Звіт селищного голови про перший рік перебування на посаді
Ось і минув уже рік відтоді, як мене було обрано Петрівським селищним головою. Я щиро вдячна громаді нашого селища за висловлену високу довіру, сподіваюся, що мені, разом з моєю командою, вдасться її виправдати. Принаймні, ми робитимемо усе можливе, аби змінити життя нашої територіальної громади на краще, а умови проживання наших громадян – зробити комфортнішими й облаштованішими. Адже люди, віддаючи нам свої голоси, на щось надіялися, на щось сподівалися, тож ми просто не маємо права підірвати цю довіру.
Хоча, говоритиму відверто, робити це було ой як непросто! Пригадуєте минулу зиму: морози, хуртовини, переметені вулиці й тротуари… А ми мали забезпечити безперервність сполучення, аби, в разі потреби, скрізь могла проїхати «швидка допомога», аби в магазини вчасно завозився хліб та усі необхідні продукти…
Щойно зійшли сніги і по весні зосередили зусилля на наведенні благоустрою, як довелося боротися з бу-р’янами, що піднімалися, мов на дріжджах: щойно докошували останні ділянки, як слід було вже повертатися до перших, адже минулорічні дощі сприяли їх невпинному і бурхливому росту. Словом, така собі повсякденна і рутинна робота.
Разом з тим, ми розуміли, що обмежуватися лише цією повсякденною рутинністю не маємо права. На робочому столі в моєму кабінеті переді мною щодня знаходиться моя передвиборча програма. І я постій-но відстежую, що з обіцяного вже виконано, а що ще належить зробити. Адже я хочу, щоб наше селище стало найкращим. І прикладу всіх зусиль, аби ця моя мрія реально втілилася в дійсність. Водночас, програма розрахована на 5 років, тож, звичайно, зробити усе, передбачене нею, за рік було просто неможливо. Для цього б не вистачило ні бюджетних коштів, ні об’єктивних фізичних можливостей будь-якого, навіть суперкерівника.
До того ж, обійнявши посаду селищного голови, я ледь не одразу зазнала чимало гірких розчарувань і прикрих несподіванок: з перших же днів роботи ми з новопризначеним головою КП «Петрівське» Юрієм Градановичем отримали два судових рішення, згідно з якими вказане комунальне підприємство, з огляду на недбалість, недолугість і бездіяльність його попередніх керівників, було покаране штрафом у розмірі 2 млн.800 тис. гривень. І хоч суму штрафу реструктуризовано для виплати щомісячно по 70 тис. гривень, які доводиться тепер сплачувати з коштів від надходжень за квартплату, плату за воду, однак, зрозуміло, що в наші попередні плани такі витрати не входили. Фактично, це гроші «викинуті на вітер». А їх ми могли направити на зарплати тим же комунальникам, на придбання необхідної техніки чи обладнання для оновлення прибудинкової інфраструктури, витратити в інший, корисний для наших громадян спосіб. І що показово – ніхто з винуватців такого неподобства не поніс жодної відповідальності!
Та все ж, незалежно від зазначених обставин, слід було братися до роботи, адже селище наше було відверто запущене! Упродовж 40-50-ти років тут не обрізалися дерева, не випилювалися чагарники, та що там – на окремих ділянках, скажімо, в центральному парку селища, за увесь цей час навіть не викошувався бур’ян. Коли наших малюків до школи став возити шкільний автобус, то виявилося, що подекуди в селищі вже з’явилися такі місця, де автобус не може проїхати через, фактично, вузькі зелені тунелі, що утворилися з дикорослої порослі. А окрім того, старі, півстолітні дерева нерідко створювали загрозу будинкам, комунікаціям, а також здоров’ю і навіть життю людей. Тож ми невідкладно взялися за цю роботу, і тепер наші вулиці стали значно безпечнішими та охай-нішими. Хоча, звичайно, роботи в цьому плані ще вистачає. Разом з тим ми здійснюємо й нові насадження. Лише за рік ми висадили 405 одиниць дерев, серед яких, в основному, берези, липи, туї, горобина. Збільшуємо кількість зелених насаджень і за рахунок створення і розширення квітників, на яких висаджуємо кількадесят видів як однорічних, так і багаторічних рослин. Не за горами весна. Це період, коли всі почнуть упорядковувати території своїх приватних домоволодінь. На роботи по благоустрою нашого селища обов’язково вийдуть працівники КП «Петрівське» та селищної ради. Разом з тим, я сподіваюся, що до цих робіт доєднаються всі петрівчани, тож закликаю наслідувати приклад Ганнівської сільської ради, де на допомогу Ганнівському сільському голові Ніні Цапенко, аби взяти участь в суботниках з благоустрою, виходять, практично, всі мешканці територіальної громади: впорядковують кладовища, місця громадського відпочинку, інші території загального користування. Тож давайте і ми усі разом, як і ганнівчани, робитимемо наше селище прекрасним.
