Страшно уявити собі майбутнє людини у сучасному світі. Грізні ознаки наступаючих на людство хвороб, число яких швидко зростає з розвитком цивілізації, лякає багатьох з нас. І змушує боротися за здоров’я - фізичне, розумове, психічне, за поліпшення умов життя кожного з нас і всього суспільства в цілому. Наука робить все можливе. Людський організм можна було б порівняти з великим будівельним майданчиком, де одночасно йдуть і будівництво, і реконструкція. Щодня гинуть кров’яні тільця і з’являються нові. Лейкоцити живуть в середньому 8-10 днів. Білок пе-чінки та плазми крові протягом 10-20. Білок людської шкіри оновлюється повністю приблизно протягом 160 днів. Навіть волосся (білок) повинне не тільки постійно з’являтися, але ще й рости. Таким чином, безперервно виникає нове покоління клітин. А до їх складу входить близько 50 різних компонентів, і всі вони повинні безперервно надходити в людський організм. Якщо раптом не виявиться якого-небудь із них або його замало, то наш організм, насамперед, спробує до цього пристосуватися, «фабрикуючи» найгірше покоління клітин. І так буде до тих пір, поки ситуація не перейде в критичну, - тоді людина може захворіти.

Загальні відомості про інфекційні хвороби

Світ мікробів, що живуть на нашій планеті, надзвичайно великий і різноманітний. Серед великого царства цих най-дрібніших організмів є багато корисних для людини: вони сприяють родючості ґрунту, обумовлюють процеси бродіння, а також гниття відмерлих організмів (тим самим беручи участь в кругообігу речовин у природі), утворюють антибіотики, з великим ефектом застосовуються проти багатьох хвороботворних мікробів.

Поряд з корисними мікроорганізмами існують хвороботворні, які є збудниками інфек-ційних хвороб людини, тварин і рослин.

Число патогенних для людини мікроорганізмів дуже велике. До них належать бактерії у вигляді кульок (коки), паличок різної величини (бактерії, бацили), спірохети, що мають форму спіралі або штопора, вібріони, одноклітинні грибки та віруси.

Необхідно відзначити, що різні хвороботворні мікроорганізми суто специфічні; кожен з них викликає певне захворювання.

Хвороботворні мікроби після своєї загибелі, а деякі з них - і в процесі життєдіяльності виділяють сильні отруйні речовини (токсини). Вони служать найважливішим фактором хвороботворної дії мікробів.

Процес взаємодії хвороботворного мікроорганізму і організму людини називається інфекцією. Протягом багатьох тисяч і десятків тисяч років мікроби пристосовувалися до життя в організмі людини, вдосконалювали свою здатність придушувати його опір, посилювали свої агресивні властивості. У відповідь на це людський організм розвивав і удосконалював свої захисні пристосування, що перешкоджають вторгненню мікроба-паразита і забезпечують перемогу організму, якщо це вторгнення здійснювалося. Так розвивалися пристосування і механізми несприйнятливості (тобто імунітету) людського організму до хвороботворних мікробів. Імунітет після перенесеного захворювання може мати різну тривалість і міцність. Носії патогенних мікроорганізмів, близько спілкуючись з дітьми, або беручи участь в приготуванні їжі, можуть стати джерелами масового зараження інфекційною хворобою. Для кожної інфекції притаманні лише певні шляхи передачі збудника. Ці способи знаходяться в прямій залежності від шляхів виділення збудника з організму, а також від ступеня стійкості його у зовнішньому середовищі. Стійкі мікроорганізми можуть протягом більш або менш значного часу зберігатися на об’єктах зовнішнього середовища, які можуть в цих випадках брати участь у механізмі зараження.

Повітряно-крапельний спосіб передачі збудника спостерігається при тих інфекціях, при яких він знаходиться на слизових оболонках зіва, носа і носоглотки (дифтерія, скарлатина, кір, краснуха, віспа, вітряна віспа, коклюш, свинка, рес-піраторні вірусні інфекції, менінгококовий менінгіт та інші).

