До Всесвітнього дня авіації і космонавтики
Вся історія Радянського Союзу пройшла під гаслом «Догнати і перегнати Америку!». Микита Хрущов оголосив, що це завдання буде виконане в 1980 році, на цей же рік була призначена дата побудови комунізму в СРСР.
«Нинішнє покоління радянських людей буде жити при комунізмі!» - проголосив він на ХХ з’їзді партії. Виходить, що рівень розвитку економіки і матеріально-технічної бази СРСР, рівний американському, це і є омріяний багатьма поколіннями радянських людей комунізм? Виходячи з цієї логіки, у США він вже давно побудований! Втім, над цим ніхто не замислювався, бо кінець 50-х – початок 60-х років минулого століття були відзначені небувалим сплеском ентузіазму і віри в те, що до комунізму вже «рукою подати». Цьому сприяв ряд факторів і подій, які нібито свідчили, що СРСР вже дійсно ось-ось наздожене Америку, адже в деяких галузях її вдалося навіть обігнати (хоча, як пізніше з’ясувалося, ціною неймовірних зусиль і жертв). Особливою гордістю радянських людей була космічна епопея. Перший в світі штучний супутник землі, перший в світі «Місяцехід», перша людина в космосі, перша жінка-космонавт, перший груповий космічний політ… Зараз важко навіть уявити той шалений ентузіазм і захоплення, що супроводжували ці події.
Та, як кажуть, «недовго музика грала…». Бо вже наприкінці 60-х років США упевнено обігнали Радянський Союз в космічному марафоні. В той час головною метою космічних програм і США, і СРСР був Місяць. Радянські вчені докладали неймовірних зусиль, аби на супутник Землі першою стала нога радянської людини, та сталося ряд невдач і катастроф, які не дали це здійснити. Головною причиною була економічна і технологічна відсталість Радянського Союзу. Так, першим супутником був радянський, але це був надзвичайно примітивний апарат, обладнаний лише радіопередавачем, який посилав в ефір звукові сигнали. Американський супутник вийшов на навколоземну орбіту дещо пізніше, зате він мав на борту досить складне, як на той час, обладнання і прилади, які передавали вченим показники по багатьох параметрах. Те ж саме можна сказати про інші радянські космічні програми, головною метою яких була першість, а не якість. Можна сказати, що завершенням відрізку космічної епопеї, на якому СРСР дещо випереджав США, стала загибель радянського космонавта Комарова, якого змусили летіти в космос на недосконалому кораблі, якби тільки ще хоч на крок випередити американців, а головне – зробити «подарунок» партії і народу до 50-річчя Жовтневої революції. Замість подарунка отримали катастрофу, яка суттєво загальмувала розвиток радянської космічної галузі, адже Володимир Комаров крім того, що був льотчиком-космонавтом, був ще й одним з провідних конструкторів космічної техніки, зокрема корабля «Союз».
Одним з найпопулярніших пропагандистських гасел тих часів був вислів: «СРСР – оплот миру і прогресу». Яскравим свідченням радянського «прогресу» було те, що я під час навчання в інституті, а це було вже у 80-ї роки, ще чув від професорів таке: «Запишіть собі на лобі, зарубайте на носі істину, що генетика і кібернетика – не науки, а продажні дівки імперіалізму!». Зрозуміло, що з таким ставленням до наукового прогресу про передові технології годі було і мріяти, тому і радянська місячна програма залишилася недосяжною мрією. Мало того – про досягнення і успіхи американців радянські люди практично нічого не знали Навіть найбільше досягнення людства – пілотовані польоти до супутника Землі і висадка людей на нього залишалися для нас таємницею, хоча весь світ дивився тоді прямі репортажі з поверхні Місяця. Лише згодом ми дізналися, що на Місяці побували американці. Хто ж вони – місячні першопро-хідці?
Армстронг Нейл Олден – двадцять четвертий космонавт світу, тринадцятий американський астронавт, людина, яка першою стала на місячну поверхню.
