Сергій Завалій: Оцінку моїй роботі нехай дають жителі Петрівщини

Не вірте словам, вірте діям – ця істина якнайкраще характеризує діяльність різних органів влади.
Рік тому на посаду голови Петрівської районної державної адміністрації був призначений Сергій Володимирович Завалій. Для жителів району він був, як кажуть, «темною конячкою», адже він не місцевий, тож мало хто про нього щось чув.
Перше знайомство з ним виявилося позитивним, бо з’ясувалося, що це молода людина, з рівним, спокійним характером, виваженим ставленням до оточуючих, яка добре обізнана з механізмом управління і прийняття рішень, вміє чітко формулювати завдання і шляхи вирішення проблем. Залишалося побачити, як ці вміння реалізуються в практичну діяльність. І ось настав час робити певні висновки, адже позаду рік роботи.
Слід сказати, що, як і перше знайомство, підсумки його діяльності впродовж цього року дають підстави для цілком позитивної і оптимістичної оцінки, бо всі слова керівника району втілюються в реальні справи.
Отже, про роботу на посаді очільника Петрівщини впродовж року, що минув, і йтиметься в нашій розмові з Сергієм Завалієм.

-Сергію Володимировичу, саме цими днями виповнюється рік відтоді, як Ви очолили Петрівську районну державну адміністрацію. Сюди, як відомо, Ви прийшли з приватної структури. Тож, безумовно, у Вас уже сформувалося власне бачення відмінності роботи на державній службі від роботи в господарчому секторі. Скажіть, що, на Ваш погляд, варто було б запозичити в приватних структурах і чого позбутися в державній службі?
- Дійсно, я вже рік працюю на посаді голови Петрівської районної державної адміністрації (якось швидко він промайнув, здається, ще вчора начебто було моє офіційне представлення), а вже ось пройшов цілий рік.
Гадаю, якщо ставитися відповідально до виконання власних посадових обов’язків – як у приватній структурі, так і в державній установі – значної різниці немає. Найголовніше – виконувати свої обов’язки якісно і професійно. Що б можна було запозичити з приватних структур державній службі? Цікаве запитання. Гадаю, в першу чергу, скоротити до мінімуму бюрократичні формальності. Скажімо, в приватній структурі усі важливі рішення приймаються швидше, без обов’язкового ланцюга погоджень. Сюди б я відніс і зменшення «паперового» стилю роботи, адже робота з великою кількістю документів у паперовому вигляді відбирає дуже багато часу. А ось в приватній структурі кожен працівник відповідає за певну конкретну ділянку роботи. На державній службі часто, коли має місце необхідність розгляду чи то скарги, чи то звернення, чи прохання про вирішення певного питання, вони направлені до вище-стоящого органу, пересилаються до нижчестоящого, дії якого оскаржуються. Ще одна принципова відмінність – це рівень заробітної плати. Ось у нашій районній державній адміністрації вже проведені численні скорочення, тоді як кількість поставлених завдань тільки збільшується й збільшується. Але при цьому люди отримують заробітну плату на рівні мінімальної. Звичайно ж, це неправильно. Кожен працівник має повністю віддаватися своїй роботі, але й отримувати за це достойну заробітну плату.
- Можливо, Вам доводилося чути розмови поза спиною, мовляв, «понаїхали тут чужинці, начебто своїх достойних не знайшлося». Як Ви до цього ставитеся?
- Знаєте, реагую на це абсолютно спокійно. По-перше, я не вважаю себе на Петрівщині чужим, як, власне, й будь-де на Кіровоградщині. Ось, наприклад, я народився і виріс в смт Компаніївці, проживаю в Олександрії, а працюю в нашому Петрівському районі, тож, звісно – найбільший відрізок свого часу проводжу саме на Петрівщині. Як мовиться, разом з петрівською громадою і в радості, і в горі. Тож тим, хто так говорить, хочу нагадати, що саме тоді, коли в район «понаїхали чужинці» розпочався ремонт Центральної районної лікарні, ФАПів, центрального мосту, що з’єднує обидва береги Інгульця в Петровому та церкви на правобережжі. Можливо, ще не зовсім так, як хотілося б, але все ж, зрештою, розпочалися роботи по ремонту доріг, та й загалом в район у більшому обсязі стали залучатися кошти. Тож, гадаю, оцінку, хто «свій», а хто «чужий», найкраще дадуть самі люди, які тут проживають.
