У Петрівськосму НВК нещодавно пройшов семінар-тренінг для вчителів з медійної грамотності. Його провела Ірина Маранська – методист науково-методичної лабораторії з гуманітарно-естетичних дисциплін Кіровоградського педагогічного інституту післядипломної освіти. Подібні семінари проводяться в рамках реалізації проекту «Медіаосвітній десант» - «Медіаосвіта для сільських громад», який діє за фінансової підтримки Британської Ради в Україні. Впродовж останнього року вже проведено 14 семінарів на різні теми. Мета семінару – передати його учасникам інформацію, якою вони поділяться з колегами, дітьми.
Семінар-тренінг про-йшов, як і всі подібні заходи, в інтерактивній формі, коли учасники отримують інформацію і нові знання під час веселих ігрових ситуацій, вільного спілкування і обміну думками.
Були досліджені поняття «інформація» і «пропаганда», відмінності між цими медіа-продуктами. Всі були одностайними, погодившись, що інформація залишає простір для того, щоб її отримувач склав власну думку про подію, а пропаганда має на меті нав’язати людині певне уявлення чи переконання, спрямоване, здебільшого, на емоційне сприйняття. Недаремно рушійними факторами пропаганди є так звана формула «7 С» - смерть, страх, секс і т.д. Пропагандистські методи часто базуються на перекручуванні фактів, маніпуляції ними, приховуванні інформації, яка суперечить меті пропаганди, відвертій брехні.
Учасники тренінгу переглянули інформаційний і пропагандистський відео-ролики. Вони ознайомилися з технологіями відбору інформації, основними етапами її отримання, пошуку і формування самої новини, основними інструментами подачі матеріалу, які застосовуються в мас-медіа.
Зрозуміло, що коли власниками найпопулярніших телеканалів та інших ЗМІ є олігархи Фірташ («Інтер», НТН), Коломойський (1 + 1), Ахметов («Україна»), то саме вони і визначають по-літику ЗМІ, принципи добору і подачі новин. Тому, щоб мати можливість отримувати більш-менш достовірну інформацію, не варто довіряти лише одному джерелу, потрібно вміти її співставляти і аналізувати, як мовиться - «вчитись читати між рядками».
Учасники заходу розглянули також такі поняття, як «фейк» і «джинса».
«Фейк» – це приклад маніпуляції інформацією, коли, наприклад, використовується подія, яка мала місце в зовсім інший час і в зовсім іншому місці, або ж просто вигадана. «Джинса» – журналістський термін, який означає публікацію замовленого матеріалу, за який журналіст отримав певну матеріальну чи іншу вигоду. Джинса найчастіше має правдивий характер, хоча, як правило, тенден-ційний.
Недаремно кажуть, що той, хто володіє інформацією, той володіє світом. Але володіти інформацією - не означає ділитися нею з усіма. Саме тому інформація в мас-медіа, в першу чергу - пропаганда, є надпотужною зброєю. Ціле-спрямована пропаганда, яка використовує мову ненависті і ворожнечі, є причиною багатьох воєн і трагедій міжнаціонального а то і світового рівня. Нинішня війна на Сході України – 100-відсотково продукт пропаганди, бо ж величезна кількість як росіян, так і жителів Донбасу свого часу повірили, що в Україні до влади прийшли фашисти, які мають на меті винищення всіх російськомовних громадян.
На Нюрнберзькому процесі, разом з військовими злочинцями і політичними діячами нацистського режиму, були засуджені до страти і кілька провідних журналістів, яких було визнано винними у розпалюванні міжнаціональної ворожнечі. А в маленькій країні Африки Руанді досить довго тривала війна між двома місцевими племенами, яка забрала сотні тисяч життів. Після її закінчення головним винуватцем був визнаний і засуджений власник радіо-станції, на хвилях якої цілеспрямовано розпалювалася ворожнеча між племенами.
Тож головним завданням семінару-тренінгу було навчити його учасників вміти аналізувати інформацію, не довіряти стереотипам, які створюють хибне уявлення про події, людей тощо.
Анатолій РЯБОКОНЬ.
На знімку: І.Маранська виступає перед учасниками семінару.
