Шкідливість більшості карантинних бур’янів досить вагома. Вона проявляється, передусім, у зниженні врожайності сільськогосподарських культур, луків і пасовищ; за-сміченні урожаю та погіршенні його якості; перенесенні збудників захворювань та накопиченні шкідників сільськогосподарських культур; токсичності для тварин, у збитках тваринництву; в негативному впливі на здоров’я людей. Ще раз нагадати про найбільш розповсюдженні та небезпечні карантинні організми в нашому районі, методи боротьби з ними, ми запросили заступника начальника управління агропромислового розвитку райдержадміністрації Геннадія Білаша.

- Геннадію Вікторовичу, вважається, що особливо шкідлива та небезпечна карантинна рослина - це амброзія, яка шкодить як сільськогосподарським угіддям, так і здоров’ю людей?

- Так, шкодочинність амброзії полинолистої відома багатьом. Насіння амброзії, перебуваючи в ґрунті на глибині до 30 см, лишається життєздатним тривалий час. Так, на глибині до 5 см через два роки гине 91% насінин, на глибині 10 см — 80, а на 30 см — 24%. Насіння амброзії може перебувати в спокої від 5 до 40 років і більше.

Рослини амброзії містять від 0,07 до 0,15% (по відношенню до сирої маси) гірких речовин та ефірних олій, і в разі поїдання її коровами молоко та інші молочні продукти мають неприємний запах та гіркі на смак. Силос з домішками амброзії тварини погано й неохоче поїдають.

Походить ця рослина з Північної Америки. В Європі була вперше ідентифікована в 1925 році та широко розповсюдилась. На даний час широко поширена у південних та центральних районах України, зокрема, найбільші площі зараження у Херсонській, Кіровоградській, Запорізькій та Донецькій областях. Територія поширення постійно збільшується. Водночас на території Волинської області вперше була зареєстрована лише в 2008 році.

Розрізняють дві форми амброзії - сірувата, з червонуватими стеблами і дуже опушеними суцвіттями, та зелена, розсіяно-опушена. Рослина має потужну кореневу систему, та здатна добре витримувати (до 2 тижнів) підтоплення, утворюючи при цьому додаткове коріння. 

Амброзія заселяє сади, городи, узбіччя доріг, залізничні насипи, луки, пасовища, пустирі тощо. Вид має високий ступінь пластичності щодо температури повітря та вологості ґрунту, сходи добре адаптовані до високого ступеня освітленості.

Запилення відбувається за допомогою вітру. Пилок амброзії, потрапляючи у ніс, бронхи викликає сльозотечу, порушує зір, підвищує температуру тіла, проходить різке запалення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, що призводить до приступів бронхіальної астми.

Розвиваючи велику надземну вегетативну масу, амброзія здатна в польових умовах витіснити і пригнічувати як культурні рослини, так і бур’яни. В результаті надмірного виснаження ґрунтів урожай сільськогосподарських культур значно знижується, а при великому забур’яненні культурні рослини гинуть. За таких обставин амброзія полинолиста набуває у нашій країні дедалі більш небезпечного значення для економіки. Квітковий пилок амброзії шкідливий для людини. В період цвітіння, з середини липня до настання осінніх заморозків, серед населення спостерігається алергійне захворювання - амброзійний поліноз.

- Існує думка, що не менш шкідливою та небезпечною карантинною рослиною є повитиця, яка паразитує на багатьох рослинах?

- Від повитиці особливо страждають польові культури: вика, люцерна, льон, буряк, морква, цибуля, картопля та інші. Повитиці наносять великої шкоди в городництві, садівництві і виноградарстві. Уражені рослини сильно слабнуть, призупиняються в рості і розвитку, поступово гинуть. Насіння має отруйні властивості. Крім того, повитиці часто є переносниками вірусів і хвороб.

Поширюється бур’ян з насіннєвим матеріалом с/г культур, засміченими відходами, шляхом перенесення насіння з транспортними засобами, талими водами, вітром. Насіння плавуче і може переноситися по річках та зрошувальних каналах.

В районах масового розповсюдження повитиць в ґрунті накопичуються великі запаси насіння. Тому особливу увагу слід приділяти заходам, спрямованим на виснаження цих запасів і недопущення повторного засмічення ними ґрунту та урожаю культур.

Ефективним засобом боротьби є дотримання сівозміни з висівом культур, які не уражуються, або слабо уражуються повитицею – зернових, соняшника, гарбузових, а також застосування пару.

Вогнища уражених посівів необхідно викошувати з захватом півтораметрової гарантійної зони навколо цвітіння бур’яну. Скошену масу висушувати, виносити за межі поля і спалювати. Залишки бур’яну по скошеній стерні можна знищувати механічним шляхом випалювання, або хімічним методом.

- Які способи та методи боротьби з карантинними рослинами слід проводити, та яка відповідальність згідно чинного законодавства встановлена сьогодні за невиконання заходів щодо боротьби з карантинними рослинами?

- Одним з основних завдань на даний час для кожного жителя району є виявлення та локалізації карантинних бур’янів, а також визначення основних напрямків для локалізації амброзії полинолистої на території міста, населених пунктів.

Доречно буде нагадати що 16.02.2010 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері поводження з відходами» від 21.01.2010 №1825-VІ, яким внесені зміни до статей 52, 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За невиконання заходів щодо боротьби з карантинними рослинами передбачається адміністративне покарання».

Згідно змінам встановлена адміністративна відповідальність у вигляді накладання штрафу на громадян від двадцяти (340 грн.) до вісімдесяти (1360 грн.) неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від п’ятдесяти (850 грн.) до ста (1700 грн.) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відтак ми звертаємося до мешканців району, керівників підприємств, організацій, закладів освіти з проханням взяти участь у виконанні заходів щодо боротьби з карантинними рослинами, та не допускати подальшого розповсюдження карантинних рослин на території селища та району.

Вести боротьбу з карантинними рослинами треба усім разом: санепідемстанції, екологічній службі, адміністративно-технічній інспекції, підприємствам, навчальним закладам,всій громадськості.

Стаття 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного добробуту» зобов’язує утримувати земельні ділянки та території в належному санітарному стані не тільки органи виконавчої влади чи місцевого самоврядування та підприємства, але й всіх громадян.

Наш кор.