Більш складні і різноманітні способи передачі збудника при гострих кишкових інфекціях: дизентерії, черевному тифі, холері та інших. При цих інфекціях збудник виділяється в зовнішнє середовище з кишковими виділеннями хворого чи носія, якими забруднюються різні об’єкти і нерідко руки. Брудними руками заражаються різні предмети: посуд, іграшки, дверні ручки, сходові перила, електричні вимикачі і т. д. Здорова людина, торкаючись цих предметів, забруднює руки, і при прийомі їжі збудник потрапляє в рот. Цей спосіб зараження особливо легко здійснюється у маленьких дітей. У них ще немає елементарних гігієнічних навичок, немає навіть простої огиди, властивої дорослим: вони легко бруднять руки, повзають по брудній підлозі, по землі; будь-який предмет вони беруть в рот. Отже, руки як хворого, так і здорової людини відіграють найважливішу роль у передачі кишкових інфекцій. Ось чому ці інфекції називають «хворобами брудних рук».

При потраплянні інфікованих випорожнень у відкриті водойми, наприклад, в річку, озеро, колодязь , споживання води з них без попереднього кип’ятіння може призвести до зараження. Передача інфекції через харчові продукти та воду може викликати спалах масових захворювань.

У боротьбі з дитячими інфекціями найважливішим запобіжником є профілактичні щеплення.

Респіраторні вірусні інфекції

Серед заразних хвороб людини найбільш частими є грип та інші респіраторні вірусні інфекції. Всі вони викликаються дрібними мікроорганізмами - вірусами, які в разі зараження поселяються на слизових оболонках дихальних (респіраторних) шляхів.

Навіть при легкому перебігу респіраторні вірусні інфекції ослаблюють дитячий організм, знижують його опірність по відношенню до інших хвороб, сприяють виникненню загострень хронічних процесів. Вони підвищують чутливість організму до різних шкідливих факторів, «відкривають ворота» для хвороботворних мікробів і є найбільш частою причиною розвитку запалення легенів та формування хронічних захворювань дихальних шляхів у дітей.

У боротьбі з грипом та іншими респіраторними вірусними інфекціями велике значення мають загальні профілактичні заходи і дотримання правил особистої гігієни. Сутність загартовування полягає в систематичному проведенні заходів по загальному зміцненню організму, в тренуванні його до впливу різних природних факторів. Дитина повинна регулярно займатися ранковою зарядкою, гімнастикою, робити обтирання, приймати душ, здійснювати прогулянки на свіжому повітрі.

Близькі хворого повинні забезпечити йому постільний режим, спокій і гігієнічне утримання (регулярне вмивання, загальні ванни, часта зміна білизни тощо). У приміщенні, де знаходиться хворий, необхідно проводити регулярне вологе прибирання і систематичне провітрювання. Їжа повинна бути поживною і легкозасвоюваною. Необхідно частіше давати хворому пити. Слід уникати того, що стомлює дитину.

Як харчуватися при застуді

Не є секретом, що наше харчування відбивається на нашій красі та здоров’ї, але є деякі продукти, які можуть швидше поставити нас на ноги.

Вилікувати застуду допоможе курячий бульйон.

Ці «ліки» використовували ще наші бабусі. Він має легку протизапальну дію, а також стимулює вироблення слизу, сприяючи відкашлюванню при кашлі. Під час простудних захворювань курячий бульйон хороший як джерело легкозасвоюваного тваринного білка. Це особливо актуально, адже коли немає апетиту - «серйозної» їжі зовсім не хочеться. М’ясо птиці містить багато білка, необхідного для побудови і регенерації тканин організму, а також для боротьби з вірусами і бактеріями.

