Турнірне становище знову ускладнилося

Розчарування… Мабуть, важко підібрати інше, більш точне слово, яке охарактеризувало б настрій уболівальників «Інгульця» після суботньої виїзної зустрічі улюбленої команди в Горішні Плавні (донедавна Комсомольськ), де суперниками наших футболістів були гравці одного зі старожилів Першої ліги – місцевого «Гірника-Спорт». Для нас гра з  сусідами - як географічними, так і по місцю в турнірній таблиці -  була особливо важливою, адже, в разі перемоги, давала можливість полишити, нарешті, таку неприємну і незатишну «зону вильоту», водночас  майже впритул наблизившись до групи команд, що перебувають в середині таблиці, а, разом з тим, дозволила б вже з більш на-дійних турнірних позицій підійти до закінчення осінньої частини чемпіонату. Втім, очевидно, надзвичайну важливість  цієї зустрічі для себе усвідомлювали й господарі, адже  для них цей поєдинок відбувався, як мовиться, в боротьбі за шість очок, оскільки давав можливість випередити свого прямого конкурента в боротьбі за право залишитися в Першій лізі, відсунувши нас, таким чином, вже аж на передостанню сходинку. І слід визнати, на жаль для нас, - «гірники» зі своїм завданням впоралися значно краще, аніж «інгульчани». Хоча, якщо судити з перебігу гри, важко сказати, що господарі виглядали силь-нішими. Вже з самого початку ігровою і територіальною ініціативою заволоділи гравці нашої команди, впевнено контролюючи м’яч в середині поля і готуючи «плацдарм» для атаки воріт суперника. Хоча вже зараз, аналізуючи результат поєдинку, в якому ми поступилися господарям з рахунком 1:3, спадає на думку, що горішнеплавненці (так, здається, слід називати тепер представників цього гірничого міста) свідомо віддали ініціативу суперникові, побудувавши гру на засадах щільної оборони зі стрімкими контратакуючими випадами. Таким чином підопічні Ігоря Жабченка (нинішнього головного тренера «Гірника-Спорт») звели до мінімуму перевагу наших гравців в індивідуальній майстерності. Натомість головним козирем господарів стали їх зіграність і тактичний розрахунок, адже саме тактика гри на контратаках і зумовила такий сумний для нас результат. Особливо потужним напрямком атак господарів виявився лівий фланг, саме з якого і виникало більшість загроз лінії оборони «Інгульця».

Можливо, й тому, що, відповідно, правий фланг нашої оборони відверто програвав боротьбу зі швидкими гравцями атакуючої ланки «Гірника-Спорт», час від часу утворюючи у власній захисній лінії «провали», якими й користалися суперники. І один з перших таких «провалів» призвів до того, що вже на 10-й хвилині зустрічі «Інгулець» залишився у меншості: прогавивши ривок флангового півзахисника господарів Юрія Малєя, який отримав точну передачу з середньої лінії поля і виходив сам на сам з голкіпером, Роман Кретов, який в цьому матчі не вперше виступав на позиції правого захисника, був змушений зупинити суперника недозволеним прийомом, внаслідок чого побачив перед собою червону картку.
Втім, навіть перебуваючи в меншості, «Інгулець» тривалий час володів ігровою ініціативою, подовгу розігруючи м’яч та вишукуючи сприятливі нагоди для атаки. Але з атакою знову не склалося: індивідуальними діями гравці начебто й завдали чимало клопоту лінії захисту суперника, однак більшість атак господарі відбили доволі впевнено, а там, де вони не встигали, хибили наші гравці атаки. Кілька разів небезпечними проходами запам’яталися Віталій Колєсніков, Максим Покотилюк, Ніка Сітчінава, згодом – Келвін Нвамора, що вийшов на заміну, однак нашим гравцям бракувало то точної останньої передачі, то точного удару по воротах, отож, практично, всі атакувальні потуги «Інгульця» бажаного результату не принесли. Натомість черговий провал в обороні, все на тому ж правому фланзі, дозволив господарям відкрити рахунок: гол забив невтомний Малєй. Сталося це на 37-й хвилині. До перерви відігратися нам не вдалося. Друга половина гри розпочалася за схожим сценарієм: ми більше контролювали м’яч, але скористатися перевагою в контролі не зуміли. Натомість наша лінія захисту на 65-й хвилині знову здивувала своєю «беззубістю»: після флангової передачі капітан господарів Ігор Кирієнко двічі поспіль пробивав по воротах зі зручного положення, адже ніхто йому так і не завадив це зробити. І якщо після першого удару м’яч влучив у стійку воріт, то вже на добиванні залетів у сітку.
Щоправда, вже в наступній атаці наші гравці відіграли один м’яч, повернувши, таким чином надію своїм уболівальникам та інтригу в матчі, (м’яч на рахунку Максима Покотилюка), однак за кілька хвилин чергова неузгодженість в діях наших футболістів призвела до ще одного пропущеного м’яча, після якого вже всі наші спроби відігратися виглядали дещо сумбурними, хаотичними і приреченими.
Наступну гру «Інгулець» знову проводитиме на виїзді: у неділю, 30 жовтня, в Сумах він зустрічатиметься з ФК «Суми», який на сьогодні з 16-ма очками посідає 13-у сходинку турнірної таблиці. «Інгулець-2» ж прийматиме одного з аутсайдерів Другої ліги - команду «Арсенал-Київщина» з Білої Церкви. В обох цих поєдинках явного фаворита визначити складно: між «Інгульцем» та «Сумами» розрив у очковому доробку не дуже значний, що свідчить про їх приблизно однаковий рівень. Що ж стосується здобутків «Інгульця-2» та «Арсенала-Київщини», то тут, на перший погляд, перевага мала б бути на боці наших футболістів (маємо 23 очки проти 12 у гостей). Однак зараз «Арсенал-Ки-ївщина» на підйомі – в минулому турі білоцерківці з рахунком 2:1 здолали вінницьку «Ниву-В», якій, до речі, за тур до того ми поступилися з таким же рахунком. Тож хто візьме гору в наступному поєдинку – сказати важко. Минулого року, нагадаємо, ігри з цією командою закінчилися для нас виїзною нічиєю (з рахунком 0:0) та домашньою упевненою перемогою (4:1) і запам’яталися хіба що дикунською, хуліганською поведінкою білоцерківських ультрас. Тож хочеться сподіватися, що наші правоохоронці та працівники служби безпеки на стадіоні будуть готовими до чергового «нашестя» на Петрівщину десанту земляків сумнозвісного Вадима Тітушка і змусить їх уболівати виключно в цивілізований спосіб. Нашим же гравцям побажаємо удачі й гарної видовищної гри та, зрештою, - позитивного результату.

