Державної служби зайнятості для працівників служби – це не лише свято, а й нагода оцінити досягнуте та окреслити нові орієнтири на майбутнє. 

Зараз інколи доводиться чути такі слова: «Стою на біржі». Це так сьогоднішні безробітні «по старій пам’яті» називають центри зайнятості. Хоча майже сто років минуло від створення в жовтні 1915 року першої в Україні біржі праці в м. Києві. 

У 20-ті роки біржі вже діяли у всіх повітових містах. 

З проголошенням на початку 30-х років остаточної і безповоротної перемоги соціалізму в СРСР, було взято курс на повну зайнятість. Замість бірж праці створювалися територіальні управління кадрів. Безробітні підлягали негайному направленню на роботу незалежно від бажання, віку, професії, місця проживання.

Бюро з обліку та розподілу робочої сили, які пізніше було перейменовано на Бюро з працевлаштування населення, з’явилися на початку 40-х років. Звісно ж, не велося ніякого обліку безробітних, оскільки з безробіттям на той час було вже давно покінчено.

Ті, хто звертався за допомогою, відразу отримували направлення на роботу. А от з тими, хто ухилявся від праці, займалися так звані «комісії по тунеядству».

З історії ми пам’ятаємо оргнабори, в ході яких з непрацюючих громадян формувалися «трудові загони», котрі відправляли на будівництво електростанцій, залізничних доріг, вирубку лісів тощо. Так наші земляки опинялися в різних куточках Радянського Союзу.

Уряд України в грудні 1990 року реорганізував існуючу службу з працевлаштування в Державну службу зайнятості, яка була покликана здійснювати соціальний захист громадян.

Створювати службу зайнятості у районі випало на долю Віктора Васильовича Чорнокуна, який став першим директором центру. Як відомо, першопрохідцям завжди важко, але Віктор Васильович швидко налагодив роботу. 

У 1994 році естафету керівництва прийняла Олена Іванівна Киця. Робочий девіз Олени Іванівни був: «Кожному клієнту – адресна соціальна послуга» 

За 24 роки службапройшла непростий, насичений подіями шлях становлення і розвитку, отримала безцінний досвід роботи в царині соціального захисту населення від безробіття.

Образ нашої організації сформований як образ сучасної, інноваційної системи, здатної оперативно реагувати на зміни попиту і пропозиції робочої сили, надавати реальну допомогу і населенню, і роботодавцям.

Вирішуючи проблеми району, ми завжди спрямовували свої зусилля на підвищення соціального благополуччя кожної конкретної людини.

За час існування районного центру зайнятості до служби звернулися близько 20 тисяч осіб, із них 7 тисяч осіб працевлаштовано, 4.9 тисяч працювали на тимчасових оплачуваних роботах та 1.7 тисяч осіб пройшли професійне навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації.

Усе це результат щоденної праці нашого невеличкого колективу.

Але без підтримки та співпраці з роботодавцями району, з органами місцевого самоврядування та іншими соціальними партнерами, служба зайнятості не змогла б позитивно вирішувати поставлені завдання. Така співпраця спрямована передусім на конкретний результат по збільшенню зайнятості населення району та виконанню завдань, намічених (передбачених) районною програмою зайнятості.

Тож, шановні колеги!
Бажаю всім Вам міцного здоров’я, любові і добра!
Хай мир і злагода панують у Ваших домівках!
Нехай все, що Ви робите, має визнання та шану людей!

Ольга Павлюк, директор районного центру зайнятості