Йогурт

Цей кисломолочний продукт нормалізує стан мікрофлори кишечника і підвищує імунітет. Проте найкраще вживати самостійно приготований йогурт без додавання цукру. Цукор зводить нанівець всі позитивні якості цього продукту: корисні бактерії в організмі не приживаються, а шкідливі, більш агресивні, починають харчуватися цукром і активно розмножуватися.

Крем-брюле (цукор, крохмаль і молоко).

Не морозиво, зрозуміло, а корисні при кашлі ласощі, які готують на основі цукру, крохмалю і молока. Нагрійте в сковороді 50 г цукру. Коли він стане коричневим, злийте його зі сковороди в склянку гарячого молока, а потім додайте роз-мішану в невеликій кількості все того ж молока 1 ст. л. крохмалю. Випийте теплим. Карамелізований цукор, стікаючи по слизовій оболонці носоглотки і нижче, обволікає її, зволожує, зменшує сухість і усуває роздратування, яке і викликає кашель.

Дуже корисне тепле молоко, змішане в рівних пропорціях з боржомі: цей напій допомагає очистити бронхи і полегшити кашель.

Багато хто з нас не любить приймати лікарські препарати при застуді: мало того, що вони дорогі, містять різні небезпечні хімічні компоненти, так і очікуваний ефект від їх прийому досягається не завжди. У цьому випадку на виручку приходять домашні рецепти. Найпопулярніший метод лікування застуди в домашніх умовах - трав’яний чай:
- ромашка з медом - відвар з медом відомий своїми потогінними, антисептичними і протизапальними властивостями. Якщо ж говорити про мед, то він дуже ефективний при нежиті;
- м’ята - завдяки тому, що до складу м’яти входить ментол, цей напій характеризується чудовими якостями. Він здатний знизити тиск, зняти головний біль, заспокоїти нерви, відомий він і як засіб для релаксації;
- малина - чай з малиною допоможе збити високу температуру і спровокувати інтенсивне потовиділення, що сприяє якнайшвидшому одужанню. Ягоди малини включають у свій склад велику кількість речовин, які володіють жарознижуючою властивістю. Крім того, малина - багатюще джерело заліза;
- імбир - його можна пити цілий рік для підняття свого тонусу. Імбирний чай діє зігріваючи, тому в сирі й вологі осінні дні його потрібно пити просто заради профілактики - зміцнюються захисні сили, знижується ризик захворювання на гострі респіраторні вірусні інфекції. Для приготування цілющого імбирного чаю потрібно взяти корінь імбиру, один лимон, кілька ложечок меду, при бажанні - корицю, гвоздику. Обмежень у кількості ніяких немає - беріть все за своїм смаком;
- липа - дивовижний засіб при перших симптомах застуди. Цей напій знижує температуру, посилює потовиділення, а також володіє протизапальною та відхаркувальною дією;
- шипшина – її плоди містять антиоксиданти, і відомі своїми фітонцидними й бактерицидними властивостями. До того ж, цей напій має приємний смак і пряний аромат;
- іван-чай - універcальна рослина, яка росте поряд з нами; Напій з листя іван-чаю, іноді називають карпатським чаєм;
- каркаде - насправді це зовсім не чай, але за своїми цілющими властивостями не поступається цьому поширеному напою. Каркаде - гібіскус, рослина з сімейства мальв, що називається також суданською трояндою.

А стародавні арабські медичні трактати називали чай каркаде панацеєю - ліками від усіх хвороб. Найкращий у світі чай – під боком!

Кожна людина повинна дбати про своє здоров’я в першу чергу сама. Краще запобігти захворюванню, аніж лікуватися. Важливе місце займає особиста гігієна, активне й здорове спілкування з іншими людьми, комфортні умови праці, раціональне харчування і здоровий спосіб життя. Тож бережіть своє здоров’я та своїх близьких!

Сторінку підготував Дмитро Карабат, лікар-педіатр Петрівської ЦРЛ.