Народився 5 серпня 1930 року в місті Вапаконет, штат Огайо. Як військовий льотчик, брав участь в Корейській війні, здійснив 78 бойових вильотів. Після звільнення з ВПС здобув ступінь бакалавра в галузі авіаційної техніки в Університеті Пердью. Брав участь у випробуваннях багатьох літальних апаратів, в тому числі ракетного літака Х – 15.
Армстронг виділявся серед інших льотчиків-випробувачів виключною витримкою, за що отримав прізвисько «Льодяний капітан». Ще в червні 1958 року був включений в групу підготовки астронавтів, але після того, як ця програма була передана НАСА, вона була згорнута. У 1962 році його зарахували в загін астронавтів. Свій перший космічний політ здійснив 16-17 березня 1966 року в якості командира корабля «Джеміні-8». В програмі польоту було перше стикування з безпілотною ракетою «Аджена», яке закінчилося нештатною ситуацією – «зв’язка» корабель-ракета втратила орієнтацію і стала хаотично обертатися. Допомогла холоднокровність Армстронга, завдяки якій він зумів розстикувати космічні апарати і здійснити аварійну посадку в Тихому океані.
Починаючи з квітня 1967 року, Армстронг був задіяний в програмі «Аполлон», брав участь в атмосферних випробуваннях місячного модуля. 6 травня 1968 року на висоті близько 30 метрів апарат вийшов з-під контролю, Армстронг зумів катапультуватися, а апарат впав на землю і вибухнув.
Свій другий політ, який став історичним, Армстронг розпочав 16 липня 1969 року разом з Майклом Коллінзом і Баззом (Едвіном) Олдріном на кораблі «Аполлон-11». 20 липня місячна кабіна «Ігл» з Армстронгом і Олдріном вперше в історії людства здійснила м’яку посадку на поверхню Місяця в Морі Спокою. На селеноцентричній орбіті їх чекав пілот командного модуля Майкл Коллінз.
Першим на поверхню планети став Армстронг, який сказав: «Це перший маленький крок для людини, але величезний стрибок для людства». На місячній поверхні астронавти встановили прапор США, наукове обладнання, пам’ятний знак, на якому були вибиті імена космонавтів і астронавтів, які загинули в ім’я підкорення космічного простору: Вірджіла Гріссома, Едварда Вайта, Роджена Чаффі, Юрія Гагаріна і Володимира Комарова.
21 липня злітний ступінь місячного модуля стартував з місяця і доставив астронавтів на орбіту, де їх чекав Коллінз, а 24 липня «Аполлон-11» здійснив посадку в Тихому океані.
Після свого тріумфального польоту Армстронг побував в багатьох країнах, в тому числі і в Радянському Союзі. В серпні 1974 року він звільнився з НАСА, зайнявся бізнесом.
7 серпня 2012 року Армстронг переніс операцію – аортокоронарне шунтування. Вона пройшла успішно, але 25 серпня через ускладнення його життя обі-рвалося. Він мав багато різноманітних нагород, його ім’ям названий один з астероїдів.
Олдрін Едвін Юджін-Молодший – двадцять дев’ятий космонавт світу, вісімнадцятий астронавт США. В 1988 році прийняв своє ар-мійське прізвисько Базз в якості офіційного імені.
Народився 20 січня 1930 року в місті Монклер, штат Нью-Джерсі. В 1951 році закінчив Військову академію США в Вест-Пойнті, отримав ступінь бакалавра тех-нічних наук. З 1951 року служив льотчиком-винищувачем у ВПС, в 1953 році брав участь у Корейській війні, здійснив 66 бо-йових вильотів, збив два радянських літаки Миг-15.
У жовтні 1963 року Олдрін був зарахований до загону астронавтів НАСА, свій перший космічний політ здійснив 11-15 листопада 1966 року в якості пілота корабля «Джеміні-12», став першим у світі космонавтом, який тричі виходив у відкритий космос.
У подальшому пройшов підготовку в рамках програми «Аполлон». Другий політ в космос здійснив 16 – 24 липня 1969 року в якості пілота місячного модуля корабля «Аполлон-11». 20 липня разом з Нейлом Армстронгом здійснив першу в історії посадку на Місяць, один раз виходив на місячну поверхню, пройшовши відстань близько одного кілометра.