-Як Ви плануєте свій робочий день, яке місце в ньому займають нагальні та щоденні питання? Чи трапляються в роботі «аврали»?
- Взагалі, я людина, яка любить і намагається планувати своє життя, свою роботу, хоча, звичайно, не завжди це вдається. Щоп’ятниці, разом з керівником апарату і заступниками, ми розробляємо план дій на наступний тиждень. Тобто сюди ми вносимо і обов’язкові зустрічі і календарні заходи… Це дозволяє нам якомога оптимальніше і раціональніше використовувати свій час.
Крім того, щоранку в моєму кабінеті ми проводимо нараду із заступниками та керівником апарату, аби погодити наші дії на поточний день, щось, можливо, відкоригувати та прийняти відповідні рішення. Таку ж нараду проводимо й наприкінці робочого дня, де підсумовуємо, що вдалося, а що, можливо, можна було б зробити й краще. «Аврали», звичайно ж, трапляються. Головне – спокійно на них реагувати і намагатися оперативно і швидко вирішувати всі питання.
- 8-го квітня відбулася позачергова сесія районної ради, головним питанням якої став перерозподіл видатків районного бюджету. Чи не було це пов’язано з робочим візитом в район голови ОДА С.Кузьменка?
- Дійсно, можна вважати, що ці питання, як і візит голови обласної державної адміністрації Сергія Кузьменка між собою пов’язані. Адже справді на 2016 рік від Петрівського району до фонду регіонального розвитку було подано ряд проектів. І саме під час робочого візиту голова обласної державної адміністрації повідомив, що за результатами роботи обласної комісії з оцінки та забезпечення проведення конкурсного відбору інвестиційних програм та проектів регіонального розвитку, що будуть реалізовані за рахунок коштів районного Фонду регіонального розвитку, відібрані чотири інвести-ційних проекти по Петрівському району. Ось вони: 1) заміна віконних блоків (прорізів) у головному корпусі Петрівської центральної районної лікарні; 2) заміна віконних блоків (прорізів) у інфекційному відділенні Петрівської ЦРЛ; 3) капітальний ремонт теплосистеми Петрівського НВК; 4) капітальний ремонт (заміна віконних прорізів) по Луганській загальноосвітній школі. По усіх цих чотирьох проектах передбачено фінансування на суму 4 млн. 890 тис.822 грн. Отже під час свого робочого візиту Сергій Анатолійович і повідомив, що саме ці чотири проекти пройшли конкурсний відбір, тож маємо сподівання, що усі вони обов’язково будуть зреалізовані вже у цьому році. Позачергова ж сесія районної ради була необхідною для того, щоб, згідно з умовами фінансування, забезпечити співфінансування у розмірі 10% вартості проекту (тобто 489 тис. гривень), що й стало внеском району в реалізацію цих проектів, а значить – в розвиток галузей освіти та охорони здоров’я.
До речі, мушу зазначити, що у С.Кузьменка склалися гарні враження від перебування в нашому районі, а оскільки ми в багатьох питаннях відчуваємо його підтримку, то, гадаємо, що й ці проекти будуть своєчасно втілені в життя.
- Цього року в планах продовження комплексу ремонтних робіт в ЦРЛ, тож які саме роботи заплановано виконати і чи правда, що деякі відділення змінять своє місце розташування?
- Я вже неодноразово зазначав, що охорона здоров’я та освіта для нас є двома пріоритетними галузями. Справді, по Центральній районній лікарні ми багато чого встигли зробити в 2015 році, зокрема замінили системи водогону та каналізації в головному корпусі, виконали ремонтні роботи по частині терапевтичного відділення. Разом з тим, чимало заходів запланували й на 2016 рік. Це ті два проекти, про які ми щойно говорили – заміна вікон в головному корпусі та інфекційному відділенні. Крім того, ми бачимо, в якому жахливому стані у нас перебуває вхід до головного корпусу. Тому обов’язково полагодимо цоколь будівлі і вхід до головного корпусу, адже це своєрідна вітрина – «обличчя» ЦРЛ, тож важливо, щоб воно мало привабливий вигляд. Також ми вже віднайшли кошти для проведення ремонтних робіт в рентген-кабінеті, адже, зізнаюся, коли перший раз, разом з Миколою Миколайовичем Яновським та з Тамарою Вікторівною Сакарою, ми зайшли до рентген-кабінету, то отримали легкий шок від, того, в якому він дійсно занедбаному стані. Відтак ми виділили 200 тис. гривень на його ремонт з бюджету району. Необхідно також приділити ретельну увагу поліклініці – Ви також, певне, бачили, що вона в ненайкращому стані.
