Вкрай непрості часи переживає сьогодні Україна: не встигли прийти до тями після нищівного грабунку, якого зазнала економіка країни внаслідок злочинної діяльності так званої команди «професіоналів» на чолі з верховним злодієм В.Януковичем, як тепер ми усі вимушено втягнуті в жорстоку кровопролитну війну, усіляко роздмухувану тими, кого ще до останньої миті вважали своїми братами. Хоча, відверто кажучи, деякі дивні нюанси в «братській» поведінці стали простежуватися вже досить давно, та все ж до останнього не вірилося, що нащадки солдатів Перемоги, котрі сім десятків років тому пліч-о-пліч боронили рідну землю від спільного ворога, тепер піднімуть зброю один проти одного, бо один з «братів» вирішив зазіхнути на те, що має належати йому, як він вважає, за правом сили.
Звісно, ця ситуація зумовила повне руйнування стереотипів більшості з нас, змусила переглянути історію стосунків між нашими народами, осмисливши, наскільки вразливими вони можуть бути в разі приходу до влади безвідповідальних авантюристів, здатних маніпулювати громадською свідомістю. Що ми, до речі, й спостерігаємо на сучасному відрізку історії.
А що думають про події дня сьогоднішнього наші земляки, як оцінює події сьогодення громадська думка жителів Петрівщини? Аби з’ясувати це, ми вирішили провести своєрідне соціологічне дослідження, з загальними підсумками якого й хочемо ознайомити читачів районки.
У ході опитування односельців стосовно ситуації, з якою зіштовхнулась Україна, почули безліч думок, але всі вони пов’язані спільним прагненням: скоріше б усе це припинилось. Для кожного ця тема болюча, адже значною мірою стосується і нас самих. Можливо, хтось у цих висловах впізнає і свої думки…
Для всіх не новина, що Україна зараз переживає тяжкі часи. «Що тут сказати? Горе всім. Такої ситуації і ворогу не побажати». Дійсно, в країні панує повний хаос: гривня знецінюється, внаслідок чого виникають проблеми із товаром; проблеми з газом, який постачався із Росії; всі підприємства разом із населенням змушені переходити на режим жорсткої економії; на Сході постійно ведуться збройні сутички, обстріли, від чого страждають не тільки військові, але і цивільне населення; верхівки влади ніяк не можуть дійти до компромісу між собою. «А майдан, котрий ще недавно був нашою гордістю і свідченням незламності духу, тепер в що перетворився? - В ганьбу, збіговисько волоцюг та пияків». Більша половина опитаних не бачить можливості швидкого припинення кровопролиття:
- На Сході ведуться пекельні бої. Військовослужбовці Української Армії самовіддано захищають свою країну і українських громадян від терористів та бандитів. Хоча у ході АТО наші війська вже практично оточили терористичні угрупування, але Росія і далі перекидає бандитам підкріплення у вигляді нескінченних колон найманців та бойової техніки, а також збільшує кількість своїх військових угрупувань на прикордонній території. Вся країна намагається надати гуманітарну допомогу воякам, але того, що до них надходить, виявляється замало, хоча нібито й кошти були виділені значні. «Військових, котрі викрадають кошти, виділені на допомогу солдатам, слід судити за законами військового часу, – переконані майже всі опитані. - Як можна грабувати у своїх?». Та і підмоги бійцям як такої немає: «Коли вже син повернеться? Вже п’ять місяців він там, а заміни немає, хоча бійцям давно вже потрібно відпочити та відновити свої сили».
Думки багатьох людей сходяться до одного: потрібні якісь рішучі радикальні кроки. Прикро, що й поки що чинні депутати в парламенті ніяк не квапляться сісти за стіл переговорів, аби надалі діяти спільним фронтом. «Перед виборами було безліч кандидатів із своєю передвиборчою компанією та обіцянками. Та де ж вони зараз ділись, коли особливо треба допомога?». Саме через це народ вважає, що доля країни залежить від рішучих і правильних дій влади: «Парламент потребує повного переобрання»; «Вибрати слід лише п’ятдесят чоловік, а решта хай ідуть захищати Батьківщину»; «Зняти з них всілякі пільги, щоб не мали права займатись ніяким бізнесом. Адже у кожного він є, хоча й оформлений на підставні обличчя»; «Люстрація необхідна. Треба все змінювати».
Також петрівчани вважають, що дуже важко розраховувати на успіх без допомоги на міжнародній арені: «Необхідний союз з НАТО, що допоможе нам у військовій сфері», тим більше, що Росія сама нас до цього підштовхнула, не залишивши жодної прийнятної альтернативи. «Вступ до ЄС – теж однозначний: раз почали, то треба і закінчувати». Але ніяка іноземна підтримка не допоможе, якщо ми самі не наведемо порядок в управлінні державою. Потрібні термінові та кардинальні рішення, адже кожного дня жити стає все страшніше.
Що ж, схематично ми спробували відобразити думки, почуття і настрої наших земляків, висловлені в зацитованих тезах. Будемо й надалі намагатися відстежувати динаміку громадських настроїв, сподіваємось, що усе ж, невдовзі, вони випромінюватимуть уже більше оптимізму та вагомих підстав для нього.
Збирала думки і систематизувала Оксана Орищенко.
