Ще на крок ближче до мети

Безумовно, головною подією в спортивному житті не лише нашого району, а й близько півтора десятка міст України, чиї команди беруть участь в цьогорічному розіграші чемпіонату України по футболу серед команд другої ліги, стала недільна зустріч наших улюбленців – футболістів ФК «Інгулець» з лідерами першості – гравцями ковалівського «Колоса».

Цього дня на стадіоні навчально-тренувальної бази «Інгулець» у Володимирівці зібралося близько семи сотень глядачів. Причому, серед уболівальників можна було побачити не лише любителів футболу з Петрівщини, а й небайдужих гостей з Жовтих Вод та з Кривого Рогу. Крім того, на одній з трибун висадився десант у складі близько двох десятків уболівальників клубу з Київщини, які, натхненні успішним виступом своїх земляків у боротьбі за вихід до першої ліги, приїхали на Петрівщину, аби їх підтримати. Що ж, цього дня усі, хто побував на цьому спортивному видовищі, залишилися задоволені побаченим, адже гравці обох команд продемонстрували справді змістовну, бойову і безкомпромісну гру. Кількома словами, очевидно, варто відмітити злагоджений, дуже сильний і майстерний колектив гостей.

Цього дня усі, хто дивився згадану гру, могли переконатися, що лідерство «Колоса» абсолютно невипадкове: нинішньому наставнику ковалівців Руслану Костишину вдалося сформувати справді потужний ансамбль, де кожен з виконавців досконало виконує свої функції настільки грамотно й уміло, що, гадаю, далеко не кожна й першолігівська команда здатна була б його здолати. Особливо помітними на полі були «зіркові» футболісти – екс-гравці національної збірної та молодіжної збірної України Віталій Лисицький та Іван Кривошеєнко, яких, очевидно, багато футбольних уболівальників пам’ятають по виступах за найсильніші клуби Української Прем’єр-ліги, зокрема, першого - по київському «Динамо», «Дніпру», «Чорноморцю» та «Кривбасу», а другого - як гравця донецького «Металурга», «Ворскли» та «Іллічівця». Тож особливо приємно констатувати, що на полі своїм «зірковим» візаві наші футболісти абсолютно не поступалися, а виглядали навіть більш упевнено й переконливо. Особливо відчутною ігрова й територіальна перевага «Інгульця» була в перші 10-15 хвилин гри, коли гостям просто не давали «зачепитися» за м’яч, пресингуючи на їх же половині поля. Саме в ці перші хвилини «Інгулець» й провів кілька потужних атак на ворота гостей, які, втім, взяттям воріт не завершилися. Щоправда, далі гравці «Колоса» вже дещо вирівняли гру і навіть провели декілька гострих контратак, одна з яких ледь не завершилася неприємністю для «Інгульця»: вийшовши на перехоплення, Денис Бобров не встиг зайняти місце у воротах, тож потужний удар захисника гостей змусив схопитися за серце багатьох уболівальників нашої команди. Втім, виручив Леван Махарадзе, який зумів відбити м’яч уже, практично, з лінії порожніх воріт. А початок другого тайму повторив сценарій першого: знову «Інгулець» став атакувати швидко, потужно, як з використанням гострих проходів по центру, так і флангових прострілів. І в якусь мить стало помітно, що захисники «Колоса» просто не встигають за швидкими атакувальними діями «Інгульця». Відтак вони стали все частіше вдаватися до недозволених прийомів, аби зупинити наших нападників. На жаль, як здалося, напевне, не одному мені, дещо втратив важелі управління грою арбітр поєдинку Володимир Міланич, який вперто не хотів помічати  грубості гостей, завдяки чому події на полі стали набувати відверто нервового характеру. Натомість арбітр на лінії раз-по-раз став фіксувати положення «поза грою», навіть у тих випадках, коли в момент передачі захисники гостей перебували ближче більше як на метр до лінії власних воріт. І все штурм «Інгульця» набув уже такої сили, що впоратися з ним  не могли ні футболісти «Колоса», ні їх «помічники» в суддівській формі. Кульмінація поєдинку сталася десь на 55-й хвилині, коли після проходу в штрафному майданчику гостей був грубо збитий Антон Шарко: свисток арбітра промовчав, незважаючи на те, що порушення було доволі очевидним. А ще за хвилину вже поза межами штрафного майданчика гравці «Колоса» збили Миколу Коляду. Це порушення було вже настільки беззаперечним, що арбітр був просто змушений призначити штрафний удар. Виконати його взявся Леван Махарадзе і зробив це бездоганно: м’яч, пролетівши над стінкою, влучив у поперечину воріт, а далі вдарився об газон вже за їх лінією і знову відскочив у поле. Тож, фактично, сам Леван Махарадзе міг вважатися автором забитого м’яча. Але, як виявилося, цього взяття воріт арбітри не помітили, відтак дуже доречно на добиванні опинився саме Андрій Голуб, котрий сильним ударом головою просто вколотив м’яч у сітку так, щоб уже ні в кого жодних сумнівів не виникло. Треба віддати належне нашим хлопцям – після забитого м’яча вони не збавили обертів, намагаючись утримувати рахунок, а продовжували методично тиснути на ворота «Колоса», змушуючи гостей більше часу приділяти увагу захисту своїх воріт, аніж намагатися створювати власні атакувальні дії.

