У нашому районі нещодавно побував заступник директора обласного центру зайнятості Богдан Стоян, який розповів журналістам районних ЗМІ про діяльність служби зайнятості та реорганізацію її структур. Пропонуємо увазі читачів відповіді на деякі із запитаннь, які, сподіваємося, будуть цікавими жителям району.

- Шановний Богдане Сергійовичу, у зв’язку з чим проходить реорганізація служби зайнятості і як вона відбувається?

- Реформа служби зайнятості спрямована на поліпшення соціальних послуг, які вона надає, оптимізацію її структури. Якщо раніше в нашій області діяли 21 міськрайонний і районний центри зайнятості, а також обласний центр зайнятості, то в процесі реформування залишаються як юридичні особи лише обласний центр та Кропивницький і Олександрійський міськрайонні центри зайнятості. Решта районних та міськрайонних центрів перетворюються на філії обласного центру зайнятості. Віднині філії ОЦЗ не будуть вирішувати господарські питання, ці функції передаються на обласний рівень. Внаслідок цього у працівників філій стане більше часу на безпосередню роботу з роботодавцями і безробітними. Тобто, зі зміною статусу колишніх районних і міськрайонних центрів (як в народі кажуть – зі зміною вивіски) якість роботи не погіршиться, а поліпшиться.

Для громадян, які шукають роботу і роботодавців, по суті нічого не зміниться, вони будуть отримувати соціальні послуги і допомогу по безробіттю, як і раніше, але, сподіваємося, на більш якісному рівні.

- Що можете сказати про нинішню ситуацію на обласному ринку праці?

- Протягом січня – травня поточного року більше 27 тисяч громадян скористалися послугами служби зайнятості. Отримали роботу близько 11,5 тисяч, значна кількість людей пройшли професійну підготовку, професійне навчання, профорієнтаційні послуги, взяли участь у громадських та тимчасових роботах.

Певні зміни на ринку праці пов’язані зі змінами в порядку отримання субсидій. Ті громадяни, які не працюють і претендують на отримання субсидій, повинні зареєструватися в службі зайнятості або легалізувати свої доходи. Причому, факт звернення до служби зайнятості не є підставою для отримання довідки, бо він означає, що людина звернулася з метою пошуку роботи. Ми їй роботу шукаємо і пропонуємо наявні вакансії. Якщо ж людина працює, то повинна належним чином оформити свої трудові відносини і повідомити про це органи, які призначають субсидії.

Загалом ринок праці в нашій області контрольований, хоча ситуація в різних регіонах різна. Середнє навантаження на одну вакансію по області становить 4 особи, але в Кропивницькому, наприклад, кількість вакансій перевищує кількість зареєстрованих безробітних. Докладну інформацію про вакансії як по області, так і по всій Україні, можна отримати на нашій Інтернет-сторінці.

- Як відбувається пошук роботи, чи є можливість безробітній особі отримати нову професію, яка користується попитом на ринку праці і достойно оплачується?

- Є декілька напрямків роботи щодо визначення свого місця на ринку праці. Якщо професія, якою людина володіє, не користується попитом, то є, звичайно, можливість пройти перепідготовку, професійне навчання, аби отримати іншу професію.

Окремо хочу зупинитися на проблемі вибору професії випускниками загальноосвітніх шкіл. Більшість батьків бажають, аби діти отримали вищу освіту. Та, можливо, не варто для цього витрачати неймовірні зусилля та кошти? Нині реалії такі, що людина, яка гарно володіє робітничою професією, часто має вищу заробітну плату, ніж пересічний економіст чи юрист. Саме робітничі та інженерні професії є топовими на ринку праці.

Нерідко трапляється таке, коли випускник ВНЗ розуміє, що обрав професію помилково, не має бажання працювати, скажімо, вчителем чи бухгалтером. Щоб було менше таких помилок, ми застосовуємо у профорієнтаційній роботі систему тестів, які досить точно вказують на нахили і уподобання дитини, що допомагає у виборі професії.

Багато людей, на жаль, їдуть у пошуках роботи за кордон. Можливо, не завжди варто це робити, бо і в Україні досить багато вакансій. Якщо ж і наважитися на цей крок, то варто обирати легальну роботу, за сприяння як служби зайнятості, так і ліцензованих агентств, аби не потрапити в халепу.

- І останнє запитання, Богдане Сергійовичу – про працевлаштування учасників АТО?

- За громадянами, які на момент мобілізації працювали, зберігається робоче місце, тож вони після демобілізації не можуть зареєструватися в службі зайнятості, бо повинні повернутися на своє робоче місце. Якщо ж через певний проміжок часу звільнилися з нього, тоді можуть скористатися нашими послугами у пошуку роботи.

Найбільша кількість звернень учасників АТО спостерігалася у 2015 році – близько тисячі осіб, та у 2016 році – близько двох тисяч. У поточному році було 800 звернень, більше 200 осіб працевлаштовано, решта отримали профорієнтаційні послуги, брали участь в громадських та тимчасових роботах.

Учасники АТО під час військової служби отримували грошове забезпечення. Зареєструвавшись в службі зайнятості, отримують допомогу по безробіттю, яка, виходячи з суми грошового забезпечення, удвічі вища, ніж середня по області, тому часто не поспішають з працевлаштуванням, якщо, навіть, трапляються непогані вакансії. Радив би їм не нехтувати роботою, яку їм пропонують, бо рік, впродовж якого будуть отримувати допомогу по безробіттю, мине швидко, і не факт, що тоді знайдуться привабливі вакансії.

Досить часто буває, що колишні учасники АТО приймають рішення підписати контракт зі Збройними Силами України на новий термін і повертаються на військову службу. Але ми робимо все можливе, щоб вони знайшли себе в мирному житті. Крім пошуку роботи, проводимо з ними профорієнтаційну роботу, перенавчання, сприяємо у відкритті власного бізнесу.

- Дякуємо, Богдане Сергійовичу, за змістовне інтерв’ю і бажаємо успіхів в діяльності служби зайнятості.

Записав Анатолій РЯБОКОНЬ.