Саме оця загальновідома приповідка, частина якої винесена в заголовок, не полишала думку ні на мить під час перебігу сесії Петрівської селищної ради, що відбулася наприкінці минулого тижня. Сесії, як і очікувалося, дуже резонансної та емоційної, адже на ній розглядали звіт тимчасової слідчої комісії, створеної з числа депутатів селищної ради, яка мала встановити наявність (або ж навпаки – відсутність) зловживань у фінансово-господарській роботі апарату селищної ради та адміністрацій безпосередньо підпорядкованих селищній раді бюджетних установ – обох дитячих дошкільних навчальних закладів (ДНЗ «Рудана» та ДНЗ «Сонечко») і комунального господарства КП «Петрівське».
На час виходу цього номера з друку, певне, вже багатьом стане відомо, що зловживання були не лише виявлені, а ще й задокументовані в такому обсязі, що, на думку пересічного громадянина, мали б кваліфікуватися як дії, що трактуються Кримінальним Кодексом значно серйозніше, ніж просто зловживання. Втім, не поспішатимемо з висновками, залишимо питання їх кваліфікації правоохоронним органам. Ми ж для читачів висвітлимо лише деякі – найбільш показові епізоди зазначеного сесійного засідання. Так от, звіт комісії, за рішенням сесії, розглядався на самому початку. До складу комісії спочатку входило семеро депутатів, однак на сесії про зроблену роботу звітували п’ятеро, в тому числі голова комісії Світлана Субботня, її заступник – Людмила Когут та секретар – Алла Горністова. Всі вони, по черзі, а також інші члени комісії – депутати Олена Лук’янова та Петро Злакоман - почергово виступили, кожен даючи звіт по окремому напрямку перевірки. Після вступного слова Світлани Субботньої до слова запросили Аллу Павлівну Горністову, її частина виступу стосувалася підпорядкованих селищній раді дитячих закладів. В основному, досліджено було діяльність цих закладів лише за минулий 2012 рік. Відтак по ДНЗ «Сонечко» зауважень з боку членів комісії не було, адже після призначення його завідуючою Світлани Ісак тут наведено цілковитий порядок в фінансово-господарських документах, в інвентарних книгах, завдяки чому можна до копійки відстежити рух коштів – чи то виділених на утримання селищною радою, чи наданих батьками в якості матеріальної допомоги (хоча, як відомо, до Світлани Анатоліївни «Сонечко» також не відзначалося особливою скрупульозністю в плані використання коштів, що, зрештою, і зумовило низку кадрових перестановок, зініційованих районною владою, зокрема відділом освіти райдержадміністрації). Натомість в «Рудані» усі старі схеми зловживань залишилися непорушними, завдяки чому лише самий їх перелік розтягнувся, практично, на годину. Звісно, перелічити усі в рамках газетної статті нереально, відтак зупинимося лише на окремих прикладах, що допоможуть зрозуміти, як виглядає тут загальна картина в цілому. Так от, серед об’єктів, досліджених комісією, було встановлено, що лише на оснащення, скажімо, спортивного залу було «переплачено» незрозуміло кому і як майже 18 тис. гривень. Адже придбаний туди в минулому році дитячий басейн (конструкція з м’якого пластику, заповнений теж пластиковими різноколірними кульками) при номінальній вартості у 5600 гривень по накладній для бухгалтерії селищної ради обійшовся в 12625 гривень. Ще один об’єкт – так званий «Будинок-Замок»: його вартість – 6765 гривень, а за накладною за нього нібито було сплачено 12 тис. гривень. Втричі дорожчим відносно номінальної вартості виявився і дитячий тренажер «Тунель-сороконіжка»: замість належних 2850 гривень «заплатили» 8500 гривень. За накладною, знову ж таки, зрозуміло. Ще більш цікаву картину виявили на харчоблоці закладу. Скажімо, в минулому році згідно з документами для потреб дитсадка було закуплено 150 комплектів посуду – глибокі та мілкі тарілки, чашки, ложки, усього - на суму 2900 гривень. Так от, в наявності з придбаних комплектів не виявилося жодного. Натомість батьків було зобов’язано, у зв’язку з нібито скрутним фінансовим становищем закладу, забезпечити кожного свою дитину комплектом посуду (що, звісно, ними й було зроблено). Також більше ніж на 2 тис. гривень селищною радою нібито були закуплені каструлі (жодної з яких, як, мабуть, здогадуються наші читачі, на групи не поступило). А далі йшов ще величезний перелік найменувань, де лише різнилися цифри «накрученого» чи взагалі наявного, але зміст схем залишався незмінним: «розмити» чітко визначену межу між об’єктивно витраченими коштами і тими, що було проведено за платіжними документами. Ці схеми стосувалися придбання рушників, прасок, пилососів, мийок, сушилок для посуду, килимів, шовку, тюлі, фарби, миючих засобів тощо.
