Днями в культосвітній галузі району сталася досить вагома подія – вперше за багато років на базі районного Будинку культури було проведено виїзне засідання художньо-методичної ради обласного Центру народної творчості. В Петрове прибула представницька делегація у складі провідних методистів ОЦНТ з усіх жанрів, яку очолила заступник директора Центру А.Романова. У зсіданні взяла участь заступник голови райдержадміністрації В.Сибіра.
Захід розпочався концертом виконавців і художніх колективів РБК із залученням учнів хореографічного відділення Петрівської дитячої музичної школи та народного самодіяльного ансамблю «Джерело» Олександрівського сільського клубу.
Після концерту відбулося обговорення деяких аспектів виконавської майстерності виконавців та загального стану розвитку всіх жанрів і напрямків культосвітньої роботи в районі. Методисти та керівники гуртків і творчих колективів РБК доповіли про стан розвитку відповідних жанрів, успіхи і негаразди. Слід сказати, що негараздів і проблем дуже багато. Це, насамперед, жалюгідний стан матеріально-технічного забезпечення культосвітніх закладів. Як відзначили гості з обласного центру, гірший стан справ лише в Устинівському районі (хоча Устинівський районний Будинок культури перебуває у набагато кращому стані, що і не дивно, адже в нашому вже кілька десятиліть не було капітального ремонту). Що вже говорити про сільські Будинки культури і клуби, якщо навіть у РБК обходяться одним стареньким комплектом підсилюючої апаратури, який щоразу доводиться терміново перевозити з місця на місце, якщо районний захід проходить одразу на кількох майданчиках. А.Романова зауважила, що члени художньо-методичної ради під час концерту помітили, що немає навіть мікшерного пульту належної якості, обходяться таким, що годиться хіба що для музикантів, які грають на весіллях. До нього можна підключити лише 3 – 4 мікрофони, тож про якісне озвучення не можна і мову вести. Підсилювачам і барабанній установці, якими користуються учасники дитячого ВІА, вже не менше 30 років. В сільських закладах культури взагалі практично немає ні інструментів, ні апаратури, тож немає і вокально-інструментальних ансамблів (а були ж свого часу в кожному селі, як і духові оркестри, яких в районі вже немає жодного).
Значна проблема і з забезпеченням культосвітніх установ кадрами. Певна кількість культосвітніх працівників, які мають фахову освіту, закінчили режисерське відділення училища культури. Вони можуть керувати драматичними колективами, гуртками художнього читання тощо. Ще «з гріхом пополам» - танцювальними гуртками, копіюючи рухи танцюристів, побачені по телевізору. Тож про розвиток музичного жанру в цих клубних закладах можна тільки мріяти.
Найбільше розвинений, судячи зі статистичних даних, вокально-хоровий жанр. Але, як зазначили члени комісії, з року в рік на обласній сцені бачать хор РБК та вокальний жіночий квартет «Елегія», який носить звання «самодіяльний народний». Колективи чудові, не раз ставали переможцями і призерами обласних оглядів, але - де ж решта колективів? До речі, «Елегія» нещодавно стала переможцем славетного «Калинового співу», була включена в заключний гала-концерт, для неї були замовлені місця в готелі (гала-концерт проходив наступного дня після конкурсних виступів), але… З невідомих причин учасники квартету не залишилися в Кіровограді, заключний концерт пройшов без них. А.Романова назвала це верхом безвідповідальності і неповаги до організаторів фестивалю.
Антоніна Вікторівна, до речі, відзначила досить поважний вік значної частини виконавців. Якщо ситуація не зміниться, то через кілька років клубні заклади можна буде закривати.
Були й інші зауваження та поради стосовно налагодження культурно-дозвіллєвої роботи, розвитку всіх жанрів, які висловили члени художньо-методичної ради. Але А.Романова зазначила, що вони приїхали не «робити розгон» і карати культосвітніх працівників Петрівщини, а в першу чергу – надати практичну і методичну допомогу. Вони розуміють, що найголовніші проблеми пов’язані з надзвичайно низьким рівнем матеріально-технічного забезпечення клубних закладів та браком кваліфікованих кадрів. Над цим слід працювати керівництву відділу культури спільно з районною владою. Зрозуміло, що в державному бюджеті коштів на розвиток культури немає, тож необхідно шукати додаткові можливості для вирішення цих проблем, залучати спонсорів, таких, як генеральний директор ТОВ «Агрофірма «П’ятихатська» О.Поворознюк, голова СВК «Агрофірма «Маріампільська» К.Міщанін, які за вирішенням питань сільськогосподарського виробництва не забувають і про потреби закладів культури.
У обговоренні результатів засідання художньо-методичної ради взяла участь і В.Сибіра. Вона висловила подяку фахівцям ОЦНТ за високопрофесійний аналіз стану культурно-дозвіллєвої діяльності в клубних закладах району, корисні поради. Зауважила, що більшість зауважень слушні. Разом з тим погодилась, що клубні заклади повинні стати осередком громадського і культурного життя у своїх населених пунктах. Лише тоді можна сподіватися, що місцеві сіль-госптоваровиробники будуть їм допомагати, та й депутати місцевих рад подбають про те, щоб у бюджетах були передбачені відповідні кошти. Валентина Григорівна зазначила, що результати засідання художньо-методичної ради, висловлені її членами зауваження і поради, стануть предметом уважного аналізу. Керівництво району зробить все можливе, аби вирішити проблеми, ліквідувати недоліки і піднести клубну роботу в районі на належний рівень.
Анатолій РЯБОКОНЬ.
На знімках: виступає ансамбль «Джерело»; члени художньо-методичної ради переглядають концерт (на першому плані - А.Романова).
Фото автора і В.Куща.