Разом з тим, мені приємно відзначити, що в своїх намаганнях змінити селище на краще – я не самотня. Я відчуваю значну і вагому підтримку від депутатського корпусу селищної ради, тож маю запевнити, що, обираючи своїх місцевих депутатів, - наші виборці не помилилися. Маю право про це відповідально заявити, адже в своїй біографії довелося працювати з різними депутатами. Бували й такі, хто, начебто отримавши представницький мандат від громади, не особливо переймалися тим, аби вирішувати її об’єктивні проблеми, а навпаки – заглядаючи до сесійної зали крізь скляні двері, рахували, чи вистачить голосів для прийняття рішень, і якщо таких голосів вистачало – намагалися своїх однопартійців під різними приводами вивести з зали, таким чином блокуючи роботу сесії. Та про це, можливо, колись поговоримо пізніше. З депутатським же корпусом селищної ради у нас по всіх принципових питаннях існує повне взаєморозуміння і підтримка. У свою чергу, і я також намагаюся кожному з них допомогти у вирішенні проблем його конкретного округу. Звичайно, сьогодні ще зарано говорити про якісь надзвичайні здобутки, та все ж певні досягнення у нас є.
Ми разом чистимо вулиці селища від снігу, прибираємо території, будуємо і ставимо дитячі майданчики, виконуємо іншу роботу, необхідну для нормальної життєдіяльності нашої територіальної громади. Можливо, за рік, що минув, ми не встигли ще зробити помітні добрі справи абсолютно по всіх депутатських округах, але до цього прагнемо, і, безумовно, обов’язково робитимемо саме в цій каденції.
Звичайно, значною мірою ефективність нашої роботи залежить і від того дуже непростого економічного становища, в якому зараз проживають наші люди. Дуже багато з них об’єктивно потребують матеріальної підтримки. Тож ми, разом з членами виконкому, попри усі вище вказані складнощі, намагаємося таку підтримку надавати. Зокрема, її надали 130-м мешканцям територіальної громади на загальну суму 282 тис. гривень, в тому числі на такі напрямки: на лікування, на поховання, військовослужбовцям та їх родинам, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та сім’ям померлих ліквідаторів, учасникам бойових дій у Великій Вітчизняній війні та учасникам АТО, а також на вирішення невідкладних со-ціально-побутових потреб.
Ще одним із напрямків прискіпливої уваги селищної ради є діти так званих пільгових категорій, які також потребують нашої системної допомоги. Таких на території нашої територіальної громади проживає 258 осіб. Серед них 36 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, 39 багатодітних сімей, в яких проживають 129 дітей, 27 дітей-інвалідів, 45 дітей учасників бойових дій в АТО, 14 дітей, потер-пілих від аварії на Чорнобильській АЕС та троє дітей внутрішньо переміщених осіб із зони АТО. Ці діти отримали солодкі подарунки до Міжнародного дня захисту дітей, діти з особливими потребами також отримали подарунки до Міжнародного дня інвалідів, для усіх же інших малюків селища ми передбачили значну суму коштів для встановлення новорічної ялинки, її освітлення, придбання солодощів у торбу Діду Морозу для пригощання дітлахів у дні проведення новорічних свят та Дня Святого Миколая. Усього на різдвяно-новорічні свята за період 2015-2016 років пільговим категоріям дітей та їх родинам було вручено 1130 подарунків. Не залишаються поза нашою увагою й дорослі, зокрема ті, хто своєю чесною і добросовісною працею сприяв розвитку нашого селища. Так пам’ятними грамотами та грошовими преміями на загальну суму 17,2 тис. гривень було нагороджено 71 працівника до Міжнародного дня 8 Березня, до Дня працівників житлово-комунального господарства та побутового обслуговування населення, до Дня пра-цівників металургійної та гірничодобувної промисловості, до 25-ї річниці Незалежності України, до Дня місцевого самоврядування. Крім того, заохочувальними преміями відзначили минулорічних випускників комунального закладу «Петрівський навчально-виховний комплекс «загально-освітня школа ІІ-ІІІ ступенів – гімназія».