До речі, цікава деталь: після початку роботи комісії, однієї ночі чимало із, здавалося б, безслідно зниклих речей в «Рудані» з’явилися знову. Така от парадоксальна річ: традиційно вважається, що під покровом ночі крадіжки здійснюють, а ось тут саме під покровом ночі навпаки – значна кількість речей були звезені до дитячого закладу. Стверджувати, що вони були вкрадені раніше – теж, мабуть, не зовсім буде точно, адже якась їх частина, очевидно, взагалі існувала лише документально, на папері. Тут не обійшлося без курйозів, скажімо комісія виявила сувій шовку, невідомо з якою метою придбаний, але вже списаний як використаний матеріал. Тепер же махінатори, очевидно, забувши, що вже списали цю тканину, притягли її знову до дитсадка. Або ось іще один трагікомічний приклад: в одній з груп за шафами після згадуваної вже «щедроносної» ночі виявили новенький згорнутий килим. Коли ж запитали завгоспа, навіщо в цій групі потрібен ще один килим, адже усі її приміщення й так застелені добротними, порівняно новими килимами, та не знайшла сказати нічого дотепнішого, аніж: «А ми його розрізатимемо на шматочки й достелятимемо по кутках, де підлога не закривається основним килимом». Ну що тут додати?
Схвильованим і емоційним виявився виступ найстаршого члена комісії – шанованого в районі ветерана праці П.Злакомана. Петро Митрофанович зазначив, що йому за свою понад півстолітню трудову та громадську діяльність, в тому числі й працюючи на керівних посадах, не раз доводилося стикатися з різними прикладами ставлення до своїх обов’язків посадовцями різних рівнів. Але такого безладу, такої анархії у витрачанні бюджетних коштів, з якими довелося зіткнутися під час означеної перевірки – пригадати не в змозі. Цього дня було оприлюднено ще чимало вражаючих речей, цифр, фактів - і по «Рудані», і по діяльності КП «Петрівське», в якому одного бензину витрачається з розрахунку на щоденний 170-кілометровий пробіг та нараховувалися кошти на відрядження особам, які про ці відрядження й гадки не мали. І, зрештою, по діяльності самої селищної ради, де поруч з горезвісними вже преміями (до речі, як виявилося, не лише щомісячними, а ще й додатково – до усіляких свят) здійснювалися регулярно щедрі витрати то на вітання жінок з жіночим святом (після чого, правда, з’ясовувалось, що в тих же ДНЗ та КП «Петрівському» про матеріальну складову такого привітання жінки й гадки не мають, то на подарунки дітям-інвалідам чи дітям, позбавленим батьківського піклування, то на облаштування і умеблювання самого приміщення селищної ради тощо.
Загальний же обсяг лише задокументованих зловживань становить кілька десятків, а, скоріше, навіть і сотень тисяч гривень. Ось в цих цифрах, певне, і криється відповідь на питання, чому у нас припинилися роботи по освітленню селища, а на тих вулицях, де й були встановлені ліхтарі – вони вже вмикаються далеко не скрізь, чому за період діяльності селищної ради нинішнього скликання не збудовано жодного метра тротуарних доріжок, не встановлено жодної лавочки або сміттєвої урни, не виконується поточний ремонт житлового фонду. Відтак хочеться ще раз пригадати приповідку із заголовка: «Чому бідні?» - Бо дурні… Чому дурні? – Бо бідні…». Хоча, як бачимо, стосується вона не усіх - є і виявляється, серед нас і «найрозумніші», ті, кому потрібно значно більше, ніж іншим.
