ТОВ «Агрофірма «П’ятихатська» та СВК «Агрофірма «Маріампольська», без сумніву, є найбільш знаними і прославленими господарствами не лише у нашому районі, а й далеко за його межами. І якщо «Маріампольська» має більш давно історію успіху, то здобутки «П’ятихатської» особливо виразно стали відчутними впродовж останнього десятиліття, після того, як у 2006 році господарство очолив на той час ще досить молодий, але вже дуже діловитий, здібний і в хорошому сенсі амбіційний керівник Олександр Поворознюк. Словом, сьогодні як на Кіровоградщині, так і загалом по Україні і «П’ятихатська», і «Маріампольська» вважаються своєрідними візитними картками району, господарствами, кожне з яких має свій власний арсенал здобутків, і якими їх працівники по праву можуть гордитися. Втім, радість за їх успіхи і, відповідно, гордість за них, певне, відчувають не лише працівники вказаних господарств, а й взагалі чимало жителів Петрівщини, тож коли поповзли чутки, що між керівниками «пробігла чорна кішка» - ці чутки багато кого засмутили і стривожили. Що ці чутки небезпідставні, стало зрозуміло тоді, коли п’ятихатці подали до районної газети оголошення, що мають намір викупити майнові паї своїх сусідів. Очевидно, наступним кроком мала б стати не просто економічна конкуренція, а справжня «холодна війна», від якої навряд чи авторитет району був би у виграші, а господарства (чи, як мінімум, одне з них) могли б зазнати як матеріальних, так і репутаційних втрат.
Однак цими днями сталася подія, яка, здається, має усіх нас заспокоїти – керівникам обох славетних господарств вистачило мудрості зустрітися, поспілкуватися і порозумітися. В ході спілкування з’ясувалося, що «зерна розбрату» між ними постійно підживлювала якась третя сторона. Хто саме – можна робити різні припущення, однак, зрозуміло, що в нашу епоху так званого «дикого» ринку наявність двох успішних, перспективних і потужних господарств могла «муляти» багато кому – як у нашому районі, так і за його межами. Тож добре, що і Олександр Поворознюк, і Костянтин Міщанін це, зрештою, «прорахували», і далі на провокації вже не повелися та, маємо надію, – більше й не поведуться. Більше того – в ході особистого спілкування керівники домовилися про взаємну підтримку і координацію дій, про партнерські взаємини як в стосунках з пайовиками обох господарств, так і безпосередньо в господарській діяльності. Зокрема, Костянтин Володимирович пообіцяв, що в стосунках з пайовиками маріампольці більше не ділитимуть людей на «своїх» і «чужих», тож для усіх у селі будуть однаковими умови користування водогоном, який обслуговує агрофірма, усі на однакових засадах зможуть скористатися послугами їдальні господарства в разі якоїсь урочистої чи скорботної події, також усім на однакових умовах господарство надаватиме послуги з посіву та обробки земельних ділянок.
До речі, завершилася зустріч між обома, відтепер сподіватимемося, добрими партнерами, оглядинами машинно-тракторного парку «П’ятихатської», оскільки Олександр Григорович, з огляду на намір маріампольців напередодні посівної кампанії посилити свій технічний арсенал, вирішив поділитися власним досвідом щодо доцільності придбання тих чи інших одиниць посівної техніки, показавши наочно переваги і вади окремих сучасних екземплярів.
Крім того, й Олександр Григорович, і Костянтин Володимирович домовилися постійно сприяти один одному у веденні господарської діяльності, ділитися секретами і тонкощами хліборобської справи та перевіреними новаціями в тваринницькій галузі, а також робити усе можливе, аби авторитет і слава обох господарств, а отже й усієї нашої Петрівщини і надалі зростали й примножувалися.
Володимир Кіфенко.
На знімку: рукостискання, що символізує початок добрих партнерських взаємин.
