Україна протягом багатьох століть була і залишається невичерпним джерелом поезії. Милозвучність пісень та їх унікальна гармонійність із музикою та співом захоплюють весь світ. З розвитком сучасної музики виникає величезна кількість напрямків та течій, які починають об’єднуватися у молодіжні субкультури, нерідко пропагується ідеологія загальнолюдської культури, що, певною мірою, проявляється у стиранні етнокультурного різноманіття народів, їх колориту та неповторності. Тому проблема збереження національної ідентичності є на сучасному етапі однією з найактуальніших для України. Наші звичаї, фольклор, святкування, традиції оповиті тисячолітньою романтикою, виявом високої культури, які становлять нашу честь, славу, праісторію.

Українська народна пісня формує світогляд – загальне розуміння світу, людини, суспільства. Звертаючись до народної пісні, ми відчуваємо той моральний еталон, ту високість, що дає нам змогу причаститися до вічності, відчути безсмертя людського духу та власну гідність, національну свідомість, духовність, мораль, образність мислення, естетику, культуру і саму історію. 

Сьогодні, заявляючи про прагнення інтегруватися до світового співтовариства, виявляючи готовність до освоєння кращого, що створене іншими культурами, ми повинні докласти максимум зусиль для відродження, збереження, розвитку і презентації перед світом всього кращого, що має у своїй духовній скарбниці український народ, і, насамперед, нашої традиційної пісенної та музичної культури.

Український хоровий спів — це перлина національної музичної культури, душа народу, співучого і талановитого. Через неперевершене хорове мистецтво світ здавна пізнавав Україну, її музику, історію. Основним завданням хорової культури є ідейно-естетичне виховання мільйонів самодіяльних співаків, задоволення зростаючої естетичної потреби людей у створенні духовних цінностей, що має, на моє переконання, велике значення у формуванні людини майбутнього.

Та, на жаль, сьогодні, особливо у сільській місцевості, де колись працювало по декілька хорових колективів, хорове мистецтво знаходиться в занепаді, дедалі менше стає на селах спеціалістів з вокально-хорового жанру. Через відсутність будь-якого будівництва молодому спеціалістові просто ніде жити. Клуби та Будинки культури у сільській місцевості напіврозвалені і не опалюються. Зарплата клубних працівників надзвичайно низька. Через ці вагомі причини лише мізерна кількість молоді виявляє бажання навчатися у навчальних закладах культури і мистецтва. Село – колиска народної пісні – перестає співати. За роки незалежності владою так і не була вироблена реалістична та ефективна культурна політика, реалізація якої  забезпечила б подолання існуючої дискримінації села у сфері духовної культури. Турбота про проблеми села є лише декларацією про наміри та агітаційним ресурсом під час виборчих кампаній. Села, де справді існує така турбота, залишаються нечисленними острівцями у морі владної байдужості і безнадії та апатії селян.

І якщо держава не змінить свого ставлення до культури і мистецтва взагалі, то вже у найближчому майбутньому народний хоровий спів просто відійде у небуття.

Така розлога передмова дає можливість зрозуміти, настільки важливим для учнівської молоді є втілення та проведення традиційних мистецьких фестивалів-конкурсів, що ґрунтуються на народних традиціях.

Ось і цього року районним відділом освіти та центром дитячої та юнацької творчості започатковано фестиваль-конкурс дитячих хорових колективів «Пісенний вернісаж», у якому взяли участь колективи Володимирівської, Ганнівської, Петрівської, Новостародубської, Зеленської ЗШ І-ІІІ ступенів, Петрівської ЗШ І ст., Петрівського НВК та ЦДЮТ. Усі вони серйозно готувалися до такої події, про що говорить виготовлення майже усіма відповідних костюмів, належна сценічна культура, злагодженість співу тощо.

За умовами конкурсу слід було представити твори у двох жанрах – фольклорному та естрадному. З естрадним - усе зрозуміло, тут звучали твори у різних стилях та на різних мовах, а ось щодо фольклору, то певне не всі чи то не зрозуміли, чи не знають, що воно таке, вважаючи, що будь-яка пісня українською мовою є фольклором.

Але це все деталі і тема для подальшого удосконалення у виборі репертуару. Загальне ж враження від фестивалю дуже й дуже приємне. Це була справжня «битва хорів».

Начальник відділу освіти Григорій Москалець та директор ЦДЮТ Валентина Бойко нагородили переможців фестивалю-конкурсу «Пісенний вернісаж» грамотами відділу освіти. Ними стали хорові колективи «Сузір’я» Ганнівської ЗШ І-ІІІ ст. (ІІІ місце), «Джем» Новостародубської ЗШ І-ІІІ ст. (ІІ місце) та «Палітра» Петрівського НВК (І місце). Всі інші колективи нагороджені заохочувальними дипломами ЦДЮТ.

Сьогодні важливо відроджувати співочу культуру саме у закладах освіти, починаючи з дитячих садочків. Бо хоровий спів об’єднує, виховує гордість за націю, патріотизм, який нам сьогодні ой як потрібен. Тож усім учасникам хочу подякувати і поздоровити з великим почином.

Валентина РЯБОКОНЬ, член журі.

На знімках: Г.Москалець вітає переможців - учасників хору «Палітра» Петрівського НВК; загальне фото учасників; хор «Джем» Новостародубської ЗШ І-ІІІ ст. зайняв друге місце; колектив «Сузір’я» Ганнівської ЗШ І-ІІІ ст.(ІІІ місце)

Фото автора.