У переддень свята соціального працівника хочемо щиро привітати шановну Інну Олександрівну Лук’янову, керівника територіального центру соціального обслуговування Петрівського району, та весь очолюваний нею колектив, і побажати міцного здоров’я, сімейного затишку, благополуччя, а ще - бути коханими і закоханими, бадьорого настрою, успіхів у нелегкій вашій справі і, звичайно ж, - мирного блакитного неба.
Такие даты празднуют не часто,
Но раз уже пришла пора,
Желаем полной чаши счастья,
И с ней - здоровья, радости , тепла.

Безмежно вдячні за старанне піклування і турботу про нас, людей поважного віку. Ми завжди з нетерпінням чекаємо вас на своєму порозі і потребуємо лагідного вашого слова. З розумінням ставимося до нелегкої вашої праці, що потребує великого натхнення і хисту, щоб задовольнити потреби кожного із нас. Адже, чого гріха таїти, - старі люди нерідко бувають примхливими і вередливими, проте ви з величезним тер-пінням шукаєте підхід до кожної зачерст-вілої душі, що прагне поваги і утіхи.
Саме таким хистом володіє наша Марина Бєлікова, котра нас обслуговує, ми її дуже поважаємо за турботливість і веселу вдачу. Буває, виконає свою роботу і виділить для нас ще хвилинку, щоб поспілкуватися на якусь тему. Незважаючи на велику різницю у віці, ми з нею обговорюємо будь-які питання, що зараз хвилюють сус-пільство. Іноді такий сміх на всю хату лунає, що забуваєш про всі проблеми і болячки.

Відомо, що гнів, сварка, злоба, песимізм скорочують життя, і навпаки: доброта, сміх,радість, оптимізм - продовжують його. Сміх не лише піднімає настрій , а й робить зовнішність людини привабливішою. Веселі люди рідше хворіють і скоріше видужують. Прикро, щоправда, що іноді зовсім не до сміху, особливо в цей неспокійний час, коли в нашу сиву старість підкралась неоголошена війна. Але життя триває, і мусимо сприймати його таким, яким воно є.
Ми вам, дорогі наші опікуни, дуже вдячні за багато таких потрібних нам видів майже безкоштовних послуг, що надає територіальний центр, особисто Вам, Інно Олександрівно, що змогли навколо себе згуртувати такий дружний колектив. Ось днями мене (Р.І.Філіпенко) на дому відвідав юрист з роз’ясненнями, а Віка Лантушенко заміряла кров’яний тиск, вміст цукру в крові. Начебто й нічого особливого, це їх робота. Але яка це чемна, турботлива, лагідна, юна, вродлива людина, немов молода берізонька. Ще й обняла мене і поцілувала на прощання. Ось таке ставлення до нас діє краще за найдорожчі ліки. Тож ми - хоч і старі та немічні, однак не відчуваємо себе забутими і покинутими, адже охоплені вашою увагою, за що велика вам вдячність.
Хай доля ваша буде світла.
Хай щастя буде довгим і рясним.
Земля нехай дарує вам здоров’я,
А небо - ясне сонце й мирну синь!

Валентина Ситник, Раїса Філіпенко, Любов Ященко - пенсіонери смт.Петрового.