Про що мовчить історія
Не так давно у нашій районці була опублікована стаття «Брати слов’яни? Чи брати слов’ян?» У ній мистецтвознавець і історик Оксана Буланова, на основі більш детального вивчення холодної зброї, довела, що у середньовіччі Росія і Туреччина були двома братніми державами і народами. Тепер щодо мови. Мова, як відомо, дзеркало життя народу. І не тільки свого, а й сусіднього. Ніяка мова не запозичила стільки слів з тюркської мовної групи, як російська. Ми, не задумуючись, промовляємо такі слова як «фата», «комиш», «ковбаса», вживаємо «базар», «болван», «кандали», «мазут», «баран», «софа», «каракуль», «кобура», «бугай», «барон», «балик», «торба», «шашлик», «каторга». У давній переписці між Москвою і Константинополем московські князі величали себе словом «хан». Такі вирази як «чорний день», «рахувати зорі», прислів’я «Нема диму без вогню», «І вовки ситі, і кози цілі». Це теж взято з тюркських висловлювань. А старий Московський Кремль будували не місцеві майстри, а турецький зодчий Керімлі. І як би не стверджували московити, що архітекторами були відомі італійці, факт зостається фактом. Достатньо побувати в районі старого Стамбула (Султанахмет) і подивитися на гравюри, на яких зображена стара Москва, все стає ясно. Цікаво, що царська династія Івана Калити – це та сама легендарна династія Ханів – царів Золотої Орди. Останнім царем - ханом династії Калити – був Борис Годунов. Згодом з’явилися Романови, право на трон яких було під сумнівом.
Предки ординських князів вели запеклий спротив Романовим. І щоб якось утвердитися на троні, династія Романових почала стирати факти історії. В результаті з’явилося багато білих плям, які, за вказівкою останніх, заповнялися всякими масонами і розенкрейцерами. Романови не шкодували на це грошей. В результаті оригінали рукописів російських Середніх віків були втрачені. Є тільки пізні копії ХVІІ –ХVІІІ віків. До речі, Романови ніколи слов’янами не були. Додам від себе: дідусь відомого і талановитого російського воєнначальника Олександра Васильовича Колчака, розстріляного більшовиками, був турком за національністю і комендантом Кам’янець-По-дільської фортеці.
Григорій Василів
(За матеріалами Оксани Буланової, історика і мистецтвознавця).
