«Інгулець» - в Першій лізі!

Ну ось і сталося! Те, на що ще рік тому ми могли сподіватися хіба що у найсміли-віших своїх мріях, на цьому тижні стало реальністю: здолавши у заключному поєдинку чемпіонату України прямого свого конкурента в боротьбі за медалі – стрийську «Скалу» з рахунком 2:0, наші хлопці посіли третю сходинку в турнірній таблиці, цим самим виборовши собі право уже з наступного сезону виступати в Першій лізі вітчизняної першості.

Про те, що третя команда Другої ліги потрапить до Першої ліги напряму, без так званих «стикових» матчів, як передбачалося раніше, стало відомо ще за добу до звітного поєдинку, після того, як виконком професійної футбольної ліги ухвалив зміни до регламенту, що визначають порядок «міжлігових» переходів. У зв’язку зі зміною кількості команд, які з наступного сезону виступатимуть в Прем’єр-лізі і в Першій та Другій лігах, і з’явилося згадане рішення. Слід зазначити, що на момент його прийняття реальними претендентами на прохідне третє місце залишалися три команди: «Інгулець», стрийська «Скала» та чернівецька «Буковина». Причому, саме «Інгулець» зі «Скалою» і мали зустрітися в очному поєдинку за цю єдину вже, що залишилася, путівку між собою. Враховуючи бойовий дух та спортивні амбіції гравців «Скали», було зрозуміло, що в Петровому очікується дуже запеклий та імпульсивний двобій.

І, як згодом з’ясувалося, очікування ці справдилися. «Скала» справді показала себе дуже сильним, потужним колективом, одним із кращих у нинішньому чемпіонаті. Тим приємніше констатувати, що навіть таку нестримну і міцну команду наші хлопці переграли упевнено і, як мовиться, - без шансів для суперника. Як і в найкращих своїх поєдинках, особливою міцністю і надійністю позначена була гра лінії захисту «Інгульця», практично повністю нейтралізувавши швидких і технічних гравців атаки гостей. Хоча, відверто кажучи, з огляду на провальний матч «Інгульця» в Щасливому в попередньому турі, були деякі побоювання, що й до вирішальної гри наші хлопці підійдуть не в найкращих своїх кондиціях. Проте цього разу вони довели, що у разі належної психологічної налаштованості на гру, вони можуть гідно протистояти будь-якому суперникові. Тож навіть потужна і нестримна «Скала», яка до Петрового їхала виключно за перемогою, цього дня не змогла їм завадити зробити цей найвідповідальніший і найскладніший крок до досягнення своєї мети.

Повертаючись же безпосередньо до того, як проходив звітний поєдинок, маємо зазначити, що перша половина гри переможця не виявила, і попри територіальну й ігрову ініціативу, якою більшою мірою воло-діли саме наші футболісти, «Скала» доволі уміло захищалася і час від часу небезпечно «огризалася». В окремих випадках, щоправда, дещо більше, ніж контратаки «Скали», уболівальників «Інгульця» непокоїли деякі суперечливі рішення арбітра, які, здавалося, демонструють дещо більшу прихильність саме до команди гостей. Втім, стверджувати цього не буду: можливо, справді кілька допущених помилок були саме звичайними суддівськими помилками, а не проявом тенден-ційності по відношенню однієї з команд. Тож перша половина зустрічі завершилася з рахунком 0:0. А вже початок другого тайму майже ні в кого не залишив сумнівів у кінцевому успіху наших улюбленців: тоді як гравці «Скали», «вибігавшись» у першому таймі, дещо «підсіли», футболісти «Інгульця» навпаки – стали нарощувати темп, змушуючи гостей усе частіше помилятися, порушуючи правила. Саме після одного з таких порушень проти Антона Шарка метрах в п’яти від лінії штрафного майданчика був призначений штрафний удар, який узявся виконати іменинник – Артем Прошенко, який саме цього дня святкував власний день народження. Сильним, точним і влучним ударом Артем і вивів «Інгулець» вперед, зробивши собі, таким чином, найкращий подарунок до свята. Після забитого м’яча «Інгулець» не збавив обертів, а продовжував нестримно тиснути на ворота гостей, і невдовзі цей натиск знову увінчався успіхом: за порушення правил проти того ж Антона Шарка, який цього дня був одним із кращих у нашій команді (а як згодом з’ясувалося – і кращим гравцем усього заключного 26-го туру за оцінкою ПФЛ) було порушено правила вже у штрафному майданчику. Пенальті упевнено реалізував сам «постраждалий». Отож підсумковий результат зустрічі 2:0, який і засвідчив нашу перемогу, а разом з нею і здобуття омріяної путівки до Першої ліги.

