16 вересня Верховна Рада прийняла доленосне рішення - одночасно з Європарламентом ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Значення цієї події важко переоцінити. Україна чекала його багато років, сотні тисяч людей боролися за європейське майбутнє своєї країни на Майдані, і Небесна сотня віддала свої життя саме через це: Революція гідності почалася саме після того, як Янукович з Азаровим відмовилися від курсу на об’єднання з Європою.
був рубікон, який Україна перетнула, і ми ніколи не повернемося до нашого жахливого минулого», - заявив президент Петро Порошенко.
Але свято виявилося з присмаком розчарування. 12 вересня Київ та Брюссель за участі Росії домовилися відтермінувати вступ в силу Угоди більш ніж на рік - до 31 грудня 2015 року. Йдеться про основну, економічну, частину - про Зону вільної торгівлі. З цього приводу будуть ще проведені переговори з Росією.
«Угоду про асоціацію зробили розмінною монетою в «мінських переговорах», - впевнена лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко. - Є загроза, що за ці півтора року Росія як агресор застосує всі важелі впливу для того, щоб Угоду звести нанівець».
В Адміністрації Президента та Кабінеті міністрів поки намагаються зберегти гарне обличчя при поганій грі. Прем’єр Арсеній Яценюк запевняє, що відстрочка дозволить Україні підготуватися до інтеграції в європейський економічний простір. «У нас є час відпочити. Ринок ЄС відкритий для українських товарів. Україна залишає свій ринок захищеним, при цьому режим вільної торгівлі з іншими сусідніми східними країнами повинен залишатися таким, яким він є на сьогоднішній момент », - стверджує чиновник.
«Важливо, що відстрочка діятиме в односторонньому порядку. Ми від цього компромісу тільки виграємо», - вторить голові уряду міністр закордонних справ Павло Клімкін.
Але навіть всередині зовнішньополітичного відомства не так однозначно оцінюють крок, на який пішли Київ і Брюссель.
Заступник Клімкіна Данило Лубківський подав у відставку через незгоду з діями свого шефа й керівництва країни. «Озвучені раціональні роз’яснення. Колись і проти нашої незалежності наводилися вагомі аргументи, - заявив дипломат. - Прийняте рішення дає невірний сигнал всім: агресорові, союзникам та, найважливіше, українським громадянам... Вибір не відкладається, інакше він - не вибір».
Найнебезпечніше, що завдяки Брюссельським домовленостям був створений прецедент, коли Росія де-факто отримала право вето на цивілізаційний вибір України, попереджає голова парламентського комітету з питань євроінтеграції, член «Батьківщини» Григорій Немиря. «Це неприпустимо. Стратегічний вибір українського народу не можна ставити на паузу, його не можна заморожувати, він не може бути предметом торгу», - заявив нардеп.
У своїх побоюваннях «Батьківщина» не самотня. Постійний доповідач по Україні в Європарламенті Яцек Са-ріуш-Вольський називає відстрочку невиправданим, непотрібним кроком, зробленим «тільки для того, щоб задовольнити Росію». «Рішення про відтермінування підриває саму суть угоди, а процес реформ в Україні зависає в повітрі, - констатує європейський політик. - Росія, фактично, отримала дозвіл для подальшої ескалації конфлікту. Якщо вона захоче, то зможе ще довше блокувати імплементацію угоди або анулювати її взагалі».
У ще складнішому становищі Україна опинилася після прийняття законів про особливий статус Донбасу, за які Верховна Рада також проголосувала 16 вересня. Ці документи фактично є капітуляцією перед Росією, впевнені депутати «Батьківщини».Тому вимагають від Петра Порошенка повернутися на патріотичні позиції і ветувати документи.
«Ці закони загрожують суверенітету, цілісності України і фактично є актом капітуляції. Вони неприпустимі, вкрай небезпечні», - впевнена лідер білосердечних Юлія Тимошенко.
Згодні з нею й політичні експерти.«Ці закони можна розглядати, як говорять деякі політики, як капітуляцію, можна розглядати як якісь маневри, пов’язані з виборами або міждержавними відносинами, - підкреслює голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко. - Але вони не відповідають Конституції в ряді положень та містять незрозумілі формулювання».
Військові ж і зовсім вважають документи зрадою. «Солдати кажуть, що це зрада. Зрадництво мене, моїх хлопців, всіх тих, хто загинув. Я сам - луганчанин, і багато хто воює у нас - теж. Як пояснити цей «особливий статус» тим, хто втратив близьких і рідних, кого вбили бойовики і терористи?» - запитує у законодавців командир батальйону «Луганськ-1» Артем Вітко.
Крім того, депутати від «Батьківщини», політологи, журналісти в один голос заявляють про порушення, які були допущені під час голосування за закони (нагадаємо, воно проводилося в закритому режимі). Тому білосердечні як справжні патріоти, які відстоюють цінність країни та виступають за чесність й прозорість влади, вже подали в Верховну Раду постанову про відміну скандальних законопроектів.