А ще у 2016 році ми вирішили активізувати роботу з людьми, які, без сумніву, взагалі мали б бути в зоні нашої особливої уваги. Маю на увазі людей уже солідного віку – пенсіонерів, чиїми руками створювалося усе те, чим багате сьогодні наше селище. Для них ми провели два тематичних вечори відпочинку і дуже вдячні за те, що вони активно підтримали цю нашу ініціативу, ставши на цих вечорах не просто пасивними споглядачами, а ще й безпосередніми активними учасниками.
І звичайно ж, однією з головних, якщо не найголовнішою, є наша робота по підтриманню та оновленню житлово-комунальної та господарської інфраструктури селища, адже, якою б чудовою та надійною вона не була – з роками все потребує оновлення та ремонту, адже безжальний час позначається на їх стані не найкращим чином.
Зокрема, нами здійснено ремонт покрівлі ряду багатоквартирних житлових будинків по вулиці Літвінова, передусім в тих під’їздах, де її стан був особливо критичним. Скажімо, в другому будинку покрівлю відремонтували на 4-му і 5-му під’їздах, в п’ятому будинку - на 2-му і 3-му, в дев’ятому будинку – на 1-му, 2-му і 4-му та в двадцятому будинку – на 4-му і 5-му.
Всього на ремонт покрів-лі в названих дев’яти під’їздах було витрачено 468, 3 тис. гривень, в тому числі 410,6 тис. гривень – це кошти селищного бюджету, а 57,7 тисяч гривень – дольова частка участі самих громадян – мешканців перелічених під’їздів. У поточному році плануємо продовжити роботу по ремонту покрівлі. На черзі в наших планах – решта під’їздів у будинках № 9 та № 20, а також будинки № 12, № 21, № 22, № 3 та №10 (на перше півріччя)
Наступним об’єктом, що залишатиметься в зоні нашої прискіпливої уваги, є головна окраса нашого селища – річка «Інгулець» та її притока – річка «Березніговата». Ми продовжимо роботи по відновленню і підтримці сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану їх, передусім, в районі Парку відпочинку та так званого голубого мосту. Чистка річки – це один з найголовніших наших пріоритетів. Адже наш красень-Інгулець з кожним роком усе більше заростає, замулюється, і якщо ми усе це байдуже споглядатимемо, то вже невдовзі гордість нашого степового краю перетвориться на звичайнісіньке болото.
Пригадайте, яким величним і повноводним був наш Інгулець ще якихось півстоліття тому, скільки на його берегах було чудових, зручних місць для відпочинку! А потім якось поступово: то в одному, то в іншому місці він став замулюватися, заростати очеретами. Так само, начебто й непомітно, поодинокі кущики очеретів перетворились в суцільну зелену стіну, яка захоплювала все більшу територію, невблаганнно скорочуючи площу водного плеса. Па-м’ятаю, як в дитинстві ми з батьками човном обпливали навколо острівців, які також мали доволі чарівний і привабливий вигляд. Сьогодні вже помилуватися їх красою неможливо, адже вони щільно закриті густою стіною очерету. Власне, й самих цих острівців, фактично, вже немає, адже густа поросль майже усі їх з’єднала з береговою лінією. Тож якщо ми спо-кійно усе це споглядатимемо, якщо не вживатимемо невідкладних заходів, то вже наші онуки розповідатимуть своїм дітям, що «Була отут колись на місці цього болота красива й повноводна річка…» Ми не маємо права це допустити. Вже на сьогодні на роботи по порятунку річки ми витратили 1255 тис. грн.., але й надалі плануємо їх продовжити.
