Моя професія вічна
Кращі з кращих працівників ЦГЗК, чия робота впродовж року була ефективною для виробництва, сприяла поліпшенню умов праці, нагороджуються золотим нагрудним знаком «Людина року». Їх імена вписані в літопис комбінату золотими літерами, а їхні портрети прикрашають Алею Слави підприємства. Про одного з володарів цього почесного звання ми хочемо розповісти.
Найвища нагорода
Видобуток руди – технологічний процес особливої складності. Він неперервний і ведеться цілодобово у будь-яку пору року. А люди, які виконують це завдання, достойні поваги і захоплення. Серед них і машиніст бурової установки Олександр Меделян. Вже 12 років він працює на Петрівському кар’єрі. Ще студентом Тернівського технікуму Криворізького технічного університету він прийшов на кар’єр підсобним робітником. Освоївши професію машиніста бурової установки, став справжнім майстром своєї справи. Сьогодні на нього покладено багато виробничих завдань: монтаж, виконання спуско-підіймальних робіт, обслуговування обладнання, керівництво процесом буріння, чітке і бездоганне виконання правил безпеки і багато іншого. Якісно виконуючи планові ремонтні роботи, він домігся зменшення часу аварійних простоїв бурової установки на 15%, має високі виробничі показники – у 2015 році пробурив на 2050 п.м. більше в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року. Брав участь в розробці пропозицій по НС зі зменшенням кількості і частоти переключень ліній електропередач, що дозволило знизити експлуатаційні затрати на 9,5 млн.грн.
Це скромна, але ціле-спрямована людина, яка не зупиняється на досягнутому, рветься до нових вершин.
-Нагрудний знак «Людина року» - безсумнівно, моя найвища нагорода, – розповідає Олександр Меделян. – Мене переповнює гордість і розуміння, що я зміг внести свій вклад у виробництво нашого кар’єру. Звичайно, висловлюю велику вдячність моїй бригаді, в якій трудяться чудові люди. Без них мої заслуги були б значно меншими. Багато чим я зобов’язаний моїм колегам, наставникам по роботі, а саме начальнику Петрівського кар’єру Олександру Тилику, в.о. начальника бурової дільниці Олександру Когуту, машиністу, який навчав мене азам професії, Віктору Кривачу. Взагалі, я дуже хочу, щоб на мене рівнялися. Для цього всіляко намагаюся підвищити свої профільні знання, удосконалюватися в буровій майстерності. Адже, якщо є сприяння трудовим досягненням, його потрібно використовувати. Мені завжди приємно ділитися досвідом з молодими машиністами, готувати їх до самостійного буріння.
Кар’єр – моя друга домівка
-В дитинстві я мріяв стати водієм автобуса, - згадує володар нагрудного знаку «Людина року». – Але зараз розумію, що кращої за мою професію немає. Багато хто вважає, що вона вічна, оскільки буріння – це єдиний спосіб отримати достовірну інформацію про геологічну будову земної кори. Дуже люблю свою роботу і ціную її. І я надзвичайно радий, що більше 10 років тому, за порадою знайомих, потрапив на Петрівський кар’єр. Для мене він – друга домівка. Тут є і віддані друзі, і уважні колеги. Тут мій рідний буровий станок СБШ-250 МН. З його допомогою я встановлюю свої трудові «рекорди». Один з останніх – перевиконання півторадобового плану за одну робочу зміну. Вибурив свердловини, загальний метраж яких 320 п.м. Знаю, що, якщо я виконаю роботу якісно, то отримаю повагу не тільки від колег своєї бурової, а і екскаваторної дільниці.
Моє натхнення в сім’ї і рибалці
Так твердить Олександр Меделян. Для нього важливо після чергової виробничої зміни з почуттям виконаного обов’язку йти додому, до сім’ї, до сина.
-Не зважаючи на те, що йому тільки три роки, мені дуже хотілося б, щоб він пішов моїм шляхом, став машиністом бурових установок. Тому, що це професія не тільки цікава, а й добре оплачувана.
Моє хобі – рибальство. Цим займаюся впродовж усього року. Я заядлий рибалка і зовсім не уявляю себе без цього заняття. На природі, під час кльову, відпочиваєш і морально, і фізично. А потім вдвічі приємніше насолоджуватися з рідними гарним уловом. Мій особистий рекорд – сом вагою близько 6 кг.
Марина ЛЕВЧЕНКО
(газета ЦГЗК «Авангард», 19 травня 2016 р.)
