Зазвичай, участь голови райдержадміністрації в роботі сесій сільських та селищних рад є річчю винятковою, адже органи місцевого самоврядування – це цілком самостійні управлінські структури, а значить і планують свою роботу та здійснюють господарську діяльність також самостійно. Однак присутність Юрія Самохвала на останній сесії Чечеліївської сільської ради була зумовлена неординарною подією: сільський голова означеного органу місцевого самоврядування Сергій Дяченко написав заяву про складання власних повноважень і звернувся до сесії з проханням задовольнити це його рішення. Особлива пікантність ситуації полягає в наступному: якби з подібною заявою виступив керівник органу самоврядування, в якого не зовсім вдало виходить виконувати свої управлінські функції (а таких, говоритимемо відверто, теж у нашому районі не бракує), то цей крок не просто був би зрозумілим, а ще й заслуговував би на повагу. В даному ж разі мова йде про одного з найкращих на Петрівщині сільських голів – і давати йому таку оцінку нам дозволяють показники виконання місцевого компонента  програми «Центральний регіон-2015», про що не раз ми розповідали й на сторінках районки, останній раз, буквально, в одному з останніх номерів. То що ж зумовило такий вчинок Сергія Павловича?

Як стало відомо, цій заяві передувала сходка однієї з вулиць Олександрівки, на якій сільському голові висловили чимало претензій – як серйозних, так і не зовсім, а, крім того, саме там із чиїхось вуст і пролунав заклик до відставки. Обдуманий він був чи ні – зараз можна лише здогадуватися, але безсумнівно саме він і спричинив таку емоційну реакцію сільського голови. І, говоритимемо відверто, чисто по-людськи його зрозуміти можна, адже більшість неприємних слів, висловлених на адресу керівника територіальної громади, були несправедливими, тенденційними. Самі ж олександрівці й чечеліївці неодноразово визнавали, що більше для розвитку їхніх територій, як при С.Дяченкові, уже дуже давно не робилося, хоча сам Сергій Павлович на попередників ніколи не нарікає, адже звик самостійно відповідати за свої власні дії та вчинки. Хоча й тут підкреслює, що його зусилля без допомоги керівників місцевих господарств та окремих сільгоспвиробників не були б такими ефективними. Відтак звітуючи на означеній сесії про свою роботу, передусім висловив щиру вдячність тим, з чиєю допомогою зміг змінити на краще обличчя територіальної громади. Зокрема, серед найдієвіших своїх помічників назвав Сергія Кузьменка, Олександра Поворознюка, Володимира Кузнєцова, Сергія Даценка, Дмитра Затинацького. Та все ж слід розуміти, що чимала заслуга в тому, щоб долучити сільгосптоваровиробників до вирішення проблем територіальної громади, належить саме сільському голові. Адже не секрет, що сільгоспвиробники обробляють земельні наділи по території усього району, але чи скрізь вони так активно долучаються до вирішення потреб місцевих територій, як це має місце в Чечеліївці, Ганнівці та, можливо, ще в двох-трьох територіальних громадах?

Детально зупинятися на досягненнях Чечеліївської сільської ради за каденцією голови та депутатського корпусу нинішнього скликання, певне, потреби немає, адже про них ми неодноразово розповідали, зокрема в нашій постійній рубриці «Центральний регіон-2015 в дії». Втім про деякі об’єкти знову нагадаємо. Серед них, зокрема, відремонтоване дорожнє покриття по вулицях Жовтневій, Косолапова, Гагаріна, Першотравневій (для цього було використано 440 тис. тонн щебеню), впорядкована братська могила воїнів-визволителів у с. Олександрівці (встановлено огорожу, відремонтовано пам’ятник), освітлена низка вулиць, зокрема вулиці Леніна та Жовтнева в Олександрівці, підключений до електроживлення банкетний зал, встановлені дитячі майданчики в Олександрівці та в Чечеліївському ДНЗ, спортивний майданчик в Олександрівці, водонапірна вежа в Чечеліївці, розпочато ремонт Олександрівського сільського клуб та втілено ще багато інших економічних та соціальних проектів. Словом, зроблено чимало добрих і корисних для територіальної громади справ, свідками яких є, в першу чергу, самі місцеві жителі, а також гості обох населених пунктів, адже чимало із зробленого можна, як то кажуть, «помацати руками і оцінити оком». Зокрема, під час останніх відвідин Чечеліївки ми для себе зауважили нову акуратну автобусну зупинку, декоративно обрізану алею старих насаджень і, звичайно ж, впорядковану площадку для відпочинку поряд із церквою, за яку жителі села ось уже незабаром, під час пасхальних урочистостей, безумовно, будуть вдячні сільській владі.

Відтак, заслухавши інформацію сільського голови, а затим переконливий виступ Юрія Самохвала, депутати (в тому числі й олександрівці) одностайно не підтримали емоційне рішення С.Дяченка, цим самим засвідчивши його значущість для громади як незамінного «батька» для усіх її жителів. Тож Сергію Павловичу, як людині дисциплінованій, довелося підкоритися такому рішенню громади. З чим, власне, і вітаємо чечеліївців та олександрівців, адже останніми роками ми неодноразово могли відчути на собі сумнівність ще сталінської тези, що, мовляв, незамінних людей не буває. На жаль, бувають, шкода лише, що ми почали це розуміти тільки зараз, коли минула радянська система підготовки та селекції управлінських кадрів уже, фактично, зруйнована, а нова ще зовсім недосконала, і коли її буде відлагоджено – невідомо. Втім, звичайно, це вже тема окремої розмови.

Володимир КІФЕНКО.

На знімках: депутати за роботою; про свою діяльність звітує Чечеліївський сільський голова Сергій Дяченко; нещодавно споруджений майданчик для відпочинку – ще одна «родзинка» місцевої територіальної громади.