Навіщо українці отримують знання на віртуальних курсах найпрестижніших університетів? Досліджував канал ТСН. ua. Ганна Куркова, 27-річна глава HR-відділу великої компанії з іноземним капіталом, досі впевнена: зайняти настільки серйозну позицію їй вдалося завдяки власній допитливості, ініціативності та престижним онлайн - курсам Стенфордського університету. «Спочатку я сподівалася виграти грант на навчання за кордоном і раптом натрапила на такі курси, заповнила анкету, поступила, прослухала лекції онлайн і отримала сертифікат», - розповідає дівчина. Відмітка в резюме про таку освіту зіграла вирішальну роль. З 30 претендентів на місце топ-менеджмент компанії зупинився саме на її кандидатурі. Як пізніше з’ясувалося, закордонних босів підкупив пункт про додаткову освіту. Зараз Ганна Куркова заробляє три тисячі доларів на місяць, їздить на стажування в штаб-офіс компанії в Лондон і відповідає за кадри в компанії, де працює понад тисячу осіб. Її історія успіху надихає багатьох отримувати нові знання. Такі курси дуже популярні за кордоном. Найбільші університети Європи та США пропагують таке навчання не лише локально, можливість отримати додаткові знання має мешканець будь-якої точки світу. Піонером віртуального руху знань став Стенфордський університет, що у 2011 році запустив одразу три таких курси, які зібрали 160 тисяч слухачів з 190 країн світу. Вже через рік десятки провідних американських вищих навчальних закладів пропонували всім охочим безкоштовні онлайн - курси своїх кращих професорів. Слідом за Стенфордським університетом пішли Мюнхенський і Женевський, Політехнічна школа Парижа, університети Риму і Копенгагена. У Великобританії набирає обертів створена в грудні 2012 року платформа масових онлайн-курсів Futurelearn – понад 20 відомих британських вузів, серед яких - університети Уор-віка і Бата, Королівський коледж Лондона і Сент-Ендрюського університету.

До речі, угоду про співпрацю з цією платформою підписали Британська бібліотека та Британська рада. По суті, така освіта стирає кордони між країнами. Так, наприклад, прослухати курс лекцій з молекулярної біології провідного європейського ВНЗ можна з будь-якої точки світу. Для цього людині потрібно всього лише бажання, інтернет та добре знання англійської (французької) мови. До речі, базова освіта для цього необов’язкова. В Україні такі курси лише набирають популярність. Частково це пов’язано з тим, що українська освіта тільки формально інтегрована в Болонську систему, але на ділі наші вищі навчальні заклади поки не використовують всі можливості, надані такою системою. Тих же популярних онлайн - курсів в українських університетах поки немає. Викладачі лише освоюють віртуальні лекції та скайп - заліки. Хоча на ділі такі лекції навіть спрощують працю викладачів і дозволяють їм заощаджувати свій час. Більше того - це може заощадити і ресурси університету й навіть послужити йому додатковою рекламою. Зарубіжна система таких освітніх онлайн - програм виглядає так: відео-лекції, тести та домашнє завдання. Лекції можуть начитувати як в прямому ефірі, так і зберігатися на спеціальних онлайн - архівах. Доступ до них, в більшості випадків, безкоштовний. Крім цього, при таких курсах є спе-ціальні форуми, де можна поспілкуватися з іншими слухачами і навіть отримати консультацію викладача. Нерідко отримання освіти вганяє європейців у борги і не гарантує роботи. Водночас, якщо віртуальний абітурієнт справно виконує домашнє завдання і здає іспит, який приймається в авторизованих тестових центрах або онлайн за допомогою спеціальної програми, що підтверджує особу користувача, він отримує сертифікат. Крім ВНЗ, активно просувають освітні програми в мережі і великі компанії. Наприклад, таким є проект Udacity, створений Себастьяном Трунов, винахідником і керівником інноваційної лабораторії Google X Lab. Там є курси з математики, комп’ютерних наук та бізнесу. Український підхід у тому, незважаючи на те, що програми українських вищих навчальних закладів не представлені поки онлайн, наші співвітчизники активно почали впроваджуватися в систему віртуальної освіти. «Краще закінчити курси престижного іноземного університету, ніж отримати освіту в якомусь малопрестижному інституті України», - вважає Олег Павленко, який цього року закінчив школу. «Така ос-віта просто знахідка для зайнятих людей, для тих, хто вирішив перекваліфікуватися або усвідомив, що його професія не затребувана на ринку праці», - говорить Ганна Куркова.
На утримання влади в Україні щороку витрачають 3 мільярди гривень, тоді як, на науку - 81 мільйон. Ще один плюс - такі онлайн - курси безкоштовні. Ні за підручники, ні за лекції професорів, ні за консультації платити не потрібно. «Процедура вступу проста: реєструєшся на сайті і вибираєш курси, які тобі подобаються. Можна просто слухати лекції. Можна після лекцій робити завдання (есе) і здавати тести», - розповідає Таїсія Герасимова. Зараз вона прослуховує курси «Жінки та рух за громадянські права» та «Введення стратегічних інновацій в організації». Ці курси надані популярним освітнім проектом Coursera. За її словами, на навчання вона витрачає три-п’ять годин на тиждень. «Ці курси - один із способів отримання сучасної корисної інформації, яка допомагає як у кар’єрі, так і в повсякденному житті. Тому й беру різні курси - від прав людини до нейробіології. Є мінуси в подібного роду сайтах - вони, переважно, «заточені» на точні науки, особливо корисні для програмістів. Журналістика і піар практично не представлені, хоча я вже знайшла кілька курсів. Планувати навчання можна самостійно», - пояснює Таїсія. До речі, в іноземних освітніх проектах проявляють інтерес до мешканців СНД. Так, деякі ВНЗ стали викладати лекції російською та навіть українською мовами. Це має залучити до такої освіти ще більше наших громадян. Як стати віртуальним студентом? - Обрати курси на освітньому проекті; - Зареєструватися на сайті і заповнити спеціальну анкету; - На електронну пошту прийде повідомлення про старт курсів (якщо ви запізнилися, приєднатися можна і пізніше, але доведеться самостійно «добрати» пропущені години); - Стежити за лекціями, виконувати своєчасно завдання; - Скласти іспити; - Отримати сертифікат з підписом викладача та реквізитами освітнього проекту (ВНЗ). Найпопулярніші проекти для самостійної освіти: - Coursera - Khan Academy - EdX - Stanford iTunes U - UMass Boston Open Courseware - OpenCulture - Udemy.
А Ви чули про такі можливості освіти, чи може вже навчаєтесь онлайн?

Підготувала Олена Приходкова.