Яке, втім, не дозволило піднятися в турнірній таблиці
Нарешті, лише з третьої спроби наш ФК «Інгулець» відкрив рахунок набраним очкам в поточній першості, зігравши в нульову нічию зі своїм давнім принциповим і не поступливим суперником «Колосом» з Ковалівки, що на Київщині. Власне, аби не дві прикрі поразки на старті чемпіонату, то такий результат можна було б вважати цілком прийнятним – все ж узяти хоча б очко у виїзній грі з традиційно потужним суперником на його полі начебто й непогано, принаймні наші гравці упродовж усієї другої половини звітної зустрічі давали зрозуміти, що нічийний рахунок їх цілком влаштує. І все ж, якщо замислитися над тим, що з дев’яти можливих ми здобули лише одне очко – результат здається не таким вже й оптимістичним.
Хоча розпочалася гра для нас досить обнадійливо: «Інгулець був помітніший на полі, гостріше атакував, саме наша команда створила й пару небезпечних по-справжньому гольових епізодів, проте господарів виручив, упевнено провівши цей поєдинок, голкіпер Яшков. А вже по перерві симпатичніше виглядали ковалівці. Важко сказати, що стало цьому причиною: чи то «Інгулець» поки що неспроможний підтримувати високий темп упродовж всієї гри, чи наші хлопці свідомо віддали ініціативу господарям, сподіваючись «спіймати» їх швидкою контратакою, однак особливо видовищного футболу ми вже не побачили. Ковалівці, щоправда, відчувши деяку невпевненість в діях «Інгульця», стали намагатися нарощувати темп, однак наші хлопці досить уміло його збивали, не гребуючи подекуди й відвертими затяжками часу, що, звісно, викликало невдоволення на трибунах. І все ж, напевно, таку тактику й можна виправдати, адже переконавшись у тому, що захист «Колоса» цього дня виглядає досить надійно і переконливо, тож навряд чи зробить подарунок у вигляді якоїсь несподіваної помилки, футболісти «Інгульця» стали грати по рахунку, резонно вважаючи, що бодай одне очко в скарбничку – усе ж буде краще, ніж сумний і принизливий нуль. На жаль, набране очко не дозволило нам піднятися в турнірній таблиці, тож поки що ми залишаємося на не зовсім звичній тринадцятій сходинці.
Хотілося б сподіватися, що перемоги прийдуть до нас, починаючи з цього тижня, зокрема, й з домашньої гри з «Миколаєвом», яка відбудеться уже цієї суботи. Принаймні минулого року «Інгулець» двічі перемагав миколаївців – 2:1 на їхньому полі і 3:0 у Володимирівці. Проте, здається, цього року це зробити буде значно складніше, адже «Миколаїв» на поточний сезон також налаштувався найкращим чином, свідченням чого є перебування його в квартеті лідерів. А з іншого боку – слабких команд у цьому чемпіонаті просто вже не залишилося, тож вигравати потрібно в усіх. В усякому разі, домашню нічию з представниками міста корабелів навряд чи вважатимемо успіхом. Втім, гра все розсудить – чекати залишилося вже недовго.
Володимир Кіфенко
На знімках: захисник «Інгульця» Олександр Кучеренко в боротьбі за верховий м”яч з нападником «Колоса»; матч «Колоса» та «Інгульця» в Ковалівці викликав неабиякий ажіотаж: трибуни місцевого стадіону на цей поєдинок зібрали навіть більше уболівальників, ніж майже вп”ятеро більш населене Петрове на останній поєдинок з «Прикарпаттям»