Ще одним важливим об’єктом, на якому в звітному році була зосереджена наша увага, стали каналізаційні мережі мікрорайону «Сонячний». Не відмовляючись від практики їх локальних ремонтів, ми все ж розуміємо, що всі мережі потребують повної заміни, адже трубам вже майже по чотири десятиліття. Звичайно, одномоментно це зробити неможливо, тож поки що ми замінили каналізацію біля 5-го будинку, а на поточний, 2017 рік, запланували заміну по 7-му будинку. Хотіли б охопити більшу кількість будинків, але, на жаль, через значне подорожчання необхідних матеріалів доведеться ці роботи дещо розтягнути в часі, розбивши на окремі етапи.
Також продовжуємо роботу по освітленню селища. Гадаю, петрівчани з цим погодяться, що такої кількості світлоточок, яку ми маємо на сьогодні, селище не мало ніколи. За минулий рік ми до загального переліку вулиць, що освітлюються, додали вулиці Чумацьку, Зоряну, Миру, Паркову, повністю освітили територію, прилеглу до гімназії. Наступними об’єк-тами, які ми сподіваємося освітлити вже найближчим часом, стануть вулиці Першого Травня, Мостова, провулок Горовий, вулиця Трудова. Тобто, практично, увесь 7-й десяток. Крім того замовили проект на освітлення неосвітленої поки що частини вулиці Святкової (від адмінбудівлі РЕМу в напрямку залізорудного кар’єру) та вулиць Садової, Паркової, Степняка Кравчинського, Зустрічної (тобто, повністю той куточок селища, що прилеглий до території старого стадіону та колишнього автовокзалу) і частково Олексія Лисенка.
Безумовно, одним з найважливіших і найдражли-віших питань є стан доріг в селищі. За останні роки саме на дороги від петрівчан доводилося чути чи не найбільше нарікань. Тож і тут ми маємо вже про що звітувати: здійснено поточний ремонт дорожнього покриття по вул. Чумацькій та Святковій, розпочали капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Олексія Лисенка, всього на дорожні ремонтні роботи заклали 1 млн. 300 тис. грн.. Щоправда, зараз ці роботи поки що призупинені до настання більш теплої погоди, а вже з приходом першого ж тепла будуть продовжені.
У поточному, 2017 році, плануємо здійснити капітальний ремонт вулиці Святкової, вже виготовили проектну документацію. Вартість цих робіт ще буде уточнюватися, втім для нас обнадійливим сигналом є інформація, що до виконання цього проекту долучається ПАТ «ЦГЗК». Тож сьогодні ми обговорюємо всі деталі фінансування цього нашого спільного проекту.
Крім того – в планах на цей рік ремонт вулиці Центральної – від райлікарні до виїзду з селища в напрямку Жовтих Вод.
А ще, окрім ремонту доріг, значну частину фінансового ресурсу і кропіткої праці комунальників довелося спрямувати на їх утримання в осінньо-зимовий період: дороги і тротуари постійно розчищалися, підсипалися протиожеледевою сумішшю, для техніки КП «Петрівське» ми придбали нові шини, а для полегшення праці комунальників – два механічні снігоочисники.
Під час осінньої негоди прогрейдерували та підсипали щебенем ті вулиці в селищі, що не мають асфальтового покриття, зокрема вул.Дружби та Медову. Принагідно, знову хочемо висловити вдячність ПАТ «ЦГЗК» за спонсорську допомогу в забезпечені щебенем, відсівом та транспортом.
З допомогою спонсорів ми також заповнили піском пісочниці в ДНЗ «Рудана», дитячі майданчики в мікрорайоні «Сонячний» та майданчик зі спортивними тренажерами, що в парку відпочинку, і дитячий пляж.
