Минулий, чотирнадцятий тур чемпіонату України з футболу серед команд Першої і Другої ліги залишив по собі суперечливі враження. Власне, чудовою і видовищною грою порадували обидві наші команди, однак результату – такого на сьогодні необхідного і важливого - домоглася лише одна з них: наша головна команда на власному полі, в присутності кількох сотень своїх уболівальників, вирвала перемогу у стрийської «Скали» буквально на останніх секундах компенсованого арбітром часу. А от другий «Інгулець», який у Вінниці зустрічався з місцевою «Нивою-В», на жаль, поступився господарям з мінімальною перевагою 1:2. Як відбувався цей поєдинок, можемо судити лише за текстовою трансляцією, що здійснювалася вінничанами в мережі «Інтернет», адже його відеотрансляції не було. Але, якщо оцінювати гру за коментарем вінницьких же авторів текстової трансляції, переважну більшість часу ініціативою володіли саме наші футболісти, зокрема в першому таймі вони були значно ближчими до того, аби відкрити рахунок. Однак, уже вкотре в цьому сезоні, жодних реальних дивідендів від своєї тотальної переваги ми не здобули, а натомість внаслідок знову ж таки тимчасової розконцентрації уваги і злагодженості дій у захисті (включно з грубими помилками голкіпера) пропустили один за одним одразу два голи: сталося це на 67-й і 70-й хвилинах. Відповісти ж зуміли лише одним забитим м’ячем автором його на 79-й хвилині став Валерій Коверник.
Ця поразка стала особливо прикрою тому, що всі наші головні конкуренти в боротьбі за першість у лізі свої поєдинки виграли, а отже пішли у відрив, тож наздоганяти їх буде дуже складно. Більше того: свій поєдинок виграли й «Балкани», які перебували нижче за нас в турнірній таблиці, потіснивши нас, таким чином, уже на п’яту сходинку. Чому це особливо прикро, розповім трохи далі, тим більше, що до редакції досить часто звертаються не особливо обізнані з регламентом любителі футболу з проханням роз’яснити порядок міжлігових переходів і таке інше, що може бути пов’язане з виступами обох наших команд в наступному сезоні.
А поки що кілька слів про поєдинок нашої першої команди зі згаданою вже «Скалою». Говоритимемо відверто: хоча спортивна доля сьогодні також не особливо прихильна до стриян, через що вони, майже так само як і «Інгулець», перебувають в нижній частині турнірної таблиці, команда в них дуже непогана і гру демонструє дуже цікаву і видовищну. В цьому, до речі, ми могли переконатися ще першого червня, коли в заключному матчі чемпіонату серед команд Другої ліги між нами велася запекла боротьба за останню (як на той момент вважалося) путівку до Першої ліги. Це вже пізніше до регламенту змагань ПФЛ внесла зміни, завдяки яким у класі підвищилися не лише медалісти першості («Колос», «Верес» та «Інгулець»), а й команди, що посіли місця з четвертого по шосте («Буковина», «Скала» та «Арсенал-Київ»). Тоді ж про це ніхто ще не здогадувався, тож на нашому стадіоні відбувся справжній бій, перемогу в якому з рахунком 2:0 вирвали наші футболісти (голи, нагадаємо, забили Артем Прошенко та Антон Шарко). Але «Скала» вразила тоді як високим рівнем тактичної підготовки та виконавської майстерності, так і бойовим духом своїх футболістів, яким вони аніскільки не поступилися «Інгульцеві». Тож шальки терезів на нашу користь схилила, напевне, й удача, без якої, на жаль (чи на щастя), успіху дуже важко добиватися навіть найбільш добре підготовленій команді.
Дякувати Богу, удача супроводжувала нас і в останньому, по-справжньому бойовому і «валідольному» поєдинку, адже, як уже зазначалося, єдиний переможний гол наші футболісти забили в останній своїй атаці, коли частина уболівальників з розпачем і зневірою вже потяглися до вхідних воріт. Внаслідок цього останнього й, найбільш вирішального штурму невідпорним ви-явився удар в падінні нашого нігерійського легіонера Келвіна Нвамори. Гол викликав вибух бурхливої радості на трибунах стадіону і розпач в стані наших супротивників, які, повторюся, також цього дня виглядали дуже гідно. І все ж, напевне, ми трохи більше заслуговували на перемогу, принаймні створили для цього значно більше сприятливих моментів. Пригадаймо хоча б кілька невлучань після виходу сам на сам Ніки Сітчінави або нерішучість останньої миті Романа Кремова, коли він, опинившись на «убойній» позиції, замість того, щоб узяти на себе відповідальність за точний і сильний удар по воротах, чомусь вирішив віддавати не зовсім зручну передачу на когось зі своїх партнерів по атаці. Та добре все, що добре закінчується, тож привітаємо наших хлопців з заслуженою перемогою, зазначивши, водночас, що поки що ця перемога не дозволила нам покинути зону вильоту, тож дуже бажано (м’яко кажучи) не втратити очки і в заключних поєдинках першого кола, якими мають стати виїзні зустрічі з «Гірником-Спорт» і з «Сумами» та домашня зустріч з «Арсеналом-Київ».
