Минула середа порадувала уболівальників Петрівщини захоплюючими кубковими баталіями, адже саме цього дня «Інгулець» виступив у фіналі престижного зимового Кубку Пожечевського, а «Інгулець-2» приймав у рамках другого туру Кубку Придніпров’я сусідів-криворіжців – колись дуже потужну і грізну команду «Кривбас».
Звичайно, головним чином наша увага була прикута до Полтавщини, де у вирішальному поєдинку за Кубок Пожечевського зустрілися футболісти нашої першої команди та переможці групи «А» - футболісти кременчуцького «Кременя». На жаль, цього разу кубок залишився на Полтавщині. І все ж, «Інгулець» у фіналі показав таку гру, за яку ні самим гравцям, ні нам, їх уболівальникам, не має бути соромно. Є у спорті таке поняття, як «фарт», тобто удача, везіння…. От нам цього разу саме везіння й не вистачило. Адже за всіма іншими компонентами «Інгулець» ніскілечки не поступався новим володарям Кубку, більше того – з самого початку заволодів ігровою й територіальною ініціативою, а десь в другій половині першого тайму так потужно притис кременчужан, що тим нічого не залишалося, як зупиняти гравців атаки «Інгульця» недозволеними прийомами. І ось одне з таких порушень – груба гра проти нашого нападника Антона Шарка – сталося у штрафному майданчику «Кременя». Вердикт арбітра однозначний – пенальті. Його упевнено реалізував новачок нашої команди Євген Немтінов. Здавалося, ще кілька таких потужних атак – й «Інгулець» остаточно дотисне гравців «Кременя». Однак сталося все якраз навпаки: дві контратаки кременчужан, причому обидві з них начебто й не несли такої вже явної загрози, завершилися взяттям воріт нашої команди. Спочатку в епізоді, здавалося б, не позначеному особливою гостротою, нападник «Кременя» Ігор Тимченко майстерно, в один дотик перевів м’яч після флангового прострілу у сітку воріт, закритого власними ж захисниками голкіпера Ганєва, а вже за кілька хвилин, також після флангової верхової передачі, уже з протилежного – правого флангу, помилки на виході припустився сам Ганєв, тож півзахисникові кременчужців Дмитрові Тертишному залишилося лише підставити голову, перевівши м’яч у сітку воріт «Інгульця», що він успішно й зробив. Решта ж ігрового часу в першому таймі та, практично, увесь другий тайм пройшли під акомпанемент атак «Інгульця», проте «розкрити» щільно «зацементований» захист «Кременя» не вдалося. Хоча дуже близькими до того, щоб вразити ворота кременчужців були ті ж таки Антон Шарко та Євген Немтінов, дивом не влучили по воротах зі зручних позицій Олександр Вечтомов та Євген Запорожець, що замінив на початку другого тайму Олексія Павелька. І вже коли основний ігровий час добіг кінця, а уболівальники «Кременя» уже святкували перемогу, останній штурм «Інгульця», в якому узяв участь навіть голкіпер Геннадій Ганєв, таки увінчався взяттям воріт, подарувавши усім нам надію. Потужно і точно по воротах «Кременя» пробив Богдан Боровський. Отож підсумковий рахунок 2:2. А далі: серія пенальті, в якій удачливішими виявилися кременчужці. У спортивних колах пенальті нерідко називають футбольною лотереєю. До певної міри це справді так, адже часто результат таких серій є не наслідком вищої технічної чи тактичної майстерності, а просто везінням, тим самим фартом. Та все ж, напевне, не лише фарт визначає переможців: тут ще велике значення відіграє міцність нервів гравців, зокрема – й воротарів. Яскравим підтвердженням цієї тези є кубковий успіх МФК «Миколаїв» в останньому розіграші Кубку України. Саме завдяки міцним нервам голкіпера миколаївців Романа Чумака містяни вперше в своїй історії вийшли до півфіналу Кубку, обійшовши почергово саме в серії післяматчевих пенальті спочатку наш «Інгулець», потім «Оболонь-Бровар» і насамкінець маріупольський «Іллічівець». Тож, можливо, гравцям та тренерам нашої команди також слід трохи більше уваги приділити саме цьому компонентові футбольного дійства. Зрештою, ни-нішня серія, напевне, не остання, в якій «Інгулець» взяв участь. І все ж, хочеться подякувати нашим футболістам і тренерам за цікаву, інтригуючу, зміс-товну гру і побажати їм удачі в іграх офіційного сезону, що розпочнуться вже за місяць.
А от «Інгулець-2» минулої середи порадував своїх прихильників не лише чудовою грою, але й відмінною результативністю. У порівнянні з матчем першого туру Кубку Придніпров’я, в якому, нагадаємо, наші хлопці поступилися футболістам ФК «Петриківка» з рахунком 0:1, цього разу ми побачили вже начебто зовсім іншу команду. Що послужило причиною таких разючих змін – можемо лише здогадатися – чи то оргвисновки тренерського штабу після попередньої поразки, чи присутність Президента клубу Олександра Поворознюка безпосередньо на трибуні, але цього разу «Інгулець» виглядав значно цікавішим – технічним, динамічним, мобільним. Словом, у поєдинку з «Кривбасом» наша команда була на голову сильнішою за суперників, що, зрештою, і вилилося в чудовий результат – перемогу з розгромним рахунком 6:0. Тричі у воротах криворіжців відзначився Олександр Мішуренко, два голи на свій рахунок записав Владислав Омельченко, і ще одного разу прострільну флангову атаку головою замкнув Владислав Тимошевський. Таким чином «Інгулець-2» зараз посідає друге місце в своїй групі, зберігаючи доволі непогані шанси на проходження до чвертьфіналу. Гра двох інших команд в нашій групі між футболістами ФК «Петриківка» та ФК «Олександрія» (U-19) виявилися надзвичайно результативною і завершилася перемогою петриківців з рахунком 4:3.
Володимир Кіфенко.
