про стан боротьби зі злочинністю та охорони громадського порядку інформує Олександр Лисенко.Із сесії районної ради

Серед переліку питань порядку денного п’ятої сесії районної ради сьомого скликання, засідання якої відбулося на цьому тижні, певне, до найважливіших і найактуальніших на сьогоднішній день можна віднести інформацію начальника Петрівського відділення поліції Долинського відділу поліції ГУНП України в Кіровоградській області Олександра Лисенка про стан законності, боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності на території району за минулий, 2015 рік, а також представлення ним же районної комплексної програми протидії злочинності та підтримання публічної безпеки і порядку на 2016-2018 роки.

Власне, чому ці питання сьогодні особливо важливі і актуальні – певне, зайве пояснювати не варто: жителі району вже добре знають, що останнім часом рівень злочинності в районі значно зріс, і, передусім, в частині протиправного заволодіння чужим майном, тобто крадіжок. Не секрет, що останнім часом ціла низка крадіжок прокотилася як у Петровому, так і в селах району, причому, характер їх стає все більш різноманітним: крадуть як з приватних домоволодінь, так і з припаркованих біля багатоквартирних будинків автомобілів, також жертвами злочинних посягань ставали аптечні заклади, об’єкти ПАТ «Укртелеком», інші об’єкти приватної, державної чи корпоративної власності.

І якщо у статистичному вимірі (принаймні за оцінкою начальника Петрівської поліції) збільшення кількості крадіжок, у порівнянні з попереднім роком, зросло не надто й відчутно (з 209 зареєстрованих випадків до 216, тобто на 3,3%), то з кількістю розкритих злочинів справа значно гірша. Якщо у 2014 році було встановлено 100 випадків виявлення осіб, які вчинили вказані кримінальні правопорушення, то вже у 2015 році таких розкриттів було  лише 70. Таким чином, зниження показників розкривання злочинів сягнуло 30 відсотків. Чому маємо таку невтішну статистику? Певне, це тема окремої розмови, однак зрозуміло, що існує чимало як суб’єктивних, так і об’єктивних причин, про які колись, можливо, й випаде нагода поговорити предметніше. Єдине, що не піддається жодному сумніву - це наявність проблеми, з якою в історії розвитку людства зіштовхувалася не одна країна і яку нікому не вдалося подолати кардинально, допоки не було вирішено питання трудової зайнятості населення, причому не просто лише з можливістю працевлаштування, а й з можливістю отримання адекватної заробітної плати, яка б дозволила кожному працюючому і сплачувати непідйомні комунальні послуги, і залишати якусь частку заробленого на свій власний розвиток, на формування умов для розвитку своєї родини. Тож поки ми не усвідомимо, що іншого шляху до подолання проблеми для нас також просто не існує – усі розмови про боротьбу зі злочинністю належного ефекту не матимуть. Кардинальних змін потребують питання боротьби зі злочинністю й з іншого боку: яким чином працівники поліції можуть ефективно й своєчасно реагувати на випадки злочинних або протиправних дій, якщо у Петрівському відділенні (колишньому райвідділі) залишився один-єдиний транспортний засіб, та й то – з таким місячним лімітом пального, якого ледве вистачає хіба що на тиждень роботи – і це, якщо виїжджати лише на найсерйозніші завдання? Про мобільне патрулювання на автошляхах або в місцях, де час від часу трапляються випадки вандалізму, чи профілактичні виїзди на віддалені території мова навіть не ведеться. На цю обставину, до речі, звернули увагу присутніх колег депутати Олександр Поворознюк та Людмила Когут, їх підтримали і кілька представників з інших фракцій депутатського загалу. Зокрема, обговорюючи деталі районної комплексної програми протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на 2016-2018 роки, Олександр Поворознюк зауважив, що дуже важливо, аби всі положення програми не залишалися лише на папері, а програма була виконана в максимально можливому обсязі. А для цього слід, переконаний Олександр Григорович, під усі її компоненти сформувати необхідну матеріальну базу. Відтак, звертаючись до Олександра Лисенка, Олександр Поворознюк запропонував керівникові районної поліції надати розрахунок найнеобхідніших на найближчу перспективу засобів, які дозволили б петрівським правоохоронцям підвищити ефективність своєї роботи, а він, у свою чергу, посприяє, аби спільними зусиллями сільгосптоваровиробники району допомогли хоча б якоюсь мірою поліпшити технічний арсенал поліціянтів, зокрема в частині оснащення бодай окремих вулиць та місць перебування громадян системами відеоспостереження, та й про те, аби поліція стала мобільнішою – теж таки обов’язково слід подбати. А ще Олександр Григорович звернувся до правоохоронців із закликом навести лад на водоймах району, адже проблема браконьєрства і, зокрема, такої згубної для довкілля його форми, як використання електровудок, завдає непо-правної шкоди нашій найголовнішій водній артерії - річці Інгулець. Деякі види риб сьогодні взагалі опинилися під загрозою зникнення, решта ж – значно знизили свою чисельність. Пригадується, ще у 70-х – 80-х роках у відрі ледь не кожного рибалки можна було побачити, серед іншої здобичі, трьох-чотирьох (а часом і більше) гарних, вгодованих линків, інколи до двох-трьох кілограмів вагою. Сьогодні ж спіймати лина на звичайну вудку – вважається вже неабиякою удачею. А що буде років через п’ять – десять? Отож Олександр Поворознюк повідомив, що готовий подарувати правоохоронцям власного швидкісного катера, аби лише ті навели лад на річці. У свою чергу, Олександр Лисенко запевнив, що випадки браконьєрства поза увагою поліції не залишаться, сьогодні форми і методи боротьби з цими протиправними проявами узгоджуються з керівництвом району.