Тепер, як і обіцяв вище, для тих, хто не дуже знайомий з регламентними нормами щодо міжлігових переходів, кількома словами про загальні положення. Отож, за підсумками чемпіонатів у Прем’єр-лізі, Першій та Другій лігах, згідно з чинним на сьогодні регламентом (якщо до нього знову не буде внесено якихось змін, адже у нас це – звична справа), дві останні команди «вилітають» з Прем’єр-ліги до Першої ліги, а їх місця, відповідно, займуть команди, що здобудуть золоті й срібні нагороди в Першій лізі. Швидше за все, однією з таких команд стане маріупольський «Іллічівець», а за другу путівку боротимуться «Верес», «Десна» та «Геліос». Хоча, звичайно, поки що окреслювати коло найбільш вірогідних потенційних щасливчиків зарано, адже попереду ще ціле коло, тож усе ще може статися. Разом з тим, з Першої ліги до Другої вибувають одразу три команди, ті, що посядуть місця з 16-го по 18-те, а на їх місце зайдуть з Другої ліги володарі золотих, срібних та бронзових нагород чемпіонату. Крім того, команда, яка посяде в Першій лізі п’ятнадцяте місце, проведе два так званих «стикових» поєдинки з командою, яка в Другій лізі зуміє вибороти четверту сходинку, за право або ж залишитися, або ж навпаки – потіснити свого опонента в Першій лізі. Таким чином, поки наш другий «Інгулець» перебував у чільній трійці в Другій лізі, можна було б не особливо перейматися місцем першої команди, адже, в будь-якому разі, наше представництво в Першій лізі б збереглося. З таким же розкладом, який ми маємо на сьогодні, цей алгоритм уже не спрацює. Більше того, якщо «Інгулець» полишить чемпіонат Першої ліги, а «Інгулець-2» не завоює права на підвищення у класі, йому доведеться автоматично перейти до аматорської першості, адже дві команди одного клубу перебувати в одній лізі, згідно з регламентом, не можуть. Це, до речі, є і відповіддю тим мрійникам, хто говорить, що добре, аби й «Інгулець» залишився у Першій лізі, й «Інгулець-2» також туди потрапив. На жаль, це неможливо, тож навіть якщо чемпіонат по своєму завершенню і визначить саме такий розподіл місць в турнірній таблиці, то до Першої ліги замість «Інгульця-2» пройде команда, яка буде наступною за своїм турнірним положенням. Щоправда, як бачимо, ці «прикидки» поки що нас цікавлять суто теоретично, адже турнірне становище обох наших команд сподівань для застосування саме цієї норми регламенту поки що не залишає. На жаль… Втім не полишатимемо надії, адже попереду ще два десятки ігор чемпіонату, тобто майже дві третини, тож ще маємо час надолужити згаяне. Принаймні якість гри нашої першої команди вселяє певний обережний оптимізм.
В наступному турі, який відбудеться 22 жовтня, «Інгулець» в Горішніх Плавнях зустрінеться зі своїм сусідою по турнірній таблиці – командою «Гірник-Спорт». В цій грі нам потрібна лише перемога, аби більш оптимістично чекати зимового міжсезоння, в ході якого, сподіватимемося, ряд позицій нашої команди будуть серйозно підсилені. «Інгулець-2» наступний тур пропустить (це пов’язано з непарною кількістю команд в другій лізі), тож найближчий матч, свідками якого «вживу» зможуть стати петрівські уболівальники, відбудеться аж 29 жовтня – «Інгулець-2» прийматиме в своїх стінах суперників з Білої Церкви – команду «Арсенал-Київщина». Де саме відбудеться цей поєдинок (в Петровому чи у Володимирівці), а також о котрій годині він розпочнеться розповімо в одному з наступних номерів газети. Тож слідкуйте за нашими повідомленнями.
Володимир Кіфенко.
На знімку: автор забитого м”яча у ворота «Скали» Келвін Ебуку Нвамора.