Естафету прийняла «Трудова слава»

1 квітня 1965 року районна газета, яка до того називалася «Комуніст», вперше вийшла під назвою «Трудова слава». Це був не першоквітневий жарт. Справа в тому, що на найвищому партійному рівні було прийнято рішення, що слово «комуніст» мають право використовувати у своїх назвах лише центральні видання, тож наша районка отримала назву, під якою виходить і до сьогоднішнього дня.

Продовжимо крокувати її сторінками з останнього номера «Комуніста», який вийшов 30 березня 1965 року. На тематичній сторінці «Юна зміна», підготовленій районною радою піонерської організації, було розміщено допис В.Вітренко під назвою «Загін дружних і винахідливих», в якому розповідалося про життя піонерського загону імені Улі Громової Петрівської середньої школи. На рахунку піонерів було багато добрих справ, одна з них – заготівля металобрухту.

В загоні була команда розвідників, до якої входили Світлана Хоменко, Сергій Боробов, Ніла Кислиця, Василь Тимченко, Любов Степова і Володимир Кулик. Вони виявляли, де можна найбільше назбирати металобрухту, а вже потім до справи брався весь загін. Завдяки такій тактиці піонери стали переможцями у шкільному змаганні із заготівлі металобрухту. У дописі розповідається також про те, як відстаючим у навчанні учням допомагали відмінники, про виступи з концертами на фермах і в школі, зустріч з передовою дояркою колгоспу «Дружба» О.П.Ровною.

Сьогодні часи невпізнанно змінилися. Нині заготівля металобрухту із доброї піонерської справи давно перетворилася на бізнес, який руйнує державу, вже немає колгоспів, бо колективні господарства стали приватними, немає у більшості цих господарств ні ферм, ні доярок, а учні, які хочуть мати міцні знання, нерідко звертаються за допомогою уже не до відмінників, а до своїх же вчителів, які у вільний від роботи час стають репетиторами, навчаючи дітей за окрему плату.

Втім, як кажуть, - не говоритимемо про сумне, продовжимо огляд районки.

Центральний матеріал першої сторінки «Трудової слави» має назву «Бойова програма». У ньому згадуються рішення пленуму ЦК КПРС щодо підвищення основних цін на ряд сільськогосподарських культур і продуктів тваринництва.

- Якщо колгосп імені Чкалова виконає річний план виробництва і продажу державі тваринницької продукції, то отримає додатково 94,5 тисячі карбованців доходу – говориться в статті.

Незвичний, як для нашого часу, матеріал розміщено у номері газети за 3 квітня – «Вирощуйте шовкопрядів». В ньому агроном-шовковод М.Терновська розповідає про те, що в колгоспах «Перше травня», «Україна», «Жовтнева перемога», імені ХХ з’їзду КПРС ця робота налагоджена добре, на відміну від інших, де на неї не звертають достатньої уваги.

Ще одна, давно вже призабута справа, стала темою передової статті газети за 18 травня. Назва статті – «Вивезти весь гній на поля» - не потребує коментарів. Бо майже скрізь давно вже забули поля, що таке гній. А 27 травня передова мала назву «За 8 – 10 днів прорвемо буряки». Коментарі також зайві. Як і щодо допису А.Смілика «Виноград: споживність, доход» («Т.С.» 12 червня 1965 р.), в якому згадується, що в колгоспі «Дружба» заклали найбільший в районі виноградник.

«Завідуючий сільським клубом» - таку назву має передова стаття «Трудової слави» за 29 червня. Розповідається в ній про молодого культпрацівника з Іскрівки М.І.Янішина, а також про проблеми культосвітньої галузі району.  В статті сказано: «Сільський клуб – це центр духовного життя села, який слід оточити повсякденною турботою, а це значить допомогти людям, які працюють на передньому краї створення матеріально-технічної бази комунізму».

Звертає на себе увагу допис Р.Образок, трактористки колгоспу імені ХХ з’їзду КПРС «До вас звертаюсь, дівчата!» із закликом до подруг обирати професію механізатора («Т.С»., 18 вересня 1965 р.). Варто зауважити, що нині цей заклик викликає хіба що посмішку, хоча і в ті часи він так і не знайшов реального відгуку, був скоріше пропагандистським ходом.

26 жовтня центральним матеріалом першої шпальти був репортаж РАТАУ про урочистості в столиці УРСР з нагоди вручення місту-герою Києву, раніше нагородженому орденом Леніна, медалі «Золота зірка».

В осінні місяці часто з’являлися на сторінках газети матеріали, присвячені боротьбі з епідемією ящура.

11 грудня на першій сторінці було розміщено поздоровлення райкому партії та райвиконкому, адресоване керівництву та працівникам Балахівського вугільного розрізу з нагоди трудової перемоги – дострокового виконання річного плану видобутку вугілля.

Загалом звертає на себе увагу настрій багатьох публікацій, присвячених трудовим будням працівників полів, ферм, цехів та інших виробничих підрозділів. Ось лише кілька назв матеріалів: «На продовольчому фронті», «По-бойовому зібрати врожай», «Збирання врожаю – ударний фронт», «Бойовий помічник», «Бойова програма партії і народу». Може здатися, що йде війна, люди ведуть бойові дії, а не займаються мирною працею. Втім, то був такий час, який сьогодні з ностальгією згадують люди старшого і середнього поколінь. Часи не обирають, в них живуть.  Було в ті роки і хороше, і не дуже… Та пам’ятати варто все, аби майбутнє було кращим.

Огляд підготував Анатолій РЯБОКОНЬ.