Децентралізація влади – це зміна системи управління від монопольно-ієрархічної до партнерсько-горизонтальної, за якої ключова частина функцій центральної влади переходить до місцевих органів самоуправління та ініціативної самоорганізації громади, тобто відбувається кардинальне скасування або формальне послаблення централізації.
Це процес розширення і зміцнення прав та повноважень адміністративно-територіальних одиниць або нижчих органів та організацій при одночасному звуженні прав і повноважень відповідного центру. Проте, чи все так добре, як здається на перший погляд?

Позитивні сторони:
1. Посилюється місцеве самоврядування.
2. Змінюється положення про адміністративно-територіальний устрій: територія України відтепер поділена на області, райони і громади. Громада є первинною одиницею адміністративно-територіального устрою.
3. Закріплюються принципи повсюдності, що означає передачу земель у розпорядження органів місцевого самоврядування за населеними пунктами.
4. Закріплюється принцип спроможності місцевого самоврядування, що гарантує наділення його достатніми повноваженнями та ресурсами.
5. Тепер історичні, економічні, екологічні, географічні, демографічні особливості, етнічні та культурні традиції враховуються при плануванні сталого розвитку адміністративно-територіальних одиниць.
6. Відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування закріплюється принцип субсидіарності, що гарантує передачу на місця, в громади, максимальну кількість повноважень, які органи місцевого самоврядування здатні виконати.
7. Запроваджується ефективне самоврядування на обласному та районному рівнях, як цього вимагає відповідна Європейська хартія – ради отримують право утворювати виконавчі органи, які будуть їм підконтрольні та підзвітні. Ради самостійно затверджують голів виконавчих комітетів.
8. Скасовуються місцеві державні адміністрації, ліквідуються посади голів місцевих державних адміністрацій, натомість вводиться інститут префектів, що мають скоріше контролюючі (дотримання законів), ніж адміністративні функції.
9. Закріплюються гарантії щодо матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування, зокрема щодо місцевих податків та зборів, а також частки загальнодержавних податків та інші доходи місцевих бюджетів на фінансування власних і делегованих повноважень.
10. Із запровадженням Конституційних змін земля, рухоме і нерухоме майно, природні ресурси, інші об’єкти, що перебувають на території громад, підпадають під юрисдикцію територіальних громад та їх органів місцевого самоврядування – жодне питання місцевого значення не може вирішуватися без їхньої згоди.
Негативні сторони:
1. Роздрібний акциз пручатиметься адміністуванню через відсутність касових апаратів та інші засоби ухиляння від його сплати. І, зрештою, істотну частку надходжень від власних податків на місцях все одно доведеться спрямовувати на утримання державних функцій – середньої освіти та базових медичних послуг.
2. Українці болісно сприймають втручання держави в їх приватний простір. Тож існує небезпека, що мешканці малих громад наполягатимуть, що сільський голова на 800 жителів та школа з 20 вчителями на 20 дітей – запорука виживання їх села.
3. Середні школи та лікарні фінансуватимуться з державного бюджету шляхом спеціальної субвенції. А також самостійно за рахунок місцевих бюджетів. А оскільки коштів у держави найближчими роками буде обмаль, лікарні та школи можуть зіткнутись із  серйозною проблемою відсутності коштів на утримання навчальних закладів у малих містечках і постати  загроза недофінансування, а як результат – невиплата заробітніх плат.
4. Префекти отримають симбіоз повноважень, що властиві, скоріше судовій владі та прокуратурі. Обсяг повноважень, які надаються префекту, може призвести до нової форми корупції в регіонах.