Перше коло наближається до фінішу

Минулий футбольний уїк-енд для петрівських уболівальників видався вже не таким розпачливим, як в попередньому турі, щоправда, програму максимум, тобто завоювати такі жадані три очки, які б нам було бажано  привезти із Сум – виконати не вдалося. Втім, очко, здобуте у виїзному поєдинку з командою, що перебуває в турнірній таблиці  на три рядки вище від «Інгульця», все ж можна вважати задовільним результатом. Хоча відчуття розчарування до певної міри знову ж таки присутнє, адже, виходячи з перебігу гри, в якій, не дивлячись на рідні для ФК «Суми» стіни, більшу частину часу беззаперечно до-мінували гравці «Інгульця», рахунок  мав би бути на нашу користь. Однак, переграючи суперника майже за всіма компонентами футбольного мистецтва, ми знову не реалізуємо цю свою перевагу в конкретний результат. Уже на перших хвилинах гри відзначитися у воротах господарів мав Келвін Нвамора. Однак, перекидаючи навісним ударом головою голкіпера сумчан, що не надто вдало вийшов на перехоплення, наш нападник перекинув і поперечину воріт, тож м’яч влучив у сітку, але впавши на неї згори. До середини першого тайму «Інгулець» ще кілька разів небезпечно атакував, але, як це, на жаль, нерідко стало траплятися з нашою командою, несподівано пропустив гол у власні ворота: ледь не в першій атаці сумчан в лінії оборони «Інгульця» знову з’явилися прикрі провали, що дозволило господарям вивести на ударну позицію Івана Брікнера. Удар останнього за точністю і потужністю виявився бездоганним, тож дорікнути Єгору Поповичу (саме він цього дня захищав ворота «Інгульця») в пропущеному м’ячі, мабуть, навряд чи хто зважиться. На щастя, наші футболісти зуміли досить швидко відігратися: вже за півтори хвилини позиційна атака «Інгульця» увінчалася успіхом: потужним ударом в нижній кут воріт Семен Даценко змусив капітулювати голкіпера сумчан, який, до того ж, і не бачив момента удару, адже був закритий власними захисниками, тож зреагувати на удар просто не зміг.

Далі гра продовжилася за відчутної переваги «Інгульця», але більше забитих м’ячів уболівальники не побачили, а під кінець гри обидві команди помітно «підсіли», і цьому була одна цілком об’єктивна причина. Здається, на такому полі за увесь період своїх виступів у змаганнях ПФЛ нашій команді грати ще не довелося: футбольний газон одного з найкращих в Україні стадіонів цього дня нагадував танковий полігон. Як стало відомо, саме напередодні на цій арені в рамках змагань Української Прем’єр-ліги змагалися донецький «Олімпік» (для якого сумський стадіон вважався умовно домашнім) та луцька «Волинь». До того ж, під час їх гри йшов дощ. Тож неважко уявити, яких пошкоджень розкислому газону завдали обидві команди. Як також і неважко зрозуміти, що вся перевага в техніці володіння м’ячем на такому полі вже не є суттєвою перевагою.
А ось другий «Інгулець», який зіграв свою гру на добу раніше, відверто потішив своїх прихильників, «відвантаживши» гостям з Білої Церкви - команді «Арсенал-Київщина» одразу три «сухих» м’ячі. Причому перевага наших футболістів цього дня була настільки беззаперечною, що рахунок міг бути і 5:0, і навіть 6:0. Одного разу гостей порятувала стійка воріт, ще раз м’яч відбила поперечина, а одного разу помічник арбітра зафіксував положення поза грою у Віталія Колеснікова в епізоді, де такого положення явно не було, адже в момент передачі захисник гостей перебував ближче до лінії власних воріт навіть не на сантиметри, що можна було б ще прийняти як ненавмисну помилку, а більше, ніж на метр. Завдяки упевненій перемозі (голи цього дня забивали Микита Жуков, Валерій Коверник та Віталій Колесніков), «Інгулець-2» знову піднявся на четверту сходинку, обійшовши «Балкани». Однак, на жаль, поборотися за місця в трійці лідерів тепер буде дуже непросто, адже надто великий розрив виник між «Рухом», «Кременем» та «Жемчужиною» і рештою команд. Втім, попереду ще ціле коло, тож припиняти боротьбу за лідерство не варто – у футболі трапляється всяке.
Разом з тим, не зважаючи на не надто оптимістичне 16-те місце нашої першої команди, тут також у відчай впадати зарано, адже більшість команд, що боротимуться за виживання в Першій лізі, йдуть більш-менш щільно. Скажімо, «Інгулець» чи «Гірник-Спорт», які перебувають, відповідно, на 16-му й 17-му місці, від команд, що знаходяться в середині турнірної таблиці, відділяє якихось шість очок. Тобто дві поспіль перемоги можуть докорінно змінити ситуацію. Та навіть і «Тернопіль», який, здавалося, вже є безнадійним аутсайдером, після того, як здобув дві перемоги, також повернув собі шанс «на виживання». Отож все вирішиться в другому колі.
На цьому тижні «Інгулець» зіграє свій заключний матч першого кола – на домашньому стадіоні ми прийматимемо столичний «Арсенал-Київ». А вже дев’ятого листопада, знову ж таки на власній арені, прийматимемо «Полтаву», грою з якою розпочнеться друге коло чемпіонату. Друга ж команда заключний матч першого кола проведе в Івано-Франківську, де поміряється силами з тамтешнім «Тепловиком». Тож традиційно побажаємо нашим командам удачі, красивої гри і позитивного результату - він сьогодні, як ніколи, потрібен.

Володимир Кіфенко.

Чемпіонат першої ліги 

Турнiрне становище команд
на 30 жовтня 2016 року

Чемпіонат другої ліги

Турнiрне становище команд на 30 жовтня 2016 року