Рахунок нічийний, але гра виявилася і бойовою, і цікавою

Наприкінці минулого тижня справжній подарунок отримали любителі футболу: в періоди міжсезоння, як відомо, в календарних іграх Чемпіонату та Кубку України настає тривала перерва, тож уболівальники змушені надовго залишатися без своєї улюбленої гри. Та все ж і в цей період трапляються винятки, що допомагають  легше пережити нелюбимий любителями літніх видів спорту відрізок часу. Зазвичай, це всілякі турніри, кубки чи контрольні матчі, які організовуються в рамках підготовки до наступного сезону.

Саме такий матч «Інгулець» в значно оновленому своєму складі минулої п’ятниці провів на штучному газоні своєї навчально-тренувальної бази, нещодавно відкритому у Володимирівці, з одним із лідерів Першої ліги – криворізьким «Гірником». Криворіжці, до речі, на зимову перерву в Чемпіонаті Першої ліги пішли, перебуваючи на другій сходинці турнірної таблиці, поступаючись лідерам ліги – кіровоградській «Зірці» лише трьома очками. Тож, певне, зрозуміло, наскільки серйозним і суворим був «екзаменатор», що мав визначити готовність наших земляків до початку ігор другого кола. І треба віддати належне – гра, яку показав «Інгулець», вселяє усім нам надію і оптимізм перед початком нового сезону. Ні, здолати маститих гостей ми не зуміли, але й не поступилися, виглядаючи на їх фоні досить достойно. Більше того – в окремі проміжки ігрового часу наші футболісти виглядали переконливіше і видовищніше, як, приміром: в перші п’ятнадцять хвилин другого тайму, коли гості, практично, не могли навіть перейти центральної лінії поля, відвівши гру подалі від своїх воріт. Хоча, якщо аналізувати перебіг усієї гри, то загалом деяку територіальну перевагу все ж таки мали криворіжці. Натомість атаки «Інгульця»виглядали гострішими, та й небезпечних моментів біля воріт гостей наші улюбленці створили більше.

І все ж гра завершилась з нічийним результатом 0:0. Однак хоч досить численні глядачі на трибунах не побачили цього дня забитих м’ячів (точніше, один гол забив таки Віталій Колєсніков, втім арбітри його не зарахували, зафіксувавши положення поза грою) – звітну гру не можна назвати безбарвною, нецікавою. Швидше навпаки – зустріч вийшла бойовою, напруженою, на великих швидкостях і з великою кількістю небезпечних моментів. Тож, незважаючи на досить прохолодну погоду, ніхто з уболівальників не пожалкував, що проміняв упродовж цих півтора годин затишок домашньої оселі на гарячі емоції спортивного двобою.

Ще серед вражень, якими б хотілося поділитися: приємно здивували новобранці «Інгульця», особливо Артем Прошенко та Антон Шарко, які, схоже, тепер складатимуть серйозну конкуренцію старожилам команди в боротьбі за перебування в основному складі. Та й декілька гравців, що перебувають зараз на перегляді, як мовиться, гри не зіпсували, хоча, напевне, не усі з них будуть зараховані в склад команди.

Ще одне яскраве враження залишила по собі нещодавно збудована агрофірмою освітлювальна система на стадіоні: відтепер футбольні змагання тут можна  проводити навіть у темну пору доби. До речі, сільчани, котрі проживають на прилеглих до стадіону вулицях, говорять, що коли на стадіоні вмикають освітлення, можна не вмикати вуличні ліхтарі, адже в радіусі кількох сотень метрів, навіть за межами стадіону, видно як удень.

Вже наступної п’ятниці наші гравці проведуть ще один контрольний спаринг – знову з «Гірником», тепер на його полі в Кривому Розі, а трохи пізніше має відбутися контрольна зустріч з дублем команди Прем’єр-ліги - ФК «Олександрія».

Володимир Кіфенко.

На знімках: один з ігрових епізодів: в атаці «Інгулець»; президент клубу Олександр Поворознюк та тренерський склад команди - Руслан Перевезій, Едуард Хавров та Євген Прошенко якістю гри своїх підопічних залишилися задоволеними, однак вважають, що ще є над чим попрацювати.