Молодим людям вже навіть важко уявити, що були часи, коли в Петровому діяла лише одна церква (єдина в районі), яка розміщувалася в звичайних хатах, з різних причин час від часу змінюючи адресу. Прихожан, які регулярно відвідували богослужіння, було небагато, але на великі свята, в першу чергу на Великдень, в церкві було велелюдно. Втім, побувавши в храмі, можна було після цього зіткнутися з певними проблемами, бо на підходах до церкви чергували комсомольські патрулі, які фіксували – хто насмілився це зробити (та й серед молільників було чимало «стукачів»). Тож список тих, хто побував в церкві, наступного дня лежав на столах партійних начальників. Порушники постулатів так званої комуністичної моралі потрапляли у «чорний список» і могли в подальшому мати певні неприємності, досить значні. Прибула, наприклад, якось в Петрове молода сім’я культпрацівників, які отримали призначення в селищний Будинок культури, що розташований на вул. Леніна. І чоловік, і дружина були хорошими спеціалістами, тож швидко налагодили роботу, завоювали авторитет. Керівництво колгоспу ім. Леніна, зважаючи на те, що заклад знаходиться на території господарства і обслуговує здебільшого його працівників, виділило подружжю будинок. Та не довго в ньому довелося жити молодим спеціалістам, бо в райкомі партії довідалися, що вони охрестили дитину. За цей «злочин» їх вигнали і з роботи, і з житла, довелося їм шукати роботу за межами району.
В підручнику наукового комунізму (була колись така дисципліна, яка вважалася головною в усіх вищих навчальних закладах) на першій сторінці були слова: «Кожен комуніст повинен бути войовничим атеїстом». Вся історія комуністичної партії і Радянського Союзу – це історія запеклої боротьби з релігією і церквою, багато сторінок якої надзвичайно криваві. Тисячі закатованих священно-служителів і зруйнованих та спаплюжених храмів на совісті комуністів. Нинішні комуністи називають себе прямими спадкоємцями більшовиків-ленінців, але лицемірно проголошують, що лояльно ставляться до релігії, вважають, що комуністами можуть бути і віруючі люди, які відвідують Храми Божі, справляють релігійні обряди. Дивного у цьому немає нічого, бо ж більшовики, як їх вчив сам Ленін, не визнавали принципи загальнолюдської моралі, їм завжди були притаманні брехня і лицемірство.
На щастя, наше суспільство вже видужує від бездуховності, яку проповідували комуністи. Зростає кількість православних храмів і їхніх прихожан, багато дітей вивчають, крім загальноосвітніх дисциплін, ще й слово Боже. Зростає і кількість атрибутів християнства, з якими ми стикаємося у повсякденному житті. На межі багатьох населених пунктів стоять хрести, які нагадують подорожнім, що тут живуть люди, які мають у серці Бога, живуть у відповідності до його заповідей.
Нещодавно хрест з’явивс і на околиці Братського. Виготовив його Роман Руснак, а організаторами встановлення були активісти місцевої громади Т.У.Шинкарева, О.В.Салій, О.А. Салій, В.В.Старостіна, Л.Г.Чимирис, Т.Ф.Тузніченко, Н.К.Шинкарева, Е.О.Старостіна, А.М.Рева, І.Г.Оришака. Допомогу у виготовленні і встановлені хреста надали О.Г.Поворознюк, А.В.Марчук, М.П. Охотній.
Як велике свято, пройшов обряд освячення хреста Господнього. Його провели благочинний Петрівського району протоієрей Дмитрій Городецький і священники Петрівського благочиння протоієрей Сергій Тітов, ієреї Віктор Фаєнко та Михайло Царук.
Як сказав отець Дмитрій під час освячення, хрест при в’їзді в населений пункт оберігає жителів від сил зла, та є стрілою господньою, яка розриває павутину гріха і зневіри, якою ворог людства намагається ловити людські душі.
Після освячення хреста жителі Братського на чолі зі священнослужителями пройшли Хресною ходою навколо села. Завершилося свято спільною трапезою, під час якої священники вітали жителів з визначною подією, бажали їм миру, добра, господнього благословення. Присутніх привітала зі святом від імені генерального директора ТОВ «Агрофірма «П’ятихатська» О. Поворознюка голова профкому підприємства П.Цапенко. Парасковія Миколаївна запевнила, що Олександр Григорович ніколи не забуває про потреби працівників і пайовиків господарства, тож надасть відповідну допомогу і жителям Братського, серед яких є кілька десятків пайовиків «П’ятихатської». Вона також висловила подяку отцю Дмитрію та іншим священнослужителям за те, що не жалкують зусиль задля відродження духовності, спасіння людських душ.
Анатолій РЯБОКОНЬ.
На знімках: фрагменти обряду освячення хреста Господнього і хресної ходи.
