І мертвим, і живим, і ненародженим…
оскресну нині! Ради їх,
Людей закованих моїх,
Убогих, нищих… Возвеличу
Малих отих рабів німих!
Я на сторожі коло їх
Поставлю Слово!

200 років минуло відтоді, як Бог благословив прийти у світ Тараса Шевченка, більше 150-ти – як він покинув цю святу і грішну, славну і знедолену українську землю. Впродовж усього свого трагічного життя він переймався стражданнями поневоленого народу, мріяв про його щасливе майбутнє. У ці, чи не найстрашніші для України дні, які можна порівняти хіба що з часом, що передував Великій Руїні, до якої призвели тодішні можновладці – гетьмани-зрадники, ми повною мірою можемо осягнути велич Шевченка як Пророка. 

Слід сказати, що царські, а найбільше комуністичні ідеологи добре розуміли силу шевченкового слова і боялися цієї сили. Тому намагалися спотворити і перекрутити факти його біографії, суть його поезії. До шкільних підручників не потрапляли його найбільш патріотичні вірші і поеми, на Шевченка ліпили тавро «революційного демократа», мало не марксиста. Пам’ятаю, як один з викладачів Київського державного інституту культури, читаючи лекцію про Шевченка, розповідав не про геніальність його поезії, а намагався всіляко принизити поета, змальовуючи його як людину з непевними моральними принципами. Особливо обурювало цього науковця ставлення Шевченка до царя і царської сім’ї:

- Яка невдячність! Цар з царицею сприяли його звільненню з кріпацтва, а він їх висміював у своїх поемах та віршах, – виголошував лектор. Зрозуміло, що саме така система виховання педагогів, культпрацівників тощо породила таке ганебне явище, як Олесь Бузина і йому подібні україноненависники. 

Втім, цей матеріал присвячений не аналізу життя і творчості великого Кобзаря, а одному з заходів, тісно пов’язаних з ювілейною датою – 200-річчям від дня народження Тараса Григоровича – районному конкурсу юних читців і поетів «Звучать Шевченкові слова», який пройшов нещодавно в Петрівському НВК.

В конкурсі взяли участь представники майже всіх шкіл району, проходив він у двох номінаціях («Читці» і «Поети») та у трьох вікових категоріях: 6 – 9, 10 – 13 та 14 – 17 років.

Різноманітною була палітра творчості Шевченка, яку використали читці, бо поезії майже не повторювалися. Слід сказати, що підготувалися до конкурсу читці дуже старанно, майже не було помилок у читанні текстів (а деякі виявилися досить великими), хоча і не всім вистачало виразності і акторської майстерності. І все ж конкурс можна назвати святом рідної мови, на яке зібралися всі, кому дороге слово і ім’я великого Кобзаря. 

Крім Шевченкової, звучала на конкурсі й поезія сучасних авторів: Ірини Жиленко, Ігора Калениченка, Юрія Шпрумеляка, Бориса Олійника, Ігоря Коваленка.

У номінації «Поети» виступили учениці Петрівської гімназії Дарія Семенко і Вікторія Лугіна (її вірш ми пропонуємо увазі наших читачів на цій же сторінці), учень Балахівської ЗШ І-ІІІ ступенів Станіслав Ткаченко, учениця Червонокостянтинівської ЗШ І-ІІІ ступенів Анастасія Гринчишина та учениця Петрівської ЗШ І-ІІІ ступенів Катерина Богуславська, яка і стала переможцем. Серед читців виявилися кращими Єва Адам - учениця Новостародубської школи, яка перемогла в молодшій віковій групі, Анастасія Гавриленко з Червонокостянтинівки – в групі 10 – 13 років та учениця Луганської ЗШ І-ІІІ ступенів Марина Гавеля – в групі 14 – 17 років. 

З розповідей старших людей, з літератури відомо, що раніше в кожній українській родині поряд з іконами виднівся портрет Шевченка, люди знали і любили його поезію, майже в кожній оселі були його книжки, в першу чергу «Кобзар». Ця традиція зберігалася довго і лише після голодоморів, кривавих комуністичних репресій і багатьох десятиліть антиукраїнської влади стала забуватися. Хочеться вірити, що разом з відродженням України до нас повною мірою повернеться і шевченкове слово. Цьому сприятимуть і подібні конкурси, участь в яких юні читці і поети запам’ятають на все життя. І впродовж усього життя з ними буде великий Кобзар, його полум’яна поезія, любов до якої вони передадуть і своїм дітям.

Анатолій РЯБОКОНЬ.

На знімках: Єва Адам – переможець серед читців молодшої вікової групи; Катерина Богуславська – кращий юний поет.