Отож, як уже відомо петрівським любителям футболу, анонсоване нами на кінець тижня футбольне дійство, що мало відбутися на стадіоні «Інгулець», відбулося лише наполовину. Минулої суботи кількасот футбольних уболівальників, що зібралися на головній футбольній арені Петрівщини підтримати улюблену команду, змушені були повертатися додому розчарованими: футболісти кіровоградського «Олімпіка», який мав цього дня помірятися силами з другою командою п’ятихатців, визнали за краще для себе отримати «технічну» поразку за неявку. Адже, згідно регламенту, в такому випадку команді зараховується програш з рахунком 0:3, тоді, як, по факту, на стадіоні «Інгулець» кіровоградці в усіх попередніх іграх зазвичай отримували в свої ворота втричі більше. Натомість уже наступного дня уболівальники мали нагоду не лише насолодитися чудовим футбольним видовищем, але й вдосталь похвилюватися, адже зустріч першої команди з сусідами з ФК «Головківка» подарувала справжню інтригу, якої, відверто кажучи, з огляду на місця, що їх займають обидві команди в турнірній таблиці, мало хто очікував.
Втім розпочиналося усе для підопічних Олександра Поворознюка напрочуд вдало: уже десятій хвилині Андрій Вдовіченков у красивому падінні головою замкнув флангову передачу Євгена Фальковського. 1:0, - як мовиться, - без найменших шансів для голкіпера. А уже другий м’яч, забитий на 33-й хвилині у високому стрибку також головою Олександром Брилем, воротар гостей, котрий в цілому провів гру досить надійно і впевнено, має записати собі в пасив, адже до взяття воріт призвела відверта воротарська помилка. Було виразно помітно, як після не зовсім і сильного удару, голкіпер на мить розгубився, вагаючись: ловити м’яч чи спробувати його відбити. Зрештою, ця миттєва розгубленість якраз і зумовила, що неоковирним рухом, якось по-волейбольному, він перевів м’яч у сітку власних воріт. А вже на 40-й хвилині рахунок став 3:0 – після красиво розіграної контратаки, знову ж замкнувши флангову передачу уже ударом ногою в дальній від голкіпера нижній кут, розрив збільшив Сергій Артюх.
Отож на стадіоні знову запанував піднесений настрій і відчуття чергової розгромної перемоги улюбленців. Але не так сталося, як гадалося: другий тайм виявився дзеркально протилежним першому і за змістом, і за результативністю. Причому така зміна ігрової ситуації була зумовлена трьома чинниками: перший – тренери п’ятихатців, гадаючи, що перемогу вже гарантовано, вирішили в другій половині дати відпочинок низці провідних гравців, натомість замінивши їх резервними футболістами, котрі, як засвідчив звітний поєдинок, ще не готові повністю виступати на рівні основи. Другий чинник… Хоч і не прийнято останнім часом коментувати дії футбольних арбітрів, однак кількасот пар очей, які спостерігали цього дня за зустріччю, певне, не могли не зауважити, що після перерви якість суддівства стала зовсім іншою: майже усі суперечливі моменти тепер стали трактуватися, як би це делікатніше висловити, - ну дуже вже суб’єктивно! Певне, у перерві матчу арбітр отримав по телефону якісь вказівки, адже просто важко пояснити, чому так різко змінився характер арбітражу. Схоже, беззаперечне лідерство п’ятихатців когось із впливових функціонерів таки здорово дратує, інакше важко знайти логічне пояснення тому, що ми усі побачили на футбольному полі. Втім, в даному разі, цю думку висловлюю лише як своє суб’єктивне відчуття, а жодною мірою не як констатацію фактів, якими, звісно ж, не володію. І нарешті третій чинник – тут треба віддати належне суперникам, що не знітилися навіть за рахунку 0:3, а показали, що їх даремно недооцінюють: зібравши, як мовиться, волю в кулак, та ще й відчувши такі сприятливі для себе зміни у здійсненні арбітражу, головківці заграли більш натхненно і комбінаційно і таки зуміли скоротити розрив до мінімуму: на п’ятдесятій хвилині рахунок став уже 1:3, а на п’ятдесят п’ятій - 2:3. А ще варто зауважити, що ледь не за півгодини до кінця гри п’ятихатці внаслідок дивної суддівської «принциповості» залишилися вдев’ятьох проти одинадцяти гравців суперника. Здавалося, перевагу втримати вже не вдасться. Але тут слід уже віддати належне нашим футболістам: нарешті вони почали більш акуратно відпрацьовувати в захисті, побудувавши гру виключно на швидких контратаках, одна з яких ледь не закінчилася взяттям воріт (м’яч влучив у штангу), інша – виходом сам на сам нашого нападника, внаслідок чого захисник головківців був змушений зупинити його недозволеним прийомом, а судді довелося «за фол останньої надії» дещо урівняти склади команд. Отож гра так і закінчилася з рахунком 3:2 на нашу користь, що дозволило п’ятихатцям зберегти комфортний відрив у очках від найближчого переслідувача.
І наостанок про ще один епізод, який не хочеться залишити поза увагою: в найбільш скрутний момент поєдинку, коли розрив між суперниками скоротився до мінімуму, а чисельна перевага гостей – до двох гравців, аби підтримати нашу команду група юних уболівальників з с. Петрівського, під керівництвом невтомного Сергія Чорнопольського, раптом заспівали Державний Гімн України. І, що особливо неочікувано – принаймні ще кілька років тому про це навіть важко було собі уявити – майже увесь стадіон (а щонайменше дві третини уболівальників становили саме підлітки та молодь) підвівся на ноги, і якщо хтось сам не співав, то принаймні віддав шанобливі почесті Державному Гімну. І після цього хтось у нас ще сумнівається, що ми маємо чудову, патріотичну молодь? Певне, такому душевному патріотичному пориву позаздрили б усі комсомольські ватажки з нашої далекої молодості, хоча тоді ідеологічній роботі приділялося значно більше уваги, ніж сьогодні.
Наступний свій матч ФК «АФ «П’ятихатська» проведе на виїзді: 10 вересня команда зустрінеться у першому чвертьфінальному матчі в с. Білозір’я, що на Черкащині, з місцевою командою «Зоря» в рамках розіграшу Кубку України серед аматорів (раніше ми анонсували цю зустріч на 24 вересня, однак через участь нашої команди якраз в цей період у розіграші Кубку Регіонів УЄФА, гру перенесено на два тижні раніше).
Найближчі ж поєдинки на стадіоні «Інгулець» повинні відбутися вже наступних суботи та неділі: у суботу, 13 вересня, перша команда вкотре «екзаменуватиме» гостей з кіровоградської «Гідросили», а у неділю, аби помірятися силами з другою командою, до Петрового завітають футболісти «Вентури-плюс» з Новомиргорода. Початок обох поєдинків призначено на 16.00.
Володимир КІФЕНКО.
На знімку: флангову передачу, з якої за мить буде відкрито рахунок, виконує Євген Фальковський.
