Віра Григорівна приймає вітання від Валентинаи Сибіри, Тетяни Канатенко та правнучки Ані.День народження – це завжди приємно. Тож неймовірно зраділа жителька Червонокостянтинівки Віра Григорівна Коннік, коли за дорученням голови райдержадміністрації Тамари Сакари та її заступника Тетяни Панети з 90-річним ювілеєм її приїхали привітати начальник управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації Валентина Сибіра із заступником Миколою Посвистаком. Разом із депутатом Червонокостянтинівської сільської ради Тетяною Канатенко вони квітами та подарунками поздоровили Віру Григорівну, побажали міцного здоров’я, родинного щастя та довгих років життя.

В.Г. Коннік народилася в Чечеліївці, де виховувалася у дружній родині разом з двома братами та сестрою. Довелося пережити жахливі роки голодомору,  довгі тривожні роки війни та післявоєнної розрухи. Згадуючи про той час, жінка лише скрушно хитає головою: «Дуже тяжке життя довелося прожити…». Єдине світле враження того часу, що бринить у пам’яті, це зустріч з Федором Лук’яновичем Конніком, з яким побралися у 1942 році. Через рік народився перший син, а затим ще двоє. І до, і після війни чоловік працював у школі вчителем – спочатку в Чечеліївці, потім у Вовчанці, а з 1952 року – в Червонокостянтинівці. Віра Григорівна працювала на різних роботах у колгоспі, а останні 20 років до пенсії – поштаркою. 

 

Жили щасливо і радісно, аж поки не прийшло лихо. Тяжко захворів і пішов із життя чоловік, а за ним один за одним і двоє синів. Залишився лише найстарший, який вчителював усе життя у Миколаєві, а тепер перебуває на заслуженому відпочинку. Не хотілося жити, очі світу не бачили від сліз, але завдяки великій родині любих синочків – п’ятьом онукам та п’ятьом правнукам згодом повернулася до життя. Стала жити для них, допомагала ставати на ноги. Вела велике господарство, лише шість останніх років не тримає корови. І все сама, своїми силами: і господарство потихеньку попорає, і плиту протопить, і обід собі приготує. До когось із нащадків переходити жити поки що не хоче, каже, що самій краще. Діти опікуються старенькою, дякують за мудрі поради та гарний життєвий приклад мужності, витримки, людяності та доброти.

Валентина РЯБОКОНЬ.

На знімку: Віра Григорівна приймає вітання від Валентинаи Сибіри, Тетяни Канатенко та правнучки Ані.