Забезпечення прав людей з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі в умовах виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до Державної служби зайнятості.

Відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб – у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, а також спеціальні робочі місця, у тому числі за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації.

Відмова в укладанні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення інваліда на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан здоров’я перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров’я інвалідів.

Інвалід, який не досяг пенсійного віку та не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у Державній службі зайнятості як безробітний.

Підготувала Людмила Кісільова, заступник директора – начальник відділу надання соціальних послуг Петрівського РЦЗ