Пішов з НАСА в липні 1971 року, керував школою льотчиків-випробувачів ВПС США на авіабазі Едвардс, штат Каліфорнія. Вийшов у відставку в березні 1972 року в званні полковника, працював у приватному бізнесі. Має багато нагород, його ім’ям названі кратер на зворотньому боці Місяця і астероїд.
Такі вони – одні з перших людей в космосі, перші з землян, які побували на Місяці.
Нині російська пропаганда всіляко намагається принизити роль американських космічних програм, хоча остаточною крапкою в космічному змаганні стали американська і радянська програми багаторазових космічних апаратів, так званих «човників». Американці здійснили десятки польотів на різних типах багаторазових кораблів, СРСР спромігся побудувати один-єдиний «Буран», який здійснив також один-єдиний політ у безпілотному режимі. На більше Радянський Союз, який вже, як кажуть, «дихав на ладан», не спромігся. Кілька років тому в Росії розпочалася безпрецедентна кампанія дискредитації досягнень американських космічних програм. У бага-тьох ЗМІ з’явилися свідчення так званих «експертів», які намагалися довести, що більшість цих програм були блефом, як зараз кажуть – «фейками», бо були не реальними досягненнями, а пропагандистськими трюками. Американці, мовляв, насправді на Місяць не літали, репортажі про польоти і фото- та кінозйомки були зняті в спеціально обладнаних студіях. Апофеозом цієї брехливої пропагандистської кампанії стало те, що нині нерідко в соціальних мережах росіяни, зазомбовані пропагандою, твердять, що на Місяці побували не американці, а… російські космонавти. Дивуватися цьому не варто, адже значна кількість громадян «високодуховної» з незрозумілим завзяттям вірять телевізору, який розповідає про те, що всі ми – українці - фашисти, а українська нація – це вигадка бандерівців, тому Україна, як держава, не має права на існування, що на Донбасі російських військ немає…То чому б не повірити, що на Місяці побували не американці, а росіяни? От тільки чомусь жодного прізвища космонавтів, які це здійснили, ніхто не називає. Ми ж їх назвемо.
В період з 1969 по 1972 рік в рамках програми «Аполлон» було виконано шість польотів з висадкою астронавтів на Місяць. Загалом на супутнику нашої планети побувало 12 астронавтів США. Це, крім вже названих Армстронга і Олдріна, Чарльз (Піт) Конрад і Алан Бін, які були у складі екіпажу корабля «Аполлон-12» (19-20 листопада 1969 р.), перебували на місячній поверхні 31 годину і 31 хвилину. Алан Гепард і Едгар Мітчелл літали на кораблі «Аполлон-14» (5 – 6 лютого 1971 р.), на Місяці були 33 години 14 хвилин. Девід Скотт і Джеймс Ірвін – 31 липня – 2 серпня 1971 року, «Аполлон-15», 66 годин і 55 хвилин на Місяці. Джон Янг і Чарльз Дьюк – екіпаж «Аполлона-16», який здійснив висадку на Місяць 21 квітня, повернувся на орбіту 24 квітня 1972 року, тривалість місячної місії 71 година і 2 хвилини. Завершив місячну програму політ «Аполлона-17». Члени його екіпажу Юджін Сернан і Харрісон Шмідт перебували на поверхні супутника Землі впродовж 75 годин і 1 хвилини з 11 по 14 грудня 1972 року. Як бачимо, це вам не російська «локшина на вухах», все зафіксовано з точністю до хвилини.
Чому програма до-слідження Місяця не була продовжена - сказати важко. Існує багато версій, в тому числі конспірологічні і напівфантастичні. Та, як би там не було, початок місячній епопеї було покладено. Нині оголошено про підготовку пілотованого польоту до Марсу. Якщо про це говорити серйозно, то важко уявити, що його можна здійснити, не маючи бази на Місяці. Втім, як кажуть: поживемо – побачимо.
Анатолій РЯБОКОНЬ.
