Націленість на успіх
Вже багато років нас намагаються привчити до думки, що тваринницька галузь збиткова, бо надто великі витрати на виробництво тваринницької продукції, завеликі податки, ніякої допомоги виробникам від держави, натомість закупівельні ціни на молоко і м’ясо надто низькі. Така ситуація склалася начебто через недолугу державну політику, небажання чи невміння підтримувати національного виробника. В Європі, мовляв, податки низькі, та ще й, за певних умов, податкові канікули передбачені, і дотації від держави аграрії мають чималі, і ринок захищений завдяки системі квот, тож на нього нам ніяк прорватися не вдасться… Тому залишилося обмаль господарств, де збереглося тваринництво, і то лише завдяки добрій волі керівників, які таким чином утримують певну кількість робочих місць, працюючи собі у збиток.
Я, зізнаюся, завжди ставився до подібних тверджень скептично, бо ж споконвіку корівка у дворі вважалася годувальницею. Та й зараз, хоча люди і скаржаться на копійчані заготівельні ціни на молоко та іншу продукцію, живність у приватних господарствах допомагає їм виживати.
ПСП «Зарічне» - одне з небагатьох господарств району, де не тільки зберегли тваринницьку галузь, а й успішно її розвивають, хоча і довелося пройти через такі випробування, що вже й руки опускалися. Та директор «Зарічного» Андрій Давидовський не відступився, наполегливо намагався зберегти тваринництво і підняти його на сучасний рівень. Розповідає, що свого часу гадав: варто закупити елітне поголів’я тварин, забезпечити їх достатньою кількістю кормів - і буде гарний результат. Але нічого не виходило. Корови давали по 50-60 літрів молока за добу, та дуже швидко виснажувалися і кінчалося тим, що тварини йшли під ніж. Зрештою зрозумів, що дідівськими способами потрібного результату не досягнеш, потрібно йти в ногу з життям, з передовою наукою. Для цього потрібно мати команду однодумців-професіоналів. І такі люди знайшлися. Це Роман Геннадійович Романенко – головний ветеринарний лікар господарства, Анатолій Миколайович Капанейко – завідуючий МТФ і Олена Володимирівна Кормільченко, яка виконує функції і обліковця та бухгалтера ферми, і лікаря ветеринарної медицини, і техніка штучного осіменіння. Втім, офіційні назви посад – для документів, бо насправді всі вони знають і вміють робити все, що потрібно, здатні замінити один одного. А ще це люди, закохані у свою професію, націлені на оволодіння найсучаснішими технологіями і, що дуже важливо, люблять тварин, бо найчастіше під час екскурсії фермою від них чулося слово «тваринки», а не «тварини» – відчуваєте різницю?!
Про відданість професії говорить те, що і Р.Романенко, і А.Капанейко, які живуть в Олександрії, щодня приїздять на перше доїння, на роботі, як правило, до 19-ї – 20-ї години. Хтось із трьох залишається на фермі до третього доїння (технологія передбачає триразове доїння через кожні вісім годин), підводить підсумки роботи за день і доповідає директору, який обов’язково чекає на доповідь, буває, що і до трьох годин ночі. А Олена Володимирівна каже, що найчастіше бачить дітей або коли вони ще сплять вранці, або коли вони вже сплять увечері. Чоловік також працює на фермі, але має дещо впорядкованіший графік роботи, тож всі домашні справи, догляд за дітьми – на ньому. «Я ж жити не можу без ферми», - зізнається Олена. Отака вона, команда молодих головних спеціалістів тваринницької галузі «Зарічного» - справжні ентузіасти і однодумці, як і керівник господарства А.Давидовський, націлені на успіх, на досягнення найвищих результатів.
Царство сучасних технологій
На фермі утримується 220 фуражних корів (в тому числі 200 дійних) української чорно-рябої голштинованої молочної породи. Тварин запліднюють спермою голштина, спермодози купують у компанії «Генус-Україна», яка є офіційним представником американської компанії «ABS-GLOBAL».
Р.Романенко і А.Капанейко прийшли в господарство у 2013 році. Стадо ВРХ на той час було низькопродуктивним, було багато лейкозних тварин, тож, разом з директором, прийняли рішення повністю оновити поголів’я, вирішити проблему інфекцій, і вже на базі генетично сильного поголів’я розвиватися, піднімати продуктивність.
У 2014 році провели реконструкцію ферми, устаткували її сучасним обладнанням, встановили високоефективну систему доїння корів.
