Цими днями рідні, друзі та ветерани-афганці вшановують пам’ять С. Я. Кирнаца, якого ось уже два роки немає серед нас. Сергій Якович тривалий час очолював районну організацію УСВА, працював на підприємствах Криворізького гірничо-збагачувального комбінату, обирався депутатом Петрівської районної ради, був у активі громадських справ, очолював громадську раду при районній державної адміністрації. А ще надавав багато значення військово-патріотичному вихованню молоді та входив до складу правління обласної організації УСВА, де теж плідно працював. Всі, хто знав Сергія Яковича, пам’ятають його як людину толерантну, доброї і щирої душі.
У батьківській хаті, де часто бував Сергій, рідні свято бережуть пам’ять про нього, а він мовби спостерігає за старенькими батьками з великого портрета на стіні. Вони дуже любили свого сина, а він любив їх. Тато пригадує, що Сергій був дуже скромним і ніколи не суперечив батькам, хоч інколи їх погляди на життя розбігалися. «Наша родина приїхала до Петрового з міста Комсомольськ-на-Дніпрі в 70-х роках. Тут і зростав Сергійко, дуже любив автосправу, ще в три роки разом зі мною сідав за кермо автомобіля, а в 12 вже самостійно міг управляти ним. Тож і не дивно, що згодом став водієм-професіоналом і навіть старші товариші та колеги зверталися до нього за порадою, але це вже було після служби у Збройних Силах СРСР», - згадує батько.
До речі, Сергій до останнього приховував від батьків, що потрапив до складу радянських військ на території Афганістану, бо не хотів зайве хвилювати рідних. За мужність та добросовісне виконання інтернаціонального обов’язку він невдовзі отримав від командування відпустку та бойові нагороди. Після обіймів і сліз радості, розмовляючи з батьками, Сергій поділився своїми відчуттями і тихо промовив: «Я дуже люблю Петрівщину і ніколи звідси не поїду». Так і сталося, Сергій Якович Кирнац жив і діяв так, щоб наш край ставав багатшим і гарнішим, та хотів, щоб його однодумців ставало побільше. За добрі справи та патріотичні починання його поважали друзі, гордяться батьки, котрі знають, що їхні онуки продовжать справу сина.
Сергій АНДРУСЕНКО
На знімку: Сергій Кирнац з ветеранами Великої Вітчизняної війни - Олексієм Мироновичем Сердюком (теж уже покійним) та Олексієм Павловичем Свиностригою під час одного з загальнорайонних заходів, приурочених до Дня Перемоги (травень, 2009 року).
