Третього грудня світ відзначатиме Міжнародний день людей з інвалідністю. Здається, доволі дискутивне питання, настільки доречно вважати цей день святковим, як і те, чи сам факт інвалідності є приводом, який потрібно святкувати. Однак добре, що є такий день, коли ми зайвий раз повинні подумати про тих наших співгромадян, що мають особливі потреби, яким, як би не було сьогодні важко усім нам, завжди ще важче, адже крім усіх наших спільних труднощів і негараздів, вони мають ще й свої особисті, ті що ускладнюють життя, заважаючи повною мірою насолодитися його багатогранним розмаїттям. Ще більш сумно, коли обмежені фізичні можливості – це випробування для наших найменших громадян, тих, хто мріями і думками завжди поруч з однолітками, з їх веселими компаніями та рухливими іграми. Та що поробиш – на жаль, наше життя – не завжди казка. Однак ми маємо їм його максимально полегшити.
Міжнародний день людей із інвалідністю не є святом, а покликаний привернути увагу до проблем цих людей, захисту їхніх прав, гідності і благополуччя, акцентує увагу суспільства на перевагах, які воно отримує від участі людей з інвалідністю у по-літичному, соціальному, економічному і культурному житті. Цей день є нагадуванням людству про його обов’язок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства – людей із інвалідністю.
Інвалідність - це складний феномен, який є проблемою як на рівні організму людини, так і на соціальному рівні. Скільки часу існує людство, стільки ж існує і проблема інвалідів. Однак у міру формування соціуму, суспільство піклується про тих, хто з якихось причин не може зробити цього самостійно. Вони не вимагають до себе жалю, тому що, як ніхто інший, давно усвідомили, що це шлях в нікуди. Вони пристосовуються, як можуть, зі всіх своїх сил. Так сталося, адже на їхньому місці могла би опинитися будь-яка інша людина. І для їх виживання не потрібно щось особливе, лише елементарне - можливість жити, жити серед людей, бути в суспільстві і відчувати себе людьми. Як і всім нам, ми всі рівні перед Богом.
З нагоди Міжнародного дня інвалідів ми підготували підбірку про людей, для яких інвалідність не виявилась вироком на все життя.
Багато людей з обмеженими можливостями сприяли розвитку людства. До них належать і відомі знаменитості, актори, співаки, світові політичні лідери.
Відомий німецький композитор Людвіг ван Бетховен страждав глухотою, «дзвоном» у вухах, який заважав йому сприймати і оцінювати музику. А на більш пізній стадії хвороби він уникав і звичайних розмов.
Детальніше: Необмежені можливості: Люди, які підкорили світ в інвалідному візку
1 грудня - День невролога
Неврологія зараз є однією з найпопулярніших медичних спеціальностей. Головний і спинний мозок керує повністю всіма системами і органами організму людини. Від їхнього стану залежить, як ми бачимо, чуємо, говоримо, сприймаємо навколишній світ, усвідомлюємо себе. Стреси, втома, дратівливість - це їхні капітали, які є патологією для нашого організму. У сучасному світі з його високим ритмом і навантаженнями зустрічається дуже велика кількість стресів і емоційної напруги на душу населення. Адже недаремно в народі говорять, що всі хвороби від нервів.
Сьогодні наша розповідь про тендітну, але сильну духом, чарівну жінку - лікаря-невропатолога Петрівської ЦРЛ Олену Миколаївну Смолову (Шархун), яка допомагає людям тримати нерви у своїх руках. Її особисті якості - любов до людей, чуйність, витримка, уважність, терпимість не залишать байдужими жодної людини, яка звернулася до неї за допомогою. Вона діагностує та лікує захворювання, рекомендує ефективні профілактичні методи, що допоможуть запобігти цілому ряду неврологічних захворювань, займається терапією наслідків інсультів, допомагає хворим відновлюватися після важких хвороб, травм та операцій. До неї звертаються люди з неврозами, больовими синдромами, нервово-психічними, психосоматичними розладами, судинними й іншими захворюваннями. У стаціонарі її робота включає в себе обов’язкові нічні чергування. Вона завжди стежить за новинками фармацевтичного ринку, дослідженнями в цій області, для того, щоб розбиратися в лікарських засобах і призначати хворим ефективне лікування.