У радянські часи як було? На початку року всі корови отелилися, молока багато, ціна на нього падає. До осені знову всі корови тільні, в запусках – молока немає, ціна на нього зростає. Сучасні підходи передбачають рівномірне ста-більне виробництво впродовж усього року. Тож, починаючи з 2014 року, завозили нетелів партіями, щоб поступово запускати їх в роботу, налагоджуючи стабільне виробництво молока. Поки що кількість поголів’я тримається на стабільному рівні, хоча є плани поступово довести його до 500 – 600 голів. Але для цього слід побудувати новий молочний комплекс. Та кількість – не самоціль. Краще мати менше стадо, але високопродуктивне, яке нині і мають – молоко екстра-класу купує Кременчуцький завод фірми «Данон» за високою ціною, середньодобові надої – 25 кг на дійну корову (22 – на фуражну) з жирністю 4,1 і білком 3,34, що в перерахунку на базисну жирність і білок становить 31 кг на дійну корову.
На фермі створені всі умови для комфортної роботи пра-цівників, яких загалом налічується 18 чоловік. Є власна котельна з потужним піролізним котлом, яка опалює весь комплекс. Молочний блок обладнаний роздягальнею, душовою кабіною, вбиральнею. Кожен працівник обов’язково приймає душ, переодягається в стерильний спецодяг. Надоєне молоко потрапляє в танки-охолоджувачі: два об’ємом 5200 літрів фірми «Мілк-план» і один на 2100 літрів фірми «Дрю». Оскільки надоюють по 4400 літрів, потужностей цих танків на дві доби вже не вистачає, тож планують придбати ще один на 5000 літрів.
Блок обладнаний двома пральними машинами для прання серветок після обробки вимені, вакуумною кімнатою з двома вакуумними насосами (основним і резервним) і лабораторією з приладами німецької фірми «Біо-фарм». Завдяки тому, що обладнання вчасно проходить профілактичне технічне обслуговування, воно працює безвідмовно, ще жодного разу не підвело.
Вакцинація, осіменіння, УЗД-обстеження апаратом КХ-5200 на 33-й день – на тільність і 90-й день – підтвердження тільності та облік показників і виконаних ветеринарних і зоотехнічних заходів – обов’язки О.Кормільченко. Всі дані на тварин фіксуються від самого народження, крім комп’ютера, зберігаються ще й в архіві – на випадок збою програми.
Випоювання теличок проводиться тільки цільним молоком, на випоювання йде 426 літрів впродовж 86 днів (бичків, задля здешевлення, випоюють замінником цільного молока). Після цього телят групують і вони продовжують рости, а в чотири місяці розділяють теличок і бичків, бо у них вже з’являються ознаки статевої зрілості. До того ж, і схема годівлі теличок і бичків суттєво відрізняється, щоб у 14 місяців теличок можна було вперше осіменити. Тобто, привіси теличок контролюють, а у бичків – чим більші привіси, тим краще.
Коли настає час, теличок осіменяють. Після кожного осіменіння проводиться УЗД. Якщо тільність не підтвердилася, то проводиться повторно – по природній охоті. Для цього є вигульні майданчики, на яких перебувають тварини. Кожен працівник ферми, який помітив, що тварина в охоті, повідомляє це Олені Володимирівні, яка затим перевіряє масу, вік телиці, звіряється з програмою і проводить осіменіння. Та є тварини, які не піддаються штучному осіменінню, для таких випадків тримають двох биків-плідників.
Є банк молозива, яке кожне новонароджене телятко повинне отримати впродовж першої години життя.
Після народження тваринку розміщують в приміщенні для обсихання з допомогою УФО-нагрівача. Тут молозиво заливається телятам через зонд, бо, по-перше, не всі телята можуть самостійно висмоктати потрібну його кількість, і, по-друге, таким чином імуноглобулін, який міститься в молозиві, відразу ж починає діяти, забезпечуючи хороший імунітет. Якщо тварина отримала хороший старт, то в подальшому вона не буде хворіти. Перший захід після отелу – дати тварині енергію, щоб вона піднялася. Для цього випоюють її з допомогою зонду енергетиком. Також проколюють вітамінами, стимулюючими препаратами. Ще один захід, який проводять невдовзі після народження телят – випікання рогів, щоб убезпечити як тварин, так і працівників від травмування.
