Летять журавлі

Летять журавлі, у теплі краї відлітають.
Водночас, і радісно, й сумно на серці мені.
Летять журавлі і нас за собою гукають
В незнанні, далекі, квітучі, чужії краї.

Летять журавлі, летять урочисто з журбою.
І пісню курличуть на всі голубі небеса.
Летять журавлі, щоб знов повернутись весною,
Коли вся природа і тіло, й душа воскреса.

Летять журавлі, а сонце за обрій сідає,
І світлом божественним творить свої чудеса.
Летять журавлі – це ангели в небі літають
За обрій, до сонця, за світло – де Божа краса!
О, Боже, дай крила, душею злетів би,
У зграю пташину, у ключ журавлів,
До світла, до сонця, до синього неба,
Я б крила розправив і вічно летів.

* * *

Застигла ніч… Зманлива, загадкова.
І шепіт зір – пташиний спів в гаю.
Тільки такий – тихенький, кольоровий,
Бо кожен має мовоньку свою.

Ось запалала зірка і погасла,
І ніби її в небі не було.
А ніч така ж залишилась прекрасна,
І зірочок не зменшилось число.

Іван Бондар, смт Петрове