Відтак перемога з рахунком 1:0, звичайно, не є розгромною, однак по грі «Інгулець» абсолютно справедливо її домігся, на радість нашим уболівальникам, та, водночас, дещо засмутивши уболівальників не лише «Колоса», але й чернівецької «Буковини», рівненського «Вереса» та стрийської «Скали», які, якщо судити з їх коментарів у соціальних мережах, сподівалися, що після звітного 20-го туру одним конкурентом в боротьбі за путівки до першої ліги поменшає.

Проте, сьогодні, схоже, саме «Інгулець» стає одним із потенційно найвірогідніших кандидатів на підвищення у класі - як за якістю гри, яку демонструє, так і за рівнем складності поєдинків, що їх залишилося зіграти до кінця чемпіонату.

До речі, тепер, навіть упевнене лідерство «Колоса» вже не здається таким беззастережним: так, нас із ковалівцями ще розділяють сім очок, а команди, що посідають поки що друге і третє місця («Скала» та «Верес») відстають від лідера на п’ять очок. Але кінець чемпіонату для «Колоса» видасться, мабуть, найскладнішим, ніж для будь-кого, адже, окрім «Інгульця», в тих шести поєдинках, що залишилися, їм доведеться зіграти ще й з усіма іншими претендентами в боротьбі за путівки до першої ліги – зі «Скалою», «Вересом» та «Буковиною». Чи зуміють вони в усіх цих поєдинках набрати максимальну кількість очок – знатимемо вже невдовзі. Однак для нас має стати втішним будь-який результат, адже якщо один з конкурентів набиратиме очки, то інший втратить. Щоправда, й нам самим тепер в жодному разі не бажано втрачати очки, а значить не можна недооцінювати жодної з команд, навіть якщо вони десь із дна турнірної таблиці, адже, нагадаю, минулого року саме з такими «середнячками» ми втратили значну кількість балів. Особливо ж складними, здається, можуть виявитися ще дві гри – у селі Щасливому, що під Києвом, де зараз проводить свої домашні матчі «Арсенал-Київ», та домашній поєдинок зі «Скалою», який стане заключною грою в чемпіонаті. Очевидно, саме в останньому турі остаточно й визначаться щасливчики і невдахи першості. За регламентом, нагадаємо, до Першої ліги напряму потраплять дві перші команди, а третя проведе два так званих «стикових» поєдинки з командою, що посяде третє від кінця місце в першій лізі. Щоправда, зараз не виключається можливість підвищення у класі для дещо більшого переліку команд, якщо через фінансові труднощі в наступному чемпіонаті будуть вимушені знятися з турніру окремі команди Прем’єр-ліги та першої ліги. Втім, на це, звичайно, краще не сподіватися, а домагатися здійснення своєї мети саме на футбольному газоні.

І насамкінець кілька слів про виступ «Інгульця-2». У своєму другому поєдинку чемпіонату України серед аматорів футболісти нашої другої команди здолали суперників з Каховки – футболістів «Авангарда» з рахунком 1:0. Гол на рахунку Артема Ковтуненка. Поки що в своєму квартеті «Інгулець-2» з трьома очками посідає третю сходинку, поступаючись «Врадіївці» лише за різницею забитих-пропущених (у команди з Миколаївщини + 1, а у нас -1). Втім, тут лише в груповому етапі залишається зіграти ще 4 тури, тож вся боротьба, напевне, буде попереду.

Володимир Кіфенко.

На знімку: гравці «Інгульця» дякують своїм палким уболівальникам за гарячу підтримку.

Чемпіонат другої ліги

Турнiрне становище команд на 24 квітня 2016 року