Проби молока, крім того, що здаються на завод, більше двох тижнів зберігаються в холодильнику на випадок якихось непорозумінь. Для аналізу якості молока є два аналізатори – «АКМ-98» та «Еко-мілк», та ще старий, дідівський спосіб – центрифуга, яка також ніколи не підводить.
Група роздою, в якій тримають тварин від 8-го дня після отелу до 120-го, знаходиться на вигульному майданчику. Група високопродуктивних тварин також утримується надворі, як і група низькопродуктивних – на пізніх строках тільності, які готуються піти в сухостій. Тварини з групи пізнього сухостою за 21 день до отелу виставляються в сарай, їм дають спеціальний монокорм, щоб тварина отримувала необхідну кількість енергії, але не переїдала, адже, завдяки голштинізації, телята народжуються з масою до 60 кг. Після отелу ще 8 днів тварина перебуває на монокормі, щоб не давати їй зайве навантаження, після цього проводиться ректальне дослідження і, якщо ветлікар зробив позитивний висновок, її переводять в групу роздою.
Важливе значення має якість корму. Монокорм виготовляють з соковитих і грубих кормів, в комбікорм вводять у необхідних пропорціях мікро- і макро-елементи, мінерали фірми «Агро-вет-Атлантик». Грубі і соковиті корми власні. Раз на три місяці відбирають проби кормів на дослідження, адже погодні умови постійно змінюються, тож змінюється і якість кормів, тому, згідно з голландською технологією, кожні три місяці коригується раціон тварин. До складу зернової групи входять ячмінь, кукурудза, пшениця, соєва макуха, соняшниковий шрот. В зернових контролюють вміст мікотоксинів, визначаючи, чи потрібно додавати абсорбент. Також до складу монокорму входять силос, сінаж, сіно, солома.
Раз на тиждень тварини проходять копитні ванни, для яких застосовують мідний купорос і септифлекс. Якщо є проблеми, то спеціально навчені працівники обробляють копита на копитному станку. А взагалі програма щодня видає інформацію – коли кожній тварині проводити певні зоотехнічні і ветеринарні заходи. Головне – завантажувати в програму правильну і коректну інформацію.
На запитання – чи не холодно тваринам на-дворі, отримали відповідь, що вони спокійно витримують мороз до 20-25 градусів, головне, щоб не було протягів і вологості. У тварин товстий шар підстилки, вони почувають себе комфортно, бо навіси збудовані із врахуванням рози вітрів, щоб не було протягів.
На даний час на фермі здійснюється одноразова роздача корму, бо температура повітря дозволяє, щоб він лежав на кормовому столі добу. У тварин існує ієрархія – сильніші їдять в першу чергу, потім – решта. Але всім їжі вистачає, тварини не голодні. Це видно було під час роздачі корму – вони не поспішають до кормового столу. В сухостійному стаді кількість кормів дещо обмежена, щоб вони не набирали зайвої ваги і під час отелу не було проблем, але склад корму збалансований, тварини отримують достатньо енергії.
Кожна тварина має паспорт, державний номер, номер обліку в комп’ютерній програмі, ім’я. Всім новонародженим телятам дає імена Олена Володимирівна, і ще жодного разу (а це більше 400 телят) вони не повторилися. Перша теличка, народжена в господарстві, отримала ім’я Пріма. Це її перший період лактації, триває 110 днів, дає по 32 – 34 кг молока. Вона знову осіменена, чекають результатів УЗД. За нею спостерігає директор, адже вона – його улюблениця, він що-дня цікавиться її станом. Вона є для господарства еталоном. Вперше була осіменена в 16-місячному віці з масою 400 кг, привела бичка, хоча хотіли б отримати теличку. А загалом на сьогоднішній день мають 15 голів, які пішли в третю лактацію. З третього отелу будуть вже відбраковувати корів, в залежності від надоїв. Перша лактація до уваги не береться. Якщо друга лактація дала плюс 20%, то тварина йде у третю лактацію. Якщо в третій дає плюс 10%, то можуть пустити тварину у четверте осіменіння. Таким чином створюють власне високопродуктивне стадо, відбираючи найпродуктивніших тварин шляхом відбору.
Якщо мати на меті якнайвищі надої, то можна щодня отримувати від корови по 35 – 40 літрів, але тоді тварина швидко виснажиться. Це американський підхід. Якщо ж нарощувати поголів’я за рахунок власних корів, то цей тип не підходить, бо треба зберегти здоров’я тварини, щоб отримати від неї хоча б три приплоди з високими генетичними якостями. Саме цей шлях обрали в «Зарічному». Та є в «Зарічному і корова – рекордистка, яка за другу лактацію, що тривала не стандартні 305 днів, а 287, дала 10 тонн молока! В третій лактації від неї очікують не менше 11 тонн.
