З часів гріхопадіння в історії людства спостерігалося безліч найрізноманітніших вкрай негативних явищ. Якщо виключити згубні природні катастрофи, а так само, здавалося б, нескінченну низку підступних кровопролить, в яких так досягло успіху наше людство, і спробувати виділити якісь ще події, що запопадливо підкошували людські життя, то безсумнівно ми зупинимося на жахливих і вкрай жорстоких епідеміях смертельних для людини хвороб. Одна з останніх епідемій нашої сучасності була прозвана чумою 20-го століття - синдром набутого імунного дефіциту, скорочено - СНІД. Не дивлячись на досягнення нашої прогресивної науки, ми, на превеликий жаль, змушені констатувати, що вона ще далеко не подолана. Її масштаб, цинічність і підступність досі не може залишити байдужим жодної більш-менш розсудливої людини. Офіційна статистика поширення синдрому набутого імунного дефіциту змушує відчувати глибоку тривогу. З часів виявлення і виділення цієї хвороби в окрему категорію пройшло вже багато часу. За опублікованими в 2007-му році даними вірус почав розповсюджуватися з Африки приблизно з 1969-го року. Спочатку на Гаїті, потім потрапив в Сполучені Штати Америки, затим далі по всьому світу. Вчені сподівалися швидко приборкати хвилю цієї епідемії, адже шляхи розповсюдження  вірусу були встановлені цілком виразно вже в 1985-му році - через кров. В соціальному середовищі навіть з’явився сарказм з приводу походження цієї недуги, оскільки вона в першу чергу торкнулася людей з нетрадиційною сексуальною орієнтацією, а також людей, які займаються проституцією, та середовища наркозалежних. Однак швидкість і  маневреність вірусу поставили під сумнів цю легковажну надію.

 

На рахунку цієї хвороби вже безліч мільйонів людських життів, щорічно до їх числа додаються ще і ще нові. І цей рахунок вже давно не на нашу користь. Звичайно ж, завдяки численним дослідженням, вченим і медикам вдалося хоч якось медикаментозно приборкати її активність у людському тілі, однак дорожнеча цих методів і лікарських препаратів як завжди дає значний карт-бланш  розвитку та поширенню недуги. Факти вперто свідчать, що навіть численні міжнародні та урядові програми по боротьбі з пандемією ВІЛ-інфекції та СНІДу ще не дозволяють  залишити цю епідемію в минулому. У відсотковому відношенні ця хвороба залишається характерною переважно для основних груп ризику. Водночас завдяки злагодженості методів і роботи медичних установ вдалося знизити показник розповсюдження і захворюваності ВІЛ-інфекцією і СНІДом через лікарські заклади, хоча він і досі залишається досить високим: від 0,22 до 1,1%% від загального числа заражених.

Оцінивши загрозу, що насувається і можливі катастрофічні наслідки, ще в 1987-му році Джеймс В. Бунн і Томас Неттер, два співробітники з питань громадської інформації, що працювали в Глобальній програмі по боротьбі зі СНІДом при Всесвітній організації охорони здоров’я, запропонували ідею організації Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом. Ця ідея була підтримана. Дата проведення Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом була встановлена на 1-е грудня і вперше відзначена в 1988-му році.

Символ боротьби зі СНІДом - червона стрічка, без неї зараз не проходить жодна акція. Сама стрічка, як символ розуміння та солідарності в цій нерівній боротьбі, була взята на озброєння з весни 1991-го року. Її ідея належала американському художнику з нетрадиційною орієнтацією Франку Муру. Він проживав в абсолютно провінційному містечку в штаті Нью-Йорк, де його сусіди, одна сім’я, що сподівалася на благополучне повернення своєї доньки - військової з Перської затоки, носила подібні стрічки, але жовтого кольору.

В цей день - Всесвітній день боротьби зі СНІДом, ми, лікарі, сподіваємося, що одного разу можна буде сказати - зі СНІДом покінчено! Водночас висловлюємо глибоке співчуття всім, хто втратив своїх близьких і друзів від цієї підступної хвороби. Бажаємо підбадьорення і надії всім, хто переносить цю хворобу на собі - залишатися в живих! Життя не відвернулося від Вас, воно лише нагадало про себе ...

Світлана СОЛЯР, лікар кабінету «Довіра».