З історії холодної зброї

Мабуть, ніяка наука не викликає такого зацікавлення у людей, як історія. Але, в даному випадку, мова іде про історію холодної зброї росіян-московитів. Майстри-зброярі завжди виготовляли зброю, прикрашаючи її орнаментом, цитатами, коштовним камінням і дорогоцінними металами. Деякі екземпляри є справжніми шедеврами і коштують досить дорого. Коли до рук історика і мистецтвознавця Оксани Буланової потрапили шолом і меч царя Михайла Федоровича, вона була здивована. Автором цих виробів був відомий на той час кремлівський майстер-зброяр Микита Давидов. Приблизна дата виготовлення цих раритетів - 1621 рік. Але справа в тому, що клинок даної зброї був прикрашений арабським орнаментом. Сура з Корану написана арабською мовою «обрадуй віруючих».
Деякі російські знавці намагаються довести, що автором цієї зброї є не М.Давидов, а зброяр-мусульманин. Але чому поруч із сурою зображено три корони, увінчані православними хрестами? На зброї, яку виготовляли мусульманські умільці, більше ніде немає зображення хрестів. До речі, шапка Мономаха теж прикрашена висловами із Корану арабською мовою. А як пояснити зображення на старовинній німецькій гравюрі зустрічі московитів з послами, де в російських вельмож на головах одягнені парадні чалми, прикрашені перами? Ще на одній гравюрі сам Степан Разін зображений у чалмі. Та щодо зброї. Російські історики доводять, що все це подарунки зі Сходу. Але якщо це і так, то таких подарунків занадто багато. Напевно, чимало московських воїнів носили зброю, де поряд з хрестом і півмісяцем був напис: «Немає Бога, окрім Аллаха і Мухамеда - пророка його». І воювали проти мусульман тією ж зброєю. Можливо, в силу своєї неграмотності не всі могли прочитати арабську в’язь. Але особиста шабля князя Андрія Івановича літа 7021 року (по-нашому 1513 року) вся була прикрашена сурами з Корану арабською мовою.
Те саме можна сказати про російські герби, де поруч з мусульманським півмісяцем можна побачити зображення хреста. Парадокс, але це має своє пояснення. Ще у середньовіччі дві сусідки – Росія і Туреччина – жили в дружбі і любові. Стамбул - він і Константинополь, він і Царгород. Та згодом офіційна російська історія почала «змальовувати» турків як «исчадиє ада», агресивними і жорстокими «басурманами». В результаті до Першої Світової війни між Туреччиною і Росією відбулося вісім кровопролитних воєн, п’ять з них розпочала Росія.
(За статтею О.Буланової «Брати слов’яни? Чи брати слов’ян?»)

Григорій Василів.