А роки летять… Особливо це помічають люди старшого віку, адже як колись у дитинстві їм скоріше хотілося стати дорослими, так тепер навпаки - хоч спогадами хочеться повернутися в юні роки. А найбільше про них нам нагадує школа. Тому, певне, і існує така давня традиція вже на випускному вечері домовлятися про наступну зустріч.

Нещодавно до Чечеліївського ЗНЗ завітали ми - її колишні учні, випускники 1973 року. Слід зазначити, що на протязі минулих після закінчення школи сорока років у нас відбулося кілька таких зустрічей, бо наш клас хоч невеликий, але ж дружний! І цього разу до Чечеліївки прибули колишні випускники з різних міст і сіл України, а також запрошені вчителі. 

Всі разом зайшли вже до нового приміщення школи. Урок надали право провести нашому колишньому директору Галині Степанівні Талашкевич. Пам’ять класного керівника Михайла Яковича Талашкевича та інших вже покійних учителів та однокласників вшанували хвилиною мовчання. А коли кожен з нас по черзі розповідав про свій життєвий шлях, атмосфера в класі чимось нагадувала екзаменаційну. Та це і не дивно, адже цей чималий відрізок часу був, мабуть, чи не найважливішим екзаменом у житті кожного з нас. І, звичайно, у кожній розповіді звучали слова подяки вчителям, котрі дали нам не лише знання з певних предметів, але вклали в наше виховання частинку своєї душі, свою життєву мудрість, підготували до тих труднощів, які нам довелося долати на своїй життєвій дорозі. Проявом великої вдячності і поваги до людини найгуманнішої у світі професії було встановлення колишніми учнями нашого випуску надмогильного пам’ятника нашій покійній учительці німецької мови Катерині Василівні Швецовій. Її доля склалася так, що вона лишилася самотньою, тож єдиною її родиною була шкільна. Хотілось би, щоб усі колишні і нинішні школярі також завжди  цінували і поважали своїх педагогів, адже ці люди, як мама і тато, найголовніші у житті. 

Випускники 1973 року: М.Сантар, Н.Мороз, В.Рябець, О.Ганник, В. Петриченко, О.Микитишин, Л.Швецова, Р.Северетник, В.Бойко, В.Півторацький, Г.Погонець, С.Андрусенко.

На знімку: перша вчителька Віра Пантилеївна Скалига із своїми вихованцями (фото 1978 р.); квіти пам’яті на могилу від вдячних учнів.