Правові аспекти стягнення аліментів на дітей

Обов’язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття покладений рівною мірою на обох батьків, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі.
Одним зі способів виконання обов’язку з утримання дитини є сплата одним з батьків аліментів на утримання дитини. З аналізу відповідних норм Сімейного кодексу України можна зробити висновок, що аліментами є грошові кошти на утримання дитини, які:
1) відраховуються за добровільно поданою одним з батьків заявою з його заробітної плати, пенсії, стипендії (ст. 187 СК);
2) сплачуються добровільно одним з батьків на підставі укладеного між батьками договору про сплату аліментів (ч. 1 ст. 189 СК);
3) стягуються з одного з батьків на підставі виконавчого напису нотаріуса у разі невиконання ним свого обов’язку за договором про сплату аліментів (ч. 2 ст. 189 СК);
4) стягуються з одного з батьків за рішенням суду (ч. 3 ст. 187 СК).

Як випливає з наведеного вище визначення, аліменти можуть сплачуватись добровільно (1-2), або ж стягуватись примусово (3-4).
У статті 187 Сімейного кодексу України передбачено добровільний спосіб виконання матір’ю або батьком свого обов’язку утримувати дитину шляхом сплати аліментів. Для цього платнику необхідно подати заяву за місцем роботи, (місцем виплати пенсії, стипендії) про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати (пенсії, стипендії) у розмірі та на строк, які вказані у цій заяві. На підставі такої заяви аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати (пенсії, стипендії). В разі відкликання заяви по стягненню аліментів, поданої по місцю роботи, їх отримувач може звернутись до суду.
У ст. 189 Сімейного кодексу України передбачена можливість укладення між батьками договору про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплати. При цьому умови такого договору не можуть порушувати права дитини, передбачені чинним законодавством.
Договір про сплату аліментів укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Основною перевагою цього способу сплати аліментів є можливість примусового виконання такого договору. У разі недотримання умов укладеного договору платником аліментів, той з батьків, з ким проживає дитина, має право звернутися до нотаріуса для вчинення виконавчого напису. Договір з вчиненим виконавчим написом може бути переданий до державної виконавчої служби. У такому разі аліменти будуть стягуватись з платника примусово у порядку, встановленому Законом «Про виконавче провадження», у розмірі, передбаченому договором, без звернення до суду.
У разі неможливості досягнення між батьками угоди про добровільне відрахування (сплату) одним з них аліментів, кошти на утримання дитини (аліменти) можуть бути присуджені за рішенням суду у частці від доходу платника і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК).
З метою примусового стягнення аліментів той з батьків, хто проживає з дитиною, може звернутися до суду з позовною заявою про стягнення аліментів на дитину. У своїй позовній заяві позивач має право просити суд присудити з іншого з батьків (відповідача) аліменти на дитину у певній частці від його заробітку (доходу) і (або), за наявності певних обставин, у твердій грошовій сумі. Частина 2 ст. 182 СК встановлює мінімальний розмір аліментів, що може бути присуджений на одну дитину незалежно від усіх інших обставин. Відповідно до вказаної норми мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, коли аліменти присуджуються у твердій грошовій сумі.
Як вказувалось вище, за загальним правилом, розмір аліментів не може бути меншим від 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, але при визначенні аліментів у твердій грошовій сумі, відповідно до ч. 3 ст. 184 СК України, суд може присудити аліменти і в меншому від мінімального розмірі. У такому випадку дитині додатково призначається державна допомога у розмірі різниці між визначеним судом роз-міром аліментів і 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За рішенням суду аліменти присуджуються від дня пред’явлення позову до досягнення дитиною повноліття. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач надасть суду докази того, що він вживав заходів для одержання аліментів з відповідача в позасудовому порядку, але не міг їх одержати у зв’язку з ухиленням останнього від їх сплати. У такому випадку суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.
У Сімейному кодексі України передбачено можливість присудження аліментів на повнолітніх дочку, сина до досягнення ними 23 років у випадку, якщо вони продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, за умови, що батьки можуть надавати матеріальну допомогу (ст. 199 СК).
Після набуття рішенням суду про присудження аліментів на дитину законної сили, виконавчий лист, виданий на виконання такого рішення, з метою примусового стягнення аліментів необхідно подати до державної виконавчої служби за місцем проживання (перебування, роботи) платника аліментів або за місцем знаходження його майна. Стягнення аліментів здійснюється у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».