За екологічні кошти в поточному році буде відремонтована каналізаційна мережа. Розпочали також ремонтні роботи в кабінеті малої хірургії та ряді інших приміщень в поліклініці. Для лабораторії придбано мікроскоп, аналізатор, придбано переносний електрокардіограф. Будуть, звичайно, виділятися кошти на інше обладнання та ліки.
В ідеалі було б повністю реконструювати систему опалення, але зрозуміло, що за один рік всі заходи по приведенню до належного стану ЦРЛ виконати неможливо. Тому в цьому році ми замінимо, як мінімум, два котли, а, якщо вдасться, то й чотири, аби була економія тепла і, відповідно, коштів. Також, як я вже сказав, будуть виділені кошти на придбання ліків.
Раніше з’являлася інформація стосовно того, що неврологічне відділення буде переведене в приміщення терапевтичного відділення. Я зустрічався з працівниками і пояснив, що ця інформація не відповідає дійсності, неврологічне відділення залишиться там, де перебуває на даний час. Там, до речі, вже виконаний чималий обсяг ремонтних робіт силами працівників відділення. Ще залишилося замінити 5 вікон на металопластикові. Я пообіцяв працівникам, що надам допомогу, щоб ці вікна замінити.
- Ми говоримо про великий комплекс робіт, який заплановано на цей рік. Звичайно, на все це потрібні кошти. Тож наступне питання стосовно того, як виконуються бюджети сільськими та селищними радами за І квартал цього року? В державі триває процедура децентра-лізації, тож які додаткові повноваження отримають об’єднані громади? На які кошти можуть розраховувати ці громади і чи зможуть вони по-господарськи їх використати?
- Ви ставите зараз цілий комплекс питань, що стосуються сфери фінансів, Що ж, спробую відповісти по порядку. Отже за січень-березень 2016 року надходження до загального фонду місцевих бюджетів ра-йону склали 13,8 млн грн., що на 4,2 млн.грн. або на 43% більше, ніж за відповідний період 2015 року. Якщо більш простими словами, то бюджети, як районний, так і місцеві – виконуються. Ми розуміємо, що значне перевиконання має місце саме у місцевих бюджетах. Мовою цифр – це значні кошти. Головне – їх використати правильно, раціонально і ефективно. Якщо це ремонтні роботи – то спочатку буде правильно зробити покрівлю, потім - систему опалення, каналізацію, водовідведення, а вже потім розпочинати інші внутрішні роботи.
У процесі децентралізації, я вважаю, звичайно, зміни повинні відбуватися. Але хотілося б, щоб вони, передусім, полягали в передачі фінансових ресурсів на місця, по-друге, на місця обов’язково потрібно повертати й повноваження по розпорядженню землею, щоб сільський чи селищний голова мав змогу сам на своїй території приймати ті чи інші управлінські рішення.
- У відповідності до законодавства стосовно декомунізації у багатьох населених пунктах району з’явились вулиці з іменами легендарних постатей української історії, іменами тих, хто творить історію незалежної України сьогодні, хто в цю мить боронить її на Сході країни. Настав, здається, час, коли всіх захисників потрібно вшанувати в якомусь монументі, який би з’явився і у нашому районі і який би був вдячністю поколінь захисникам України, які завжди стояли за її цілісність, незалежність. Знаю, що такі пропозиції були, а як ця робота продовжується сьогодні?