За звітний період ми виготовили і встановили в різних куточках селища зупинки для громадського транспорту, передусім в тих місцях, де раніше виникали стихійні скупчення пасажирів, або дітлахів, що добираються до школи шкільним автобусом. Дві такі зупинки встановили на вулиці Чумацькій, також дві – на вулиці Літвінова, по одній – на вулицях Олексія Лисенка, Центральній та Філатова. Виготовили зупинку для вулиці Паркової, щоправда, встановимо вже, коли для цього будуть більш сприятливі погодні умови.
Ще одним з елементів благоустрою селища стало впорядкування прибудинкових територій біля будинків № 5 і 6 по вулиці Літвінова. Ці двори ми встелили сучасною тротуарною плиткою, передбачивши місця для паркування автомобілів, зелені зони, встановили лавочки для відпочинку та урни для сміття. А перед цим біля вказаних будинків було повністю замінено мережу каналізації. Тобто робилося це все ґрунтовно, на багато років, щоб не довелося потім за рік чи два знову все розривати і переробляти. Що у нас вийшло: кожен може прийти й побачити. А ще – порівняти з тим, як ці двори виглядали до реконструкції. Я маю мрію, щоб колись усі двори багато-квартирних будинків у Петровому мали такий вигляд. Щоб біля кожного з них прибудинкова територія тішила око комфортним, приватним оздобленням з місцем паркування для авто, з дитячими майданчиками, зі зручними й ошатними лавочками, відремонтованими східцями, пандусами, входами в під’їзд, обов’язково з озелененням. Словом, так, як це ми зробили біля п’ятого будинку, урочисту церемонію відкриття якої провели в жовтні минулого року. Принагідно я хочу подякувати всім, хто допоміг нам створити цю красу – коштами, матеріалами, технічною підтримкою. Зокрема, наша щира вдячність ПАТ «ЦГЗК» і особисто генеральному директору Д.В.Шевчику та його заступнику з соціальних питань З.В.Пожарській, начальнику Петрівського кар’єру О.В.Тилику, начальнику ГТЦ-2 О.Л.Шитову, генеральному директору ТОВ «Агрофірма «П’ятихатська”, депутату районної ради О.Г.Поворознюку, депутатам районної та селищної ради, які взяли участь у церемонії відкриття: А.П.Горністовій, Л.Л.Когут, О.І. Хрокалу, Ю.В. Козинець. Уже най-ближчим часом ми перейдемо до завершення робіт і біля шостого будинку, тільки-но для цього настануть сприятливі погодні умови.
У планах на поточний, 2017 рік, така ж сама робота й біля сьомого будинку: тільки-но замінимо каналізацію – одразу перейдемо до облаштування території. І знову намагатимемося робити усе за найвищими стандартами якості.
Завдяки ініціативі депутата селищної ради С.Пи-ріжка, облаштовано територію і біля будинку № 10. Ми ж допомогли йому матеріалами на суму 29 тис. гривень, придбавши лавочки, тротуарну плитку, бордюрні блоки, відсів, щебінь, цемент, обладнання для дитячого майданчика.
Втім, не обмежуємося наведенням благоустрою лише на прибудинкових територіях: поспілкувавшись з депутатами, ми дійшли спільної думки, що, передусім, маємо осучаснити території дитячих закладів селища – ДНЗ «Рудана» та «Сонечко». Адже діти – це майбутнє нашої країни, а щоб це майбутнє було прекрасним - воно повинно й формуватися в найкращих умовах, у красі й достатку. Поки що в нас ці роботи на стадії планування: готуємо проекти, обмінюємося власним баченням, творчими пропозиціями.
Там, де це було зробити простіше, роботи вже виконали. Скажімо, наш депутат В.Кравцов організував громаду на спорудження дитячого майданчика в своєму окрузі. Ми ж допомогли обладнанням на суму 20 тис.грн.
