Юрія Сонника по праву можна вважати корінним петрівчанином, адже народився і виростав у Петровому, щоправда не в нашому райцентрі, а в однойменному селі Знам’янського району. Втім доля склалася так, що петрівцем і залишився, хоч уже багато років минуло відтоді, як покинув поріг отчого дому. Ще з дитинства хлопчина мав нахил до малювання, мріяв навіть стати професійним художником, та врешті здобув професію перукаря, яка теж дає можливість створювати красиві, яскраві образи і дарує хороший настрій не лише представницям прекрасної статі будь-якого віку, але й оточуючим їх людям. А що вже говорити про урочисті події: ювілеї, весілля, випускні вечори, - тоді стараннями Юрія та його колег чудові зачіски роблять наших петрівчанок ще гарнішими. Цією дуже потрібною справою він займається уже більше двадцяти років, а вільний час присвячує своєму дитячому захопленню - образотворчому мистецтву.
Створені уявою художні образи Юрій спочатку переносив на полотнище з допомогою пензля традиційним способом, та одного разу побачив картину, що надзвичайно вразила, адже створена вона була за невідомою йому раніше технологією. Сталося це в місті Жовті Води, де Юрій в рамках благодійної акції підстригав дітей в місцевому інтернаті. Ця робота в стилі енкаустика (малювання гарячим воском) була створена дівчинкою-випускницею. Відтоді він став завзято опановувати нову справу, хоча перші спроби виявилися невдалими. Віск - чудовий матеріал, але вистигає на протязі 30 секунд, а нагрітий занадто швидко звертається. Тому для роботи з ним потрібно чітко відпрацювати всі рухи та мати заздалегідь придуманий сюжет майбутньої картини. Наполегливість Юрія дала врешті позитивний результат. Першими вдалими роботами милувалися рідні, колеги та клієнти його перукарні. Він пригадує, як одного разу відвідувачка, побачивши картину, несподівано заплакала. Стурбований Юрій вирішив, що вона себе погано почуває, але жінка відповіла: «Я відчула від цієї роботи неймовірну енергетику тепла і доброти». Тоді він зрозумів, що має не зупинятися, а повинен й надалі дарувати людям радість, відкриваючи світ прекрасного. Картини нашого талановитого земляка вже неодноразово демонструвалися на різних виставках, на запрошення організаторів районних і обласних свят виставлялися разом з роботами інших аматорів. Колоритними витворами мистецтва можна назвати картини «Завірюха», «Космос» та «Кораловий риф». А в минулому році кілька його робіт були придбані модельними перукарськими агентствами Кривого Рогу і Дніпропетровська та учасниками спільного автопробігу російської компанії «Тенторіум» і фонду «Захисту бджіл». Також багато їх було подаровано друзям та знайомим.
Через рік донька Маринка теж спробувала створити картину, подібну до татової. Маючи досвідченого наставника, вона швидко оволоділа стилем енкаустики і вже має багато своїх гарних робіт, з якими також приймала участь у кількох виставках. Крім того, з ініціативи Юрія Олександровича, при підтримці керівника екологічного гуртка Петрівського НВК Наталії Петрівни Тимченко, школярі, які відвідують гурток, провели відкритий урок, присвячений проблемам захисту бджіл, та взяли участь у міжнародному конкурсі малюнків на цю тему. Наші учасники увійшли до числа кращих, отримали грамоти, сувеніри та подарунки.
Треба відмітити, що Юрій Олександрович є великим шанувальником бджіл, і не лише тому, що використовує у своїй творчості воскові олівці, а ще й тому, що, на його думку, ці маленькі трудолюбиві комахи є великими помічницями у нашому житті. Вони дають людям найцінніший продукт - мед, а прополіс, маточне молочко, бджолину отруту, пергу використовують у парфумерній та фармацевтичній промисловості. Та, на жаль, забруднюючи довкілля, застосовуючи недозволені хімічні засоби на полях і садах, люди завдають великої шкоди бджолиним сім’ям. Ось чому захист природи є головною ідеєю творчості Юрія Олександровича та його доньки Маринки. Вони намагаються через художні образи відобразити не лише красу рідного краю, а ще й розбудити в душах людей доброту і любов, прагнення жити усім в мирі та злагоді.
Лідія ЗАРЄЗІНА