-Так, на початку року ми проводили зустріч з представниками громадських організацій району за участю голови районної ради, керівників структурних підрозділів райдержадміністрації, на якій запропонували встановити на центральній площі Петрового пам’ятний знак чи комплекс або композицію, що нагадуватиме всім про подвиг і воїнів АТО, і «афганців», і чорнобильців. Я не розумію, чому за весь цей час, (а це декілька десятиліть!), у районі не знашли можливості встановити пам’ятники «афганцям» та чорнобильцям, які свого часу проявили мужність, стійкість, відвагу і героїзм при виконанні солдатського і чоловічого обов’язку.
Ми провели зустріч абсолютно публічно і намагалися почути один одного, зрештою, домовилися, що учасники зустрічі – громадські організації, обдумають та подадуть відповідні ідеї, пропозиції стосовно пам’ятного знаку для подальшого розгляду. А що далі сталося – мені зрозуміти важко: жодної пропозиції від громадських організацій – ініціаторів встановлення пам’ятних знаків так подано й не було. Прикро те, що пишучи мені відкритого листа через районну газету, актив громадської організації «Союз Чорнобиль», висловив протест проти встановлення єдиного пам’ятного знаку, перекрутивши при цьому факти, що, мовляв, таке рішення вже прийняте. Але ж це не так. Зустріч проводилася відкрито і публічно, пропозиції обговорювалися, але чомусь на цьому етапі поки що все зупинилося. Хочу задати зустрічне питання чорнобильцям: чому раніше – 5 чи 10 років тому не порушувалося це питання, не приймалися рішення і не здійснювалися будь-які дії, адже наш район залишився єдиним в області, що не має пам’ятного знаку на честь ліквідаторів Чорнобильської катастрофи? Ще одне питання: а за які кошти вони планують встановити цей пам’ятний знак? І коли наше буття сьогодні невідкладно ставить вимогу перед нами: навести лад в центральній районній лікарні, ремонтувати школи, допомагати бійцям АТО, підшефній військовій частині – чи раціонально нам фінансувати і витрачати кошти на будівництво одразу кількох окремих монументів – чорнобильцям, «афганцям», учасникам АТО? Тому й було запропоновано створити в райцентрі таке місце, куди б могли прийти і вклонитися і ми, і наші діти – подвигу захисників України. Перед цим, звичайно, вислухавши всіх і взявши до уваги всі пропозиції.
- Свого часу геральдичною службою були розроблені зображення герба Кіровоградської області і кожного з 21 районів. В зображенні герба симво-лічно були позначені й історичне минуле, і те, чим славиться сьогодення. Також на кожному гербі є так звана девізна стрічка, яка на зображенні герба Петрівського району ще з минулих часів і до сьогодні залишається незаповненою. Ось, наприклад, на стрічці герба Кірово-градської області написано – «З добром до людей», на іншій стрічці написано: «Віра, Надія, Любов». Можливо, варто було б все таки подумати і розмістити на ній заклик, чи девіз, якийсь вислів, що закликав би нас до єдності?
- Цікава пропозиція. Я гадаю, на наступній зустрічі з громадськими організа-ціями ми зможемо її обговорити.
- У райдержадміністрації створено робочу групу з моніторингу соціально-економічного розвитку територій, за результатами роботи якої буде складений і підписаний тристоронній договір намірів про співпрацю. Декілька слів про пророблену роботу на сьогодні, і головне – мета?
- Я хочу Вам сказати, що дана робоча група створена не тільки з метою моніторингу розвитку територій, а, в першу чергу, для того, щоб на місцях надавалася практична і консультативна допомога. Тобто, працівники робочої групи, виїжджаючи на місце безпосередньо, знайомляться із станом справ на кожній території. Вони спілкуються як із сільським головою, так і з депутатами рад та з жителями населених пунктів. Ті питання, які постають в ході даних робочих візитів, відразу на місці аналізуються, і, дійсно, потім складається відповідний протокол намірів, де чітко вказуються всі питання, які плануються на 2016 рік по даній території: що планується, що потрібно зробити і районній, і місцевій владі. На даний момент робоча група вже здійснила робочі візити на територію Зеленської, Іскрівської, Водянської, Богданівської і Луганської сільських рад. Я вважаю, що це дуже гарна ідея, дуже багато питань вирішується безпосередньо під час виїздів на місця.
- Актуальне і головне питання на сьогодні, бо Петрівський район – аграрний: аграрії вже завершують комплекс весняно-польових робіт і, враховуючи несприятливі кліматичні умови осені, як вони до них підготувалися? Як завершуються ці роботи ?