Слід зазначити, що звітна гра по-праву вважалася головним матчем туру (через вказані вище обставини), а тому викликала чималий уболівальниць кий ажіотаж. Чого варта лише кількість високоповажних гостей, які цього дня прибули до Петрового, аби також стати свідками цієї надзвичайної події. Зокрема, на VIP-трибуні, поруч з президентом ФК “Інгулець» Олександром Поворознюком, був помічений прокурор Кіровоградської області Анатолій Коваленко, начальник обласної поліції Сергій Кондрашенко, звичайно ж, цього дня не могли залишити цю подію поза своєю увагою голови райдержадміністрації Сергій Завалій та районної ради Тамара Сакара. Трохи із запізненням до уболівальницьких лав доєднався і сам керівник області Сергій Кузьменко. Хоча якраз на «родзинку» спортивного видовища, тобто на забиті м’ячі, Сергій Анатолійович встиг. Більше того – наші гравці тривалий час не могли відкрити рахунок, а коли на стадіоні з’явився губернатор – відразу домоглися успіху. Тож, можливо, Сергій Кузьменко став для нашої команди таким собі щасливим талісманом, який слід брати з собою кожного разу на удачу? Жарт, звичайно, але, безумовно, ми завжди будемо й надалі раді бачити його серед численної когорти прихильників «Інгульця». Тим більше за таких радісних для нас обставин. Сподіваємося, що в його серці, окрім, звичайно, прихильності до рідної «Олександрії», знайдеться часточка уваги й до нашої команди, яка також гідно представляє спортивну міць Кіровоградщини.

І наостанок про наступне. Пригадується, ще напередодні щойно завершеного чемпіонату президент клубу Олександр Поворознюк сказав: «Друга ліга для нас не самоціль. Ми плануємо пройти її за один рік і увійти до Першої ліги». Зізнаюся, тоді ці слова здалися дещо самовпевненими. Звичайно, ми уже давно знаємо Олександра Григоровича як людину не лише слова, але й діла, і все ж закрадалися певні сумніви. Он «Кремінь», «Кристал» та й та ж «Скала» в другій лізі змагаються вже не перший десяток років, причому нерідко зупинялися лише за крок до омріяної мети. А ми тут хочемо за рік… Але вже вкотре Поворознюк довів, що він уміє і любить дивувати. Дивує як своїми орга-нізаторськими здібностями, так і неймовірним патріотизмом. Серед нас людей, що вміють і знають як заробляти гроші, сьогодні не так вже й мало. Але чи багатьох знаємо таких, що вкладають зароблене, аби розвивати і прославляти свій край, свою маленьку батьківщину? Сьогодні ж Петрівщина стає одним з визнаних футбольних центрів нашої держави саме завдяки Поворознюкові, та й до решти проблем соціально-економічного розвитку району він не залишається байдужим. Хіба не приклад для наслідування?
Зараз у футбольному житті нашої країни настає певне затишшя: уся увага уболівальників буде прикута до змагань Європейської першості, на якій, сподіваємося, авторитет нашої країни гідно відстоюватимуть члени національної збірної. А вже затим – стартує чемпіонат в Першій лізі. Змагання, яке додасть нам чимало хвилин радості і розчарувань, щасливої втіхи і переживань. Очевидно, тепер нашим гравцям буде складніше підкорювати футбольні вершини, адже і Перша ліга – це уже рівень відчутно вищий, та й налаштовуватися на гру з нашою командою її суперники будуть не як на такого собі середнячка з провінційного селища, а як на сильну і потужну команду з власними завданнями і ам-біціями. І все ж не маю сумніву, що задніх «Інгулець» пасти не буде. Йому цього просто не дозволить зробити президент, для якого одним з головним девізів життя є гасло – «робити добре, або взагалі краще нічого не робити». Отож уже невдовзі в історії спорту Петрівщини буде відкрито нову сторінку. І, сподіваємося, зрештою вона також буде позначена своєю славною історією.

Володимир Кіфенко.

На знімках: щаслива мить тріумфу; уболіваальники, які цього дня завітали на стадіон, отримали величезну насолоду; спільна для усіхрадість - уболівальників, гравців та президента клубу; «танок вдячності» від петрівських «ультрас»; бризки шампанського на честь переможців.

Чемпіонат другої ліги 

Підсумкова турнірна таблиця