Ми вже опублікували чимало різноманітних матеріалів, присвячених Визвольній війні українського народу (пора вже, нарешті, назвати речі власними іменами: війну – війною, агресію – агресією, а не ховаватися за дивним терміном «антитерористична операція», коли справжня АТО має тривати, щонайбільше, кілька днів, а не четвертий (!) рік. Тим більше, що крига скресла – незабаром нарешті таки ж буде прийнятий закон, в якому всі крапки над «і» знайдуть своє місце).
У ЗМІ та соціальних мережах сьогодні міститься чимало думок і коментарів стосовно цих подій, та ми звернули увагу на один матеріал, який досить точно відображає суть протистояння на Донбасі, до того ж, викриває брехливість російської пропаганди, яка твердить, що в Україні точиться громадянська війна між представниками російськомовних регіонів і «київською фашистською хунтою», яка вирішила знищити в Україні все російське. В матеріалі, який пропонуємо вашій увазі, дається надзвичайно точна оцінка «руського міра», який привели в Україну бо-йовики Гіркіна, та суті так званої «новоросії» - Донецької і Луганської «народних» республік.
Патріотичне виховання
У Володимирівській ЗШ відбулася презентація поетичної збірки О. Бережного «Стежиною Шевченка»
Поезія — свобода серця…
Іван Світличний
Мішель де Монтень в свій час сказав: «Поезії, й тільки поезії, має належати в мистецтві мовлення першість. Це — споконвічна мова богів…».
22 листопада в стінах Володимирівської загальноосвітньої школи відбулася презентація чергової поетичної збірки Олександр Бережного «Стежиною Шевченка»
Перша збірка поезії О. Бережного «Дівчина – калина» вийшла в світ у 2015 році. А ще через рік ми мали честь познайомитися із наступною збіркою поета «Вогонь в душі». Обидві збірки стали лауреатами Одеського загальнонаціонального конкурсу-фестивалю «Українська мова-мова єднання» 2016 та 2017 років під егідою Національної спілки журналістів України та Причорноморської академії мовних технологій та комунікації етносів.
У січні–вересні 2017р. у Петрівському районі прийнято в експлуатацію 1 квартиру загальною площею 71 м2, що на 82,3% менше ніж у січні–вересні 2016р. (по області – на 9,4%). Частка житла, прийнятого в районі, склала 0,2% загального обсягу житла, прийнятого в експлуатацію по області. Житло збудоване індивідуальним забудовником.
Завершено будівництво та прийнято в експлуатацію зерноочисні та зерноочисно-сушильні пункти, місцеві трубопроводи для транспортування газу, лінії електричні силові та інші об’єкти.
1 грудня - Всесвітній день боротьби зі СНІДом
Проблема ВІЛ/СНІДу є, на жаль, актуальною та гострою для нашого суспільства. Темпи зростання кількості ВІЛ-інфікованих вражають, адже в світі кожні 12 секунд одна людина інфікується, а кожні 16 секунд одна людина помирає…
Всесвітній день боротьби зі СНІДом вперше відзначався 1 грудня 1988 року з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров’я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІДу. Із того часу Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щорічно. Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом – звернути увагу суспільства на цю проблему.
Варшава, столиця Польщі, була практично повністю зруйнована під час Другої Світової, після чого відбудована фактично з нуля.
Чисельність населення Польщі становить - близько 38 млн. осіб.
З 1600 по 1945 рік Польща відбивалася від іноземних загарбників або ж переживала громадянську війну 43 рази.
Слово «Польща» походить від назви племені «поляни», що означає «люди, що живуть у відкритих полях».
Польща входить в НАТО з 1999 року, в Європейський союз з 2004, в Шенгенську зону з 2007.
Наболіло
Читаю вірші. Бідні рими,
Примітивізм - немає дна.
Така вже сірість незборима,
Хоча б метафора одна!
А розмір, що там говорити,
Він через раз, або ніде.
За думкою, що не вловити,
Строфа скалічена бреде.
Ніщо душі не потривожить,
Слова порожні, хай їм грець.
Іще надіюся: «А може?»,
Але вривається терпець.
Таланту б вашому радіти,
А тут виходить - навпаки.
Мої шановнії піїти –
Поезії ґвалтівники.