На думку деяких дослідників, традиція жартувати 1 квітня походить ще від античного фестивалю Деметрія, який відбувався на початку квітня.

Ще одна гіпотеза пов’язує святкування Дня сміху з весняним рівноденням за Григоріанським календарем.

Є також версія про походження традиції з подій, що описані у віршах з одинадцятого по п’ятнадцятий глави двадцять восьмої Євангелія від Матфея . За цією версією, у день, що відповідає сучасному 1 квітня, відбулося Воскресіння Христове.

Цей день не внесено ні в які календарі знаменних дат і всенародних свят, але його цілком можна віднести до міжнародних, оскільки він з однаковим успіхом відзначається й у Німеччині, і в Англії, і у Франції, і в Скандинавії, і навіть на Сході. В одних країнах 1 квітня називають День сміху, в інших – День дурня. У цей день кожен хоче пожартувати над кимось, тож ніхто не застрахований від розі-грашів, і навіть найсерйозніші люди мимоволі посміхаються.

Пройшли роки, а традиція зустрічати перший день квітня жартами залишилася. Головне – щоб жарти були добрими і покращували настрій.

«Хоча про виникнення першоквітневої традиції й існує чимало різних гіпотез, але багато хто вважає, що її корені сягають у середньовічну європейську «балаганну» культуру. По суті – це один із найстійкіших елементів язичництва, що осіли в християнській свідомості.

Найбільш популярними жартами американських школярів залишається кинутий на дорогу прив’язаний гаманець чи аркуш паперу, що чіпляється позаду з написом «Чекаю стусана». Не відстають від своїх дітей і дорослі. Мати може подати на стіл шоколадні тістечка, всередині яких суцільна вата чи торт, заповнений ганчір’ям.

У німців здавна існує звичай посилати кого-небудь, найчастіше дитину, за тим, чого не можна принести.

Як припускають науковці, до нас це свято прийшло з Німеччини, імовірно, на початку XVIII ст. Його називали ще брехливим днем або Марією-брехухою – одним із народних прізвиськ Марії Єгипетської – святої VI ст., день вшанування якої за старим стилем збігається з 1 квітня. Того дня дівчата дурили людей, аби верховодити майбутнім чоловіком.

АНЕКДОТ

Мені сказали: «Пити треба в міру!..» Я заглянув у словник:
МІРА (старорус.) - одиниця об’єму рівна 26,24 літра … вмерти не встати!

* * *

- Вчора у нашу квартиру заліз злодій.
- І що? Взяв щось?
- Та де там! Лежить у лікарні. Дружина думала, що це я повернувся так пізно...

* * *

Дзвінок у Кремлі. Путін знімає слухавку.
- Гальо, пане президенте, то Місько зі Закарпуття! Телефоную, жеби вам повісти, же ми ту вам офіційно війну декляруємо.
- Хорошо, Міша. Це важлива новина. А велика у вас армія?
- Я, Володько, сусід Стефко і всі, шо ту в карти грали. То нас разом вісім.
- А у мене в армії 100 тисяч людей.
- Холєра ясна, я зара вам віддзвоню.
(за якийсь час)…
- Слава Йсу, пане Путін! Я сі тєжко вибачєю, але мусимо ся відмовити від тої войни.
- Невже? Дуже шкода. А чому це ви передумали?
- Ну, ми ту посиділи за пару гальбами пива, так си між собов порадили, і вздріли, же аж ніяк не зможемо нагодувати 100 тисяч плєнних.

* * *

Хлопець приходить додому з сережкою у вусі. Батько дивиться на нього і каже:
- Знаєш, синку, споконвіку сережки у вухах носили або пірати, або педики. Я зараз вигляну в вікно, і не дай Боже, там не стоїть твій корабель...

* * *

Ведмідь відкрив продуктовий магазин. Одного разу приходить зайчик та й питає:
- Морква є?
- Ні, немає.
Наступного дня:
- Морква є?
- Ні, немає.
Ще через день:
- Морква є?
- Ні, немає...
Ситуація повторювалась кілька днів поспіль, аж врешті ведмідь знервувався:
- Слухай, зайцю, як ще раз спитаєш, чи є морква, то я тобі вуха цвяхами до стіни поприбиваю!
День по тому заєць знов приходить до крамнички:
- Цвяхи є?
- Ні.
- А морква?

* * *

Дружина поїхала у відрядження. Чоловік будить дитину і веде в садок. Прийшли в один, а їм кажуть: «Це не наша дитина!» Прийшли в інший - та ж історія. Сідають в автобус, їдуть. Дитина каже:
- Тату, ще один садок, і я спізнюся до школи...

* * *

Із зоопарку втік слон. Лунає дзвінок у поліцію:
- У мене на городі велика миша рве хвостом капусту.
- І що вона з нею робить далі?
- Ви не повірите...

* * *

- Хворий, як ви засинаєте?
- Добре. Рахую до трьох і засинаю.
- Як, лише до трьох?
- Ну, іноді до півчетвертої.

* * *

Немає заходу без сходу.
Намає літа без дощу.
Немає річеньки без броду,
а України - без борщу.

* * *

- Люба, я за тобою хоч на край землі, куди завгодно!
- Навіть у Росію?
- Ні, ну це занадто.

* * *

Дві години ночі. За столом на кухні сидить п’яний мент і намагається відкрити банку з кількою. Проходить 15 хвилин, мент все намагається відкрити банку, нарешті, не витримавши чергової безуспішної спроби, репетує, стукаючи банкою по столу:
- «Відкривайте,- міліція !!!»

* * *

Збиває мотоцикліст горобця. Совість замучила, повертається. Горобець без тями, але наче живий. Забрав його мотоцикліст додому. Посадив до клітки. Налив води, поклав хліба. Тут у нього дзвонить телефон. Пішов він до іншої кімнати розмовляти. Цим часом горобець приходить до тями. Роззирається навколо. Б’є себе крилом по лобі і кричить: «Клітка, хліб, вода... О, Господи! Я вбив мотоцикліста!»

Підготував Анатолій Рябоконь.