Ще одне питання на звітній сесії, яке, очевидно, має бути цікавим для читачів районки, якраз стосується діяльності місцевих ЗМІ. Свого часу, а саме 8 років тому, два самостійних суб’єкти цих ЗМІ – газета «Трудова слава» та студія районного радіомовлення були об’єднані в одне комунальне підприємство «Редакція районної газети та радіомовлення Петрівського району». Відверто кажучи, працівникам обох цих засобів інформації уже тоді була очевидною нелогічність такого об’єднання, адже обидва ЗМІ, хоч начебто й займаються спільною справою, але працюють за абсолютно різними законами, та й особливості роботи колег по інформаційному цеху абсолютно різні. Як показує досвід – можна бути талановитим радіожурналістом, але нікудишнім газетярем, і навпаки – той, хто блискуче висловлює свої думки і аналітику на папері, зазвичай,  губиться перед мікрофоном і невиразним монотонним жебонінням просто відштовхує від себе потенційних слухачів. Однак тоді, у 2008 році, на це ніхто не зважив – відіграла свою роль економічна, а ще більшою мірою – політична доцільність. Тож наш район став у області одним з небагатьох (а точніше, здається, єдиним, де було «вирощено» такий «гібрид»). І ось тепер цей «гібрид» доводиться знову «окультурювати» - причиною став Закон про роздержавлення друкованих засобів масової інформації, прийнятий Верховною Радою України минулого року і підписаний Президентом якраз напередодні новорічних свят. І хоч, згідно зі згаданим Законом, на відлучення від співзасновників нам ще дається певний час, однак, судячи з прийнятого депутатами рішення, «Трудова слава» вже найближчим часом має стати абсолютно незалежним як від районної ради, так і від ра-йонної державної адміністрації інформаційним органом. Теоретично, звичайно. Як воно буде на практиці – побачимо. Адже не секрет, що реальна незалежність, в тому числі і ЗМІ, якраз залежить від цілої низки чинників, серед яких, в першу чергу, спроможність самостійно здійснювати власну господарську діяльність. Ідея, начебто, й правильна, принаймні так функціонують друковані ЗМІ в багатьох розвинених країнах світу, де вони, незалежно від чийогось впливу, можуть висловлювати власну позицію з будь-якого приводу, формуючи таким чином громадську думку. Але в тому то ж і справа, що мова про розвинені країни. Адже якомусь німцеві чи голландцеві, а віднедавна вже й полякові чи чехові не надто й «напряжно» передплатити місцеву газету (чи журнал) за якихось 200 євро на рік, адже для нього ця сума далеко не критична. А тепер уявімо, хто б міг передплатити нашу районку, нехай і за половину такої вартості? З нашим рівнем зарплат і пенсій? Це в той час, як вартість паперу, фарби, інших складових поліграфічної продукції у нас уже давно сягнула рівня світових цін, а в багатьох випадках і перевищила їх. Отож формально, можливо, ми й станемо незалежними, але як воно буде на практиці…

Також цього сесійного дня було розглянуто ряд інших питань порядку денного, з яких депутати прийняли відповідні рішення.

У роботі сесії взяв участь голова районної державної адміністрації, депутат Кіровоградської обласної ради Сергій Завалій.

Володимир Кіфенко.

На знімку: про стан боротьби зі злочинністю та охорони громадського порядку інформує Олександр Лисенко.