І, насамкінець, коротко про ще ряд наших добрих справ, кожна з яких також потребувала чимало орга-нізаційних зусиль, людського та фінансового ресурсу: придбали ноутбук та акустичну систему для ДНЗ № 2 «Сонечко», організували та провели ряд культурно-масових заходів у селищі, закінчили роботи по капітальному ремонту мосту, спільно з мешканцями вулиць Молодіжної та Декабристів (на засадах до-льової участі) здійснили капітальну реконструкцію водогонів на вказаних об’єктах, надали субвенцію Петрівській ЦРЛ для заміни каналізаційної мережі в поліклінічному відділенні на суму 200 тис. грн.; надали субвенцію районному бюджету для перевезення пасажирів-пільговиків; для харчування дітей пільгових категорій в навчальних закладах смт Петрового (100 тис.грн.); для оздоровлення дітей Петрового (70 тис.грн.); для придбання вакцини для здійснення профілактичних щеплень (30 тис.грн.); для утримання районного архіву; надано субвенцію службі у справах дітей, сім’ї та молоді на проведення заходів для дітей-інвалідів; надано субвенцію Петрівській районній організації ветеранів для здійснення ремонту приміщення ради ветеранів (20 тис.грн.); надано дотацію КП «Петрівське» для придбання труб та комплектуючих на водоочисну станцію, а також дотацію на оплату електро-енергії, заробітної плати та податків для КП «Петрівське», КП «Петрівський водоканал» та для утримання ДНЗ. Крім того – виготовлено технічні паспорти на будинок малосімейного типу за адресою вул. Літвінова, 19 та на будинки 7, 8, 9, 20, 21 і 22-й. Знову ж таки – біля будівлі колишнього гуртожитку (Літвінова 19) прибрали, нарешті, залежі невикористаних бетонних блоків та будівельного сміття що лежало тут ще з часів його побудови, а на тому місці створили затишну зону відпочинку з дитячим майданчиком.
Початок поточного, 2017 року, порадував нашу малечу густими снігопадами, пишними заметілями, тож новорічні і Різдвяні свята пройшли на тлі справді казкових, дивовижних у своїй красі картинок природи. Але нам ця краса додала чимало клопоту, безсонних днів і ночей, адже вулиці селища та тротуари слід було очистити, зробити їх придатними для руху транспорту та пішоходів. І навряд чи ми змогли б так успішно і своєчасно впоратися з цим завданням, якби не допомога сільгоспвиробників, керівників деяких підприємств та організацій. Зокрема, хочу висловити щиру вдячність за допомогу Олександру Григоровичу та Віталію Олександровичу Поворознюкам, Володимиру Григоровичу Деркачу, Віталію Вікторовичу Волкову та Віталію Анато-лійовичу Вертелецькому. Наша глибока вдячність також Петрівському кар’єру ПАТ «ЦГЗК», зокрема його начальнику Олександру Вікторовичу Тилику та начальнику ГГЦ-2 Олегу Леонідовичу Шитову. Цього року, як ніколи, виявилася продуктивною наша взаємодія і з Петрівським ККП, за що я також дуже вдячна його керівникові - Володимиру Андрійовичу Коліснику. Доземний уклін вам усім, дорогі хлопці, за те, що ви не залишилися осторонь потреб громади, за те, що підставили вчасно своє надійне чоловіче плече. Без вашої допомоги мені зимові проблеми селища вирішити було б нереально, як, до речі, й багато інших важливих побутових проблем. Хочу також подякувати трудовому колективу КП «Петрівське» і його начальнику Юрію Вікторовичу Градановичу, з яким нам пліч-о-пліч доводилося ви-рішувати безліч побутових труднощів.
Отож, як мені здається – за цей рік нами у селищі було зроблено немало, принаймні, я маю про що звітувати перед своїми виборцями, чесно і відверто дивлячись їм у вічі. І все ж, вважаю, ми знаходимося лише на початку великого шляху, на початку творення рідного селища у тому вигляді, в якому я його собі уявляю, і в якому, переконана, вам усім також хотілося б жити. Тож сподіваюся, що, з вашою підтримкою і допомогою, дорогі земляки, ми таки зуміємо створити це селище чи містечко: не так важливо, який статус матиме наше рідне Петрове. Головне, щоб нам не соромно було перед приїжджими за нашу маленьку батьківщину, щоб нам усім хотілося тут жити, працювати, проводити часи дозвілля, з радістю повертатися сюди, коли випаде нагода бувати в чужих краях.
Я впевнена: спільними зусиллями нам цілком до снаги впоратися з цим завданням.
Світлана Тилик, Петрівський селищний голова.