Пам’ятаєте, коли ми йшли на вибори, обираючи собі селищну владу, чи всі з нас послуговувалися звичайною життєвою логікою, здоровим глуздом, а чи, можливо, гору взяли емоції? Серед агітматеріалів, до речі, що свого часупереконували нас, як саме обирати депутатів селищної ради, були й такі, що закликали віддати свої голоси за підприємців, мовляв, це люди, які домоглися власного благополуччя, а значить допоможуть і селищу змінити своє обличчя, стати йому охайнішим, впорядкованішим. Ну що ж, ось минуло вже більше половини каденції, у якій підприємці склали переважну частину депутатського корпусу селищної ради. Чи багато вони зробили для селища за цей період? Можливо, хоч на власних вулицях своїм коштом відремонтували дорожнє покриття, чи утримують вуличне освітлення, або десь впорядкували квіткову клумбу? Принаймні нам про такі приклади невідомо. Зате відомо, як вони проголосували за пропозицію своїх же колег-депутатів, членів згаданої комісії щодо висловлення недовіри селищному голові. Як саме? – А ніяк: переважна їх більшість сором’язливо «утрималися».
Не всі, звичайно, були й ті, хто принципово поставився до оприлюднених висновків комісії. Причому, тут простежується цікава деталь: принципову оцінку дали ті, хто власними мозолями створив свій бізнес, знаючи, як обробити землю, як викохати й доглянути кожну рослинку. Більш же «лояльними» до озвученого безладу чомусь виявилися «бізнесмени», чий бізнес у народі характеризується як «купи-продай». Чи є тут якась закономірність - певне, має стати темою окремого дослідження, нам же лише залишається здогадуватися про мотиви, які цю поблажливість зумовили (принаймні, на сесії з поясненням своєї позиції і, можливо, цілком вагомих аргументів щодо саме такого голосування ніхто з них не висловив). Тож цим самим, гадаю, ми отримали ще один урок на майбутнє: вручаючи будь-кому представницький мандат на виборах, маємо в першу чергу пильнувати, щоб це була людина чесна, порядна, принципова, діловита, а вже потім нехай це буде чи підприємець, чи вчитель, чи лікар, а, може, навіть сантехнік чи двірник - головне, щоб це була ососбистість, яка не на словах, а на ділі дбатиме про громаду. Все решта - вторинне.
Водночас ряд пропозицій за наслідками перевірки усе ж біли підтримані, і серед них, зокрема такі: передати матеріали перевірки для вивчення та відповідного реагування правоохоронним органам, рекомендувати начальнику відділу освіти райдержадміністрації Г.Л.Москальцю розглянути доцільність перебування на посаді завідуючої ДНЗ «Рудана» В.В.Колісник, рекомендувати селищному голові І.Педану розглянути доцільність перебування на посаді головного бухгалтера Петрівської селищної ради О.В.Мишоловки; переглянути і внести зміни в положення про преміювання, згідно з яким цей вид матеріального заохочення застосовувався б лише за результатами досягнутих показників у роботі; переглянути бюджет на 2013 рік і внести в нього відповідні зміни, а також запровадити практику регулярного щоквартального звіту посадових осіб підпорядкованих селищній раді закладів за результатами фінансово-господарської діяльності.
До речі, значна кількість петрівчан, зокрема ті, які проживають в мікрорайонах багатоквартирних житлових будинків, мали змогу в запису переглянути відеозвіт про перебіг цього резонансного засідання та самостійно зробити висновки стосовно побаченого.
Чим же закінчиться цей резонанс, і якою буде його результативність – сподіватимемося побачити уже незабаром.
Володимир КІФЕНКО.
На знімках: звітує Світлана Субботня; депутати заслуховують звіт про роботу комісії.
