Саме таке визначення – Воїн Світла - найкраще пасує нашому землякові Олексію Лисенку, з яким минулої суботи прощалася Петрівщина. Бо, як свідчать всі, хто його знав, запам’ятають його світлою людиною – веселим, життєрадісним, талановитим, гарним другом, душею колективу. Він не був професійним військовим, хоча, навчаючись у вищому навчальному закладі з військовою кафедрою і отримав офіцерське звання. Та коли над Батьківщиною нависла небезпека поневолення, став справжнім воїном, з честю виконував обов’язок її захисника.

Після розстрілу Небесної Сотні під час подій на Майдані крилатим став вислів «Герої не вмирають!». Так, у історично-філософському аспекті цей вислів надзвичайно влучно передає суть явища самопожертви. Однак для батьків і дітей, братів і сестер, друзів полеглих героїв суворою реальністю стане їхня смерть, вічна розлука з ними. Жодні слова не передадуть трагедії розпачі матері над тілом свого сина.

Під час прощання з полеглим земляком багато людей не могли стримати і не соромилися сліз. Колона з сотень петрівчан та жителів інших населених пунктів району від будинку, де мешкає сім’я О.Лисенка, вирушила до Петрівського НВК, одним з кращих випускників якого майже 7 років тому був Олексій. Там і відбувся траурний мітинг. Вела його Петрівський селищний голова Світлана Тилик, а скорботні слова прощання промовили голова райдержадміністрації Сергій Завалій, голова районної ради Тамара Сакара, представники командування військової частини, в якій служив Олексій, та трудового колективу, в якому він працював, шкільні товариші та друзі по університету, колишні його вчителі та воїни – учасники АТО. З Дніпропетровська приїхали учасники студентського хору, в якому він також свого часу співав. Вони востаннє виконали на честь свого товариша Гімн України. Лунали скорботні слова прощання з цією світлою людиною, справжнім патріотом Батьківщини.

Під звуки траурного маршу у виконанні військового духового оркестру нескінченна колона земляків, які прийшли віддати останню шану герою, вирушила з двору гімназії та попрямувала до Свято-Покровської церкви, де відбувся чин відспівування полеглого, який провели благочинний Петрівського району протоієрей Дмитро Городецький та ієрей Михайло Царук.

На цвинтарі пролунали останні слова прощання та залпи салюту, як остання почесть герою.

Навесні на могилі Олексія Лисенка посадять калину, яка за прадавнім народним звичаєм є символом єднання всіх поколінь українців – попередніх, тих, що живуть нині, і прийдешніх.

Анатолій РЯБОКОНЬ.