- Весняно-польові роботи тривають у нас активно і справді вже підходять до завершення. Погода, слава Богу, добра, дає можливість нашим сільгосппідприємствам працювати на полях, тому я з впевненністю можу сказати, що район буде із хлібом.
- Щовесни вже традиційно відбувається Всеукраїнська толока з благоустрою сіл, селищ, міст України. Як вона проходить у нашому районі?
- Ця робота розпочалась уже досить давно, гадаю, що жителі району це помітили. Багато уваги приділяється наведенню порядку у наших лісосмугах, до цієї роботи залучені і працівники МНС, Петрівський райавтодор, районне підприємство комунального господарства працівники бюджетної сфери – райдержадміністрації, ра-йонної ради, лікарні, освіти, культури та територіальні органи. Ця робота триває і буде продовжуватись. Дуже великий обсяг робіт по благоустрою виконують сільські та селищні ради. Реально наводиться лад по усіх населених пунктах району, і я тут хочу подякувати і сільським головам, які вже працюють не першу каденцію, і новообраним, зокрема, хочу відзначити сільських голів Водяного, Богданівки та Луганки, які виконали величезний об’єм робіт з благоустрою.
Користуючись нагодою, хочу запросити всіх петрівчан 23 квітня 2016 року взяти участь в черговому суботнику в рамках Всеукраїнської акції «Зробимо Україну чистою разом», щоб спільно навести порядок там, де ми живемо. А далі – зберігати все, що зроблено, підтримувати чистоту і лад.
- Вся ця підготовка, напевне, приурочена і до свята Великодня, і до Дня Перемоги, і до днів, коли ми поминаємо наших предків?
-Так, справді, люди в день Великодня об’єднуються навколо одвічних християнських цінностей. Головне - і надалі зберігати ці цінності, провести цей день у колі сім’ї, родини, відвідати церкву чи храм. А на поминальні дні – пам’ятати своїх предків, віддати їм шану та відвідати могили, бо хто не пам’ятає свого минулого – той не матиме майбутнього.
-З кожним роком набирає гостроти проблема браконьєрства на водних артеріях району, самовільне вирубування лісозахисних смуг, їх знищення через випалювання стерні та бур’яну, проблеми додає і відсутність фінансування з боку держави держлісгоспів. Як цей вузол проблем вирішується в нашому районі?
- Переді мною, як перед головою районної державної адміністрації, неодноразово порушувалися питання боротьби з браконьєрством. Дані доручення керівнику поліції та відповідної інспекції про акти-візацію роботи з даного питання. Стосовно роботи підрозділу Держлісгоспу – районний бюджет взяв на себе питання його фінансової підтримки.
- На завершення нашої розмови, розкажіть про свою діяльність як депутата - нашого представника в обласній раді. Тут приходить на згадку, як реагували деякі петрівчани на те, що Ви балотуєтесь в депутати облради, адже вони думали, що не встигли Ви прийти в район, а вже Вас кудись забирають? Тоді, часом, доводилося чути: «Не будемо за нього голосувати, хай він ще попрацює тут у нас..» Було в нас таке, ми з цього приводу навіть цілі роз’яснення давали…
- Скажу відразу, що працюватиму і на посаді голови райдержадміністрації, і як депутат обласної ради. В облраді я увійшов до складу постійної комісії з питань бюджету, фінансово-економічної політики та інвестицій. До мене надходять і депутатські звернення, наразі працюю над ви-рішенням питань щодо якості доріг і дорожнього покриття, про виділення додаткових коштів для ремонту дороги від с.Ганнівка до с.Іскрівка та мосту на цій дорозі, ремонту мосту в с.Новий Стародуб та внесення змін до Постанови КМУ № 1147 - питання пов’язані з будівництвом скважини.
- Що ж, ми вдячні Вам за спілкування. Тепер чекатимемо нових зустрічей та нових інформаційних приводів, аби наші читачі та слухачі завжди були в курсі подій, що стосуються перспектив розвитку району, і щоб чули про них, як мовиться, з перших уст. Удачі Вам, і нових продуктивних звершень.

Спілкувалися Олександр Дога, Володимир Кіфенко.