Життя, прожите достойно

«Поки ми молоді, старість бачиться нам такою далекою і навіть неможливою.
Нам здається, що ми завжди будемо молодими, але…
Роки минають швидко, і в якусь мить людина починає розуміти, що вона поповнює ряди бабусь та дідусів.»

І. О.Решетовська

Другий місяць осені починається з особливої дати. 1 жовтня у всьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, проголошений Генеральною Асамблею ООН, а в Україні це також і День ветерана.
Цей день – не лише можливість нагадати всім про людський обов’язок бути турботливими і милосердними до найповажнішої частини суспільства. Це і привід для роздумів щодо подальшої долі людства, його культури, взаємозв’язку поколінь.
За міжнародною класифікацією, особою похилого віку вважається той, хто досяг 65 років. Таких у світі нині понад 629 мільйонів, тобто майже кожна десята людина на Землі. До 2050 року число їх у багатьох розвинених країнах збільшиться вдвічі, а загальна кількість складе 2 мільярди осіб.
За даними Держкомстату України, кожен 5 мешканець – це особа похилого віку, шоста їх частина - самотні люди. Половині із самотніх людей потрібна допомога в повсякденному житті, особливо сьогодні, коли для багатьох пенсіонерів основним джерелом існування залишається пенсія, розмір якої не здатен забезпечити нормального життя. Понад  80% з них вимушені існувати нижче «межі бідності», отримуючи мінімальні пенсії, що аж ніяк не може забезпечити достойної якості життя.

Багато літніх людей в Україні страждають від незадовільних житлових умов. Однією з найболючіших проблем, що безпосередньо торкається всіх без винятку людей похилого віку, є недоступність адекватного медичного обслуговування. Всупереч конституційним нормам, безоплатність лікарської допомоги лишилась фактично на папері. Ціни на ліки стають практично недоступними для людей з низькими доходами,  якими у нас є переважна більшість пенсіонерів.
Надто важливою потребою є необхідність більш активного використання виробничого і творчого потенціалу тих, кому за 60. Завдяки цьому суспільство дає можливість особам пенсійного віку подолати складну психологічну межу старості, поставитися до неї як до особливого періоду життя, і, водночас, бути корисними та потрібними суспільству. Окрім того, працюючі пенсіонери, як платники податків, зменшують тягар соціальних витрат, що через низьку народжуваність все важчає на плечах молодших поколінь.
Ми мало замислюємося над тим, хто ж такі «особи похилого віку», чим маємо завдячувати їм. Передусім, це люди, які піднялися на найвищі вершини життя, з яких воно бачиться більш реальним, без оман. Їхнє найбільше багатство – досвід, знання, вміння, мудрість. Це свято людей, котрі присвятили велику частину свого життя вихованню молодого покоління, розбудові нашого рідного краю.
Петрівський кар’єр ПАТ «ЦГЗК» може служити взірцем шанобливого ставлення до своїх колег-ветеранів, людей, чиїми руками, досвідом та умінням і множилася трудова слава підприємства. Зокрема, під час щорічного відзначення головного професійного свята рудокопів – Дня металурга, чествуванню ветеранів кар’єру приділяється особлива увага. У цьому році, скажімо, почесними грамотами та грошовими винагородами відзначили Анатолія Дяченка, Віктора Висоцького та Єлизавету Іваницю. Їх практичний, життєвий досвід, невичерпна енергія, оптимізм та активна громадська позиція повинні стати взірцем для підростаючого покоління. Люди старшого покоління – джерело народної мудрості.
Нинішні «літні люди» є останніми носіями класичної культури межі ХІХ-ХХ століть, того часу, в якому понад усе в пошані були честь, вихованість, толерантність - ті духовні якості, завдяки яким вони гідно пройшли крізь всі жахи тоталітаризму, голодоморів, репресій та війн.
Великий подвиг захисників і визволителів нашої держави назавжди збережеться в пам’яті українського народу. Кожен з нас береже в душі щиру гордість за батьків і дідів, які захищали країну, глибоку вдячність тим, хто вистояв і переміг у війні, хто віддав своє життя в ім’я миру і спокою, не доживши до сьогоднішніх днів. Ми схиляємось перед доблесними ветеранами. Ми в неоплатному боргу перед їх незгасаючими подвигами. Пам’ятаймо і надалі про свій невідплатний борг перед ветеранами та громадянами поважного віку. Робитимемо все, щоб вони щоденно відчували повагу і турботу, мали гідний рівень життя, не втрачали суспільної активності.

Олена Приходкова.

На знімках: Віктор Пляшка, Анатолій Дяченко, Віктор Висоцький, Іларіон Глущенко,Алла Шульга, Валентина Берковська, Вікторія Рибак - пенсіонери Петрівського кар’єру під час святкування Дня металурга (на зустрічі з керівництвом комбінату)