З виконробом СВК «Агрофірма «Маріампольська» О.М.Мазурцем ми зустрілися напередодні Дня будівельника, який представники цієї чудової професії відзначили минулої неділі. До цього господарства він прибув у 1973 році за направленням. В тім, що села Луганка і Братське стали красивішими і привабливішими, є неабияка заслуга і трудового колективу який він очолює. На наше прохання Олексій Микитович пригадав, як розбудовувалися ці села.
- Олексію Микитовичу, розкажіть який саме об’єкт зводили першим, коли прибули до Луганки?
- Будівельне господарство мені довелося прийняти від нині вже покійного Л.І.Старова. Тепер розумію, що йому і підлеглим, а ще раніше, у повоєнний час, будівельникам, якими керував І.В.Лагода, було значно важче працювати через брак коштів, будівельних матеріалів, технологій і засобів виробництва. Та все ж таки господарство і село поступово будувалися. За це їх варто згадати добрим словом. А моїм першим об’єктом стала центральна сучасна ремонтна майстерня з усіма допоміжними цехами. Для безперебійної роботи рослинницького цеху вона була вкрай необхідною. Добре пам’ятаю радісні обличчя механізаторів після здачі майстерні, адже раніше їм доводилося в осінньо-зимовий час лагодити техніку під відкритим небом або у пристосованих приміщеннях.
- Чи багато в той час довелося будівельникам збудувати житлових будинків?
-У 70-ті роки господарство стрімко розвивалося. Потрібно було зводити нові виробничі та соціальні об’єкти, тож, звичайно ж, і житло. Словом - роботи будівельникам тоді вистачало. Підрядних будівельних бригад в той час бракувало, відтак зводили все власними руками, а когорта будівельників у господарстві нараховувала майже сто працівників. За рік здавали під ключ по десять і більше будинків, тож упевнено можу стверджувати, що пів-Луганки збудували саме ми. До речі, тепер в цих оселях проживають як ветерани, так і молоді родини, які, при потребі, можуть скористатися послугами знову ж таки нашої будівельної бригади.
- Ви говорили, що на будівництві працюєте вже сорок три роки, тож пригадайте, які об’єкти для Вас були найбільш знаковими?
- У той час на очах маріапольців села гарнішали та стрімко розвивалася їх інфраструктура, тому що тодішні керівники І.Г.Міщанін та його успішний послідовник А.Г. Лисицін ставили собі за мету створити такі побутові умови в селах, які б не поступалися міським. І вже тепер можна стверджувати, що їх мрії здійснилися, і ми гордимося, що в цьому є заслуга і наших будівельників. А найбільш знаковими об’єктами для нас стали нові споруди Будинку культури, ЗНЗ, амбулаторії, приміщення сільської ради, їдальні. На сьогодні сільгосппідприємство має достатню матеріально-технічну базу та досвідчених фахівців, яким під силу робота будь-якої складності.
- А над чим сьогодні працює Ваш колектив?
- Проводимо планову реконструкцію виробничих об’єктів. Під особливою увагою роботи на тваринницькому комплексі, де йде підготовка фермських приміщень до зимівлі. Також створюються побутові умови для трудівників першого відділку. До цього виконали будівельні роботи на токах, полагодили спортивні зали у Будинку культури і школі. Трудовими досягненнями свого колективу я задоволений, адже нині нас працює лише 20 чоловік. На зміну ветеранам праці, котрі були задіяні на будівництві, до нас приходять молоді спеціалісти. Користуючись нагодою, вітаю усіх колег з професійним святом, бажаю їм здоров’я та миру і наснаги до роботи.
- Що ж, ми вдячні вам за розмову і приєднуємося до найщиріших і найтепліших побажань.
Спілкувався Сергій АНДРУСЕНКО.