Технологію відпрацювали Р.Романенко з А.Капанейком за активної участі, звичайно, керівника господарства А.Давидовського.
Подібна ж ситуація і в свинарстві. У 2013 році в господарстві було менше сотні свиноматок і пара хряків-осіменителів. Працювали туровим способом: всі свиноматки відразу осіменялися, поросилися, по два місяці сиділи з поросятами і потім всі разом продавалися. Тож, як і з ВРХ, вирішили старе поголів’я з незрозумілою генетикою поступово за-мінювати на нове високопродуктивне, крім того, розпочали реконструкцію приміщень, пристосовуючи їх під сучасні технології. Розпочали роботу в тижневому ритмі, коли осіменяються приблизно 10 - 11 свиноматок і проходить 7 – 8 опоросів за тиждень, а також проводяться тижневі відйоми. При такому ритмі вирощування свиней за місяць продається близько 250 голів товарного молодняка вагою 110 кг.
На сьогоднішній день стадо свиней повністю оновлене гібридом F – 1 з порід ландрас і велика біла у пропорції 50/50. Ввели штучне запліднення спермою м’ясних термінальних хряків. Постійно проводиться дослідження проб крові, щоб виявляти інфекції, вакцинація свиноматок перед опоросом, після опоросу, вакцинація поросят після відйому.
Р.Романенку довелося кілька місяців «чаклувати» над створенням таблиць з різними параметрами, в яких відображені всі дані на свиноматок: коли яку слід осіменяти, яка коли буде пороситися, коли у якої був перегул, коли якою вакциною вакцинувати тощо. Є спеціалізовані програми для управління стадом свиней, планують таку програму придбати, а поки що її замінює названа таблиця.
Можна йти двома шляхами, займаючись свинарством: щороку купувати ремонтних свинок або виводити власних. Вирішили, що мати своїх вигідніше. Для цього свиней покривають великою білою (вже є хряк цієї породи), а їхній приплід – ландрасом. Отримують таким чином гібрид F – 1.
Разом з Р.Романенком здійснили екскурсію приміщенням, яке зараз в стані реконструкції. Він також розповів про роботу свиноферми, технологію вирощування товарного молодняка такої якості, яку вимагають м’ясокомбінати, за яку дають найвищу ціну.
Тваринництво – це вигідно!
Завершальним акордом знайомства з тваринницькою галуззю ПСП «Зарічне» стала зустріч з керівником господарства А.Давидовським. Андрій Миколайович, перш за все, за-значив, що вважає успішну діяльність підприємства вкладом у розвиток економіки держави. Заперечувати цю тезу, звичайно, неможливо. Та для багатьох, мабуть, стане досить не-очікуваним те, що в основі економічного успіху «Зарічного» є висока рентабельність тваринницької галузі, адже нас впродовж багатьох років привчали до думки, що вона збиткова.
-Про збитковість тваринництва каже той, хто не хоче ним займатися, бо шукає собі легшого життя, –переконаний А.Давидовський. - Для мене мотивацією до розвитку тваринництва є соціальна складова бізнесу і власне бізнес – отримання прибутку. А прибутки тваринництво дає непогані. Ми рахуємо рентабельність виробництва щомісяця, тож зазначу, що в січні рентабельність молочного скотарства становила 52%, а загалом по ВРХ – 35%, що вище за показники рентабельності рослинництва. А слід же врахувати, що січень – складний місяць.
Починали ми фактично з нуля, а, може, і з величини зі знаком «мінус», бо побудувати новий комплекс сьогодні вийшло б дешевше, ніж відбудовувати розвалене. Але наші сараї ми відбудовували по цеглині, бо зайвих грошей тоді не було. Та й не міг я їх покинути напризволяще, бо ж в них колись вклали свою працю наші батьки. Нічого, відбудували на сучасному рівні, а поряд ще збудуємо і новий комплекс, бо на досягнутому зупинятися не збираємось. Як можна зупинитися, маючи рентабельність більше 50%? Та й скільки ж праці вже вкладено в розвиток тваринництва, – здається, я самого себе туди вклав за ці дев’ять років!
Хоча були часи, коли вже і не вірилося, що щось вийде, бо не отримували нічого, крім збитків. З’являлися думки, що, можливо, варто відмовитися від тваринництва, почати вирізати поголів’я. Але сам себе зупиняв – треба почекати, треба ще спробувати. І, зрештою, знайшли шлях, як добитися ус-піху. А коли вже почали отримувати прибутки, то можна думати і про розвиток. Зайнялися реконструкцією свиноферми, і вже у нас побувало з десяток представників потенційних підприємств-підрядників, готових з нами співпрацювати. У реконструкцію потрібно вкласти, як мінімум, 30 мільйонів гривень, і це тільки в обладнання, але зробимо.
Маємо чудових спеціалістів-універсалів, які працюють з повною віддачею, завжди на вістрі прогресу. Бувають на багатьох виставках і семінарах, шукають технологічні новинки і ноу-хау. Мої вимоги до працівників високі, але посильні, і я задоволений, що вдалося підібрати чудову команду. Був період, коли Р.Романенко і А.Капанейко не змогли зі мною знайти спільну мову і розрахувалися. Я у той період перебрав багато претендентів на посади головних спеціалістів. Хтось пропрацював один день, хтось тиждень… Але я хлопців не втрачав з поля зору. Дізнався, що вони не покинули тваринництво, знайшли собі роботу в Німеччині. Я тоді зв’язався з ними, запропонував налагодити стосунки і повернутися в господарство, бо побачив, що це справжні професіонали і ентузіасти. Хоча я і не зміг їм запропонувати такі ж високі зарплати, які вони мали в Німеччині, та вони повернулися, бо, як не кажи, дома краще. Крім того, я бачу, що їм цікаво застосовувати свої знання і досвід задля досягнення результату і бачити вагомі результати своєї праці.
Такою була розповідь А.Давидовського. А ще Андрій Миколайович додав, що сподівається на те, що хтось прочитає цей матеріал і замислиться: «Чому я не можу добитися такого ж результату?». Адже здорова конкуренція є запорукою прогресу, розвитку економіки держави. Та й пора, нарешті, розвінчувати міф щодо збитковості тваринництва. Воно може давати вагомі прибутки, якщо ним наполегливо і грамотно займатися. Незабаром фермери, які будують свій бізнес виключно на вирощуванні соняшника, залишаться біля розбитого корита, бо без тваринництва немає майбутнього. Хто це вчасно зрозуміє, той не помилиться.
Я не міг не запитати у нього - що він думає з приводу державної аграрної політики?
-Краще б нам держава просто не заважала, а ми собі раду дамо. Звичайно, добре було, коли нам повертали ПДВ на спецрахунок, але ж, як людина соціально відповідальна, я розумію, що з чогось потрібно платити зарплату державним службовцям, медикам, вчителям. Чому всі повинні сплачувати цей податок, а ми ні? Хіба ми маємо менші прибутки, ніж бізнес, який працює в інших галузях? Так, зараз важче, бо ми щомісяця повинні сплачувати 400 – 500 тисяч гривень, але так треба. А щодо допомоги держави… Ми заробляємо гроші і реконструюємо старі сараї, побудуємо новий комплекс. Звичайно, якби держава нам відшкодувала частину витрат, то було б краще. Ми просто швидше б його побудували. Та нічого, збудуємо і самі. Мені не потрібен третій автомобіль, з мене вистачить і того, що маю, а тваринництво розвивати будемо.
На закінчення розмови Андрій Миколайович сказав кілька слів про участь підприємства в житті громади. Зауважив, що участь в житті громади інших підприємств, які працюють на території сільради, майже не відчувається, хоча вони спільно обробляють таку ж площу, як і «Зарічне». Мабуть, тому, що їхні власники сидять аж в Києві. У «Зарічному» ж нещодавно створили окремий підрозділ з шести працівників, який буде наводити порядок на території, виконуючи таким чином ряд функцій житлово-комунального господарства.
І вже зовсім наостанок А.Давидовський додав, що він зі своїми спеціалістами готовий до спілкування і обміну до-свідом з усіма, хто зацікавиться розвитком тваринництва.
Бо тваринництво – це інвестиції, спрямовані в майбутнє.
Анатолій РЯБОКОНЬ.
На знімках: Р.Романенко розповідає про розвиток тваринництва в господарстві; А.Капанейко: потужностей танків-охолоджувачів вже не вистачає; шанують в «Зарічному» кращих працівників; тварини почувають себе комфортно; роздача кормів; А.Капанейко у ролі екскурсовода; Олена Кор-мільченко; свинокомплекс; свині перебувають у зовсім не «свинських» умовах.