Володимир Кіфенко.

 

Чемпіонат першої ліги 

Турнiрне становище команд
на 23 жовтня 2016 року

 М  Команда  І  В  Н  П  М  О
 1  "Ілічівець" Маріуполь  14  12  1  1  29-9  37
 2  "Верес" Рівне  14  9  4  1  30-10  31
 3  "Десна" Чернігів  15  9  3  3  20-10  30
 4  "Геліос" Харків  15  8  3  4  15-10  27
 5  "Нафтовик-Укрнафта" Охтирка  14  7  3  4  25-11  24
 6  "Колос" Ковалівка  15  6  5  4  23-17  23
 7  "Черкаський Дніпро" Черкаси  15  5  7  3  10-11  22
 8  "Полтава" Полтава  15  6  2  7  17-20  20
 9  "Арсенал-Київ" Київ  15  5  4  6  16-17  19
 10  "Оболонь-Бровар" Київ  15  5  4  6  14-16  19
 11  "Авангард" Краматорськ  15  5  4  6  14-18  19
 12  "Буковина" Чернівці  15  4  4  7  13-15  16
 13  "Суми" Суми  15  4  4  7  15-25  16
 14  "Миколаїв" Миколаїв  15  4  3  8  11-16  15
 15  "Скала" Стрий  15  4  3  8  11-19  15
 16  "Гірник-Спорт" Грішні Плавні  15  3  4  8  16-29  13
 17  "Інгулець" Петрове  15  3  3  9  14-23  12
 18  "Тернопіль" Тернопіль  14  2  3  9  10-27  9

 

Чемпіонат другої ліги

Турнiрне становище команд на 23 жовтня 2016 року

 М  Команда  І  В  Н  П  М  О
 1  "Рух" Винники  14  12  1  1  32-9  37
 2  "Кремінь" Кременчук  14  12  0  2  27-8  36
 3  "Жемчужина" Одеса  13  10  1  2  32-13  31
 4  "Балкани" Зоря  14  8  3  3  24-16  27
 5  "Реал Фарма" Одеса  14  7  3  4  26-17  24
 6  "Інгулеці-2" Петрове  13  7  2  4  29-14  23
 7  "Мир" Горностаївка  14  6  4  4  15-9  22
 8  "Нива-В" Вінниця  14  6  2  6  19-19  20
 9  "Кристал" Херсон  14  5  4  5  21-15  19
 10  "Тепловик" Івано-Франківськ  14  5  2  7  22-17  17
 11  "Нікополь НПГУ" Нікополь  15  5  2  8  16-25  17
 12  "Іллічівець-2" Маріуполь  14  5  1  8  22-28  16
 13  "Енергія НК" Нова Каховка  13  4  3  6  19-18  15
 14  "Арсенал-Київщина" Біла Церква  15  4  0  11  18-53  12
 15  "Суднобудівник" Миколаїв  14  2  2  10  10-27  8
 16  "Металург" Запоріжжя  14  2  1  11  14-33  7
 17  "Поділля" Хмельницький  13  2  1  10  8-33  7