Говорячи про напрямки роботи, за якими сьогодні доводиться працювати органам місцевого самоврядування, навіть важко виділити якийсь домінантний. Справді ж бо, за що не візьмись – скрізь знаходяться об’єкти, що потребують прискіпливого уважного погляду, дбайливих і умілих рук. Враховуючи ж багаторічний занепад усього того, що становить невід’ємну складову інфраструктури житлово-комунального господарства, то роботи, як мовиться, – непочатий край.

І все ж, для Петрівського селищного голови Світлани Тилик є один із напрямків діяльності, якому вона приділяє особливу увагу: забезпечення належних умов для виховання та розвитку наймолодших жителів селища. Світлана Олександрівна переконана, що фізичне здоров’я є лише однією зі складових повноцінного розвитку дитини, а для того щоб кожен із маленьких громадян нашої країни ставав справді сучасною, гармонійно розвиненою особистістю, значних зусиль слід докладати і вирішенню проблеми естетичного виховання, формуванню учміння бачити, цінувати і оберігати ту красу, що знаходиться довкола нас. А це значить, що ту красу слід створити.

Свого часу в Баштиному діяло одне з найпотужніших в районі сільгосппідприємств, яке, крім вирощування зернових та олійних культур, розвивало і тваринницьку галузь. Баштинська олія славилася далеко за межами Петрівщини, а ще тут випікали дуже смачний хліб. Та й село було доволі велелюдним, в ньому проживало і працювало чимало молоді, яка проводила дозвілля в чудовому клубі.

Та чомусь сталося так, що все змінилося. Нині, щоб до- братися до села, слід набратися терпіння, аби проїхати чималим відрізком остаточно «вбитої» дороги, яка бачила ремонт хіба що, як кажуть, за «царя Панька». На центральних телеканалах часто можна побачити сюжети про дороги, на яких можна залишити і власну печінку, і останній гвинтик від автомобіля, тож сюжет про дорогу до Баштиного міг би їм скласти неабияку конкуренцію.

До мене часто звертаються мисливці за порадою, як можна відремонтувати чи привести до належного косметичного стану свою стареньку мисливську рушницю. Раніше, на сторінках «Трудової слави», я писав про догляд за дерев’яними частинами рушниці. Сьогодні буде йти мова про металеві деталі (колодку та стволи). Кожен мисливець знає, що металеві частини потрібно воронувати. Це робиться для того, щоб вберегти метал від оржавлення. В заводських умовах – це чорний, буває, часом, аж синюватий колір. На жаль, на рушницях останніх випусків вороніння досить неякісне. А розчин, який продається у мисливських магазинах дуже дорого коштує, до того ж вороніння після нього швидко витирається. Саме тому хочу дати невеличку пораду, як це можна зробити в домашніх умовах і з мінімальними витратами. Щоправда, колір вороніння буде не чорного, а сірого, мишиного відтінку. Але найголовніше – металеві деталі рушниці збережуться краще, ніж невороновані.

Бездоганна логіка

Двоє мисливців пішли на вепра. Наступного дня один із них повертається, ледве пересуваючись, із тушею вепра на плечах. Побачивши, що його товариш відсутній, мешканці села запитують:
— Петре, а де Семен?
— Та йому стало зле, він упав, у двох кілометрах звідси валяється.
— Як, ти покинув Семена й потягнув вепра?!
— Ну, Семена ж ніхто не вкраде!

Добувач

Задоволений чоловік повертається з полювання. Жінка:

Вогнепальна зброя з’явилася практично відразу після винаходу пороху. Можна сказати, що поява пороху визначила подальший хід людської історії, оскільки саме завдяки зброї неодноразово змінювався кордон сучасного світу.

1.США – лідер за кількістю вогнепальної зброї
Сполучені Штати лідирують у світі за кількістю вогнепальної зброї на душу населення: в середньому на 100 осіб припадає 88 стволів. Далі йдуть Сербія (69,7), Ємен (54,8) і Швейцарія (45,7). США займає 28 місце в світі за кількістю вбивств (3,2 смертей на 100 000 чоловік за рік). Тим не менше, більшість з смертей із застосуванням зброї в США – самогубства.

2. Пістолети замість вітряків
Компанія Daisy Outdoor Products колись продавала вітряки. При цьому кожному покупцеві вручався невеликий сувенір – пневматичний пістолет. Згодом пневматика стала настільки популярною, що компанія закинула торгівлю вітряками і почала продавати пневматичні пістолети і рушниці.

Наприкінці лютого уряд затвердив новий Державний стандарт початкової освіти, за яким навчатимуться першокласники з вересня цього року. У документі закладено, що саме мають знати та вміти учні після закінчення чотирьох перших класів. Передусім новий стандарт пропонує відійти від сталої шкільної формули «знання заради знань» та вчити дітей застосовувати їх у реальному житті. Які ще нововведення чекають на першокласників, аналізували експерти Центру громадського моніторингу та контролю.

Перший раз у перший клас

Восени минулого року Верховна Рада ухвалила закон про освіту, який дав можливість розпочати реформу української школи. І хоча оновлення має охопити всі ланки шкільної освіти, стартують зміни з початкової школи. Діти, які у 2018 році підуть до першого класу, здобуватимуть середню освіту вже 12 років і навчатимуться за новими програмами.

ПОВІДОМЛЕННЯ про початок оновлення містобудівної документації – розроблення генерального плану та плану зонування території села Іскрівка Іскрівської сільської ради

Відповідно ст.ст. 6, 16, 17, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Іскрівська сільська рада повідомляє про початок оновлення містобудівної документації – генерального плану та плану зонування території села Іскрівка Іскрівської сільської ради.

Підстава для розроблення: рішення сімнадцятої сесії сьомого скликання Іскрівської сільської ради від 2 липня 2018 року № 170 Про надання дозволу на оновлення «Генерального плану та розроблення плану зонування території села Іскрівка Іскрівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області».

З професійним святом щиро вітаємо учителів фізичної культури! Ви подаєте приклад здорового способу життя, сили духу, незламності та непохитності. Саме ви вчите наших дітей не здаватися та впевнено йти до своєї мети, хоч як би складно це не було. Завдяки вам діти знають, що в здоровому тілі – здоровий дух! Хочеться побажати міцного здоров’я, щоб ви ще багато років були енергійними, спортивними, активними. Щоб вашими спортивними вміннями захоплювалися, прагнули бути схожими та вчитися у вас. Удача нехай завжди буде на вашому боці, а разом з нею, звісно, й перемоги!

Багато кому доводилося чути, або читати вислів, який приписують Черчілю : «Сталін прийняв Росію з сохою, а залишив з атомною бомбою». Російські пропагандисти цим самим хочуть підкреслити «велич» і «мудрість» тирана. Та правда полягає в тому, що Черчіль ніколи не казав нічого подібного, дослідники не знайшли цей вислів у жодному його виступі, статті чи листі. Та й не міг він сказати таку дурню, бо добре розумів, що атомна бомба до сохи не має жодного стосунку. Мудрість і велич керівника держави визначається не кількістю і потужністю зброї, а рівнем життя громадян, рівнем їхньої свободи. Не можна вважати великим і мудрим правителя, який перетворив державу на величезну тюрму, зате володіє смертоносною зброєю. Та й, якщо вже говорити про соху, то з нею Сталін країну і залишив. Бо в той час, як фермери передових країн світу вже обробляли землю комфортними і потужними тракторами та комбайнами, в СРСР навіть примітивної техніки не вистачало, часто-густо поля обробляли з допомогою тієї ж сохи, в яку нерідко запрягали корів через брак тракторів.

12 серпня - День працівників ветеринарної медицини

Діяльність працівників ветеринарної медицини не можна сприймати надто вузько, бо здоров’я тварин тісно пов’язане зі здоров’ям людей. Ця істина знайшла своє відображення в реформах, які відбулися в галузі. Нині вона називається Держпродспоживслужбою, функції якої значно розширені, охоплюють багато напрямків.

Професійне свято працівників галузі встановлено Указом Президента України від 1 листопада 2001 року, відзначається щорічно у другу неділю серпня і носить назву «День працівніків ветеринарної медицини». Воно встановлено задля вшанування вагомого внеску працівників галузі у забезпечення ветеринарного і епізоотичного благополуччя, ветеринарно-санітарної безпеки продуктів тваринництва та охорони навколишнього середовища.

Наші свята, традиції та обряди

Три Спаси – Медовий, Яблучний та Горіховий – святкують у другій половині серпня.

Медовий Спас відзначають 14 серпня, Яблучний – 19 серпня, а Горіховий – 29 серпня. Три Спаси не лише нагадують нам про шанування релігійних звичаїв, а й натякають, що осінь зі своїми щедрими дарами уже на порозі.

Три серпневі Спаси мають водночас релігійне та язичницьке начала. Щодо першого кореня, то пов’язаний він зі Спасителем Ісусом Христом, який вірив у те, що кожна людина сильна, аби не спокуситися на гріх і бути врятованою або спасенною. Грань друга стосується народних вірувань, коли давні українці вкладали працю у свою землю, за що вона винагороджувала їх щедрим урожаєм.

Скрип дерев’яної підлоги - це дуже розповсюджене явище. Підлога може скрипіти як у старих будинках, так і в новобудовах. І навряд чи комусь може подобатися цей звук. Перш, ніж вирішувати, як позбутися скрипу, потрібно з’ясувати, звідки він береться.

Що потрібно робити

Скрип з’являється в результаті деформації, прогину або вигину дерева під дією навантаження від людини, яка йде по мостинах. Джерелом можуть бути не тільки дошки, але й лаги, і те, на що вони покладені, та навіть цвяхи. А якщо скрип уже набрид остаточно, то настав час усувати його причину. Не обов’язково відразу перестилати всю підлогу. Цей трудомісткий процес вимагає чималих матеріальних витрат. Для початку можна спробувати зробити необхідний ремонт у місцях появи скрипу. Але спочатку потрібно визначити джерело цього звуку. Якщо явний прогин дошки не проглядається, то можна, поклавши на неї дзеркало, направити на нього світло і спостерігати за світловим променем, наступаючи на дошку в декількох місцях. Залежно від амплітуди відбитого світла визначається місце прогину. Бажано таким же чином «діагностувати» всю підлогу, поклавши дзеркало на довгий брус, покладений поперек дощок. Скрипіти може тільки одна дошка, а гойдатися всі дошки, і рано або пізно вони теж почнуть скрипіти.

Яке, втім, не дозволило піднятися в турнірній таблиці

Нарешті, лише з третьої спроби наш ФК «Інгулець» відкрив рахунок набраним очкам в поточній першості, зігравши в нульову нічию зі своїм давнім принциповим і не поступливим суперником «Колосом» з Ковалівки, що на Київщині. Власне, аби не дві прикрі поразки на старті чемпіонату, то такий результат можна було б вважати цілком прийнятним – все ж узяти хоча б очко у виїзній грі з традиційно потужним суперником на його полі начебто й непогано, принаймні наші гравці упродовж усієї другої половини звітної зустрічі давали зрозуміти, що нічийний рахунок їх цілком влаштує. І все ж, якщо замислитися над тим, що з дев’яти можливих ми здобули лише одне очко – результат здається не